
- •1.Наукові основи мвум. Основні принцип побудови початкового курсу мови. Удосконалення.
- •2. Сучасні методи та прийоми вивчення мови
- •3.Наукові основи навчання грамоти. Психологічні та лінгвістичні аспекти процесу навчання грамоти
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Внесок видатних педагогів. Аналіз підручників.
- •Історико – аналітичний аналіз методів навчання грамоти.
- •Періоди та етапи навчання грамоти за звуко аналітико-синтетичним методом, їх характеристика.
- •Прийоми звукового аналізу і синтезу. Методика проведення повнозвукового та звукобуквенного аналізу в поч.Школі.
- •Методика навчання грамоти. Псих-пед особливості процесу навчання письма. Система графічних вправ, методика їх проведення.
- •9.Розвиток мовлення і мислення під час навчання грамоти. Словниково-логічні вправи їх х-ка.
- •10.Методика роботи над реченням, формування вміння будувати зв’язні висловлювання
- •11.Методика класного читання як складова частина методики викладання. Основні завдання уроків читання.
- •12.Якості повноцінного читання, їх х-ка. Програмові вимоги до читання у кожному класі.
- •13.Свідомість читання. Прийоми що забезпечують усвідомлення прочитаного.
- •14.Швидкість читання. Зв'язок між темпами усного мовлення і темпом читання. Техніки читання молодших школярів.
- •15.Основні етапи роботи над художнім твором. Завдання кожного етапу.
- •16.Методика читання віршів. Прийоми заучування напамять віршів та уривків прози.
- •20. Особливості роботи над загадкою, прслівям та скоромовкою на уроках читання.
- •23.Завдання і організація позакласного читання в початкових класах. Етапи формування читацької самостійності школярів.
- •24.Форми керівництва позакласним читанням молодших школярів. Види уроків позакласного читання.
- •25. Історичний огляд становлення методики читання. Досягнення вчителів-практиків у формуванні навички читання.
- •26. Формування уявлень про мову і мовлення
- •28. Словникова робота у початкових класах, її основні напрями. Прийоми семантизації.
- •29. Методика ознайомлення молодших школярів з лексикологічними поняттями. Огляд методичної літератури з проблем лексикології.
- •30. Методика роботи над синонімами та антонімами. Види вправ з лексики та методика їх проведення.
- •31. Зміст та методика роботи над будовою слова. Значення роботи над вивченням морфемної будови слова. Огляд л-ри.
- •32.Методика розкриття понять, основа слова, суфікс, закінчення, префікс. Види вправ.Методика часткового та повного морфемного розбору
- •33, Методичні шляхи формування у молодших школярів поняття про лексико-граматичні розряди слів - частини мови.
- •34.Системна робота над іменниками в 1-4 класах. Розвиток лексики і граматики під час вивчення іменників.
- •35. Системна робота над вивченням прикметника. Методика опрацювання граматичних категорій.
- •36. Система роботи над дієсловом. Огляд л-ри.
- •37. Методика ознайомлення з займенником
- •38.Методика ознайомлення з числівником, з прислівником. Прийоми ознайомлення з частинами мови.
- •39. Методика ознайомлення з прикметником. Огляд періодики.
- •40. Методика формування граматичних понять.
- •41. Методика опрацювання елементів синтаксису. Ознайомлення з реченням і пунктуацією в період навчання грамоти.
- •1. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •2. Формування поняття про речення
- •3. Робота над засвоєнням понять „основа речення”, „головні члени речення”
- •5. Робота над засвоєнням синтаксичного зв”язку між членами речення
- •6. Вивчення однорідних членів речення
- •7. Ознайомлення зі складним реченням
- •8. Види вправ із синтаксису й пунктуації
- •42. Система роботи над реченням. Принципи класифікації речень. Методика синтаксичного розбору.
- •43. Синтаксичні вправи в системі роботи з розвитку мовлення, їх характеристика.
- •44. Методика роботи над словосполученням. Види вправ на розвиток уміння виділяти словосполучення з речень. Огляд методичної літератури з проблем вивчення синтаксису.
- •45. Методика опрацювання орфографії. Історичний огляд.
- •46. Принципи укр.. Правопису. Огляд.
- •47. Види орфографічних вправ , їх значення у формуванні правописних навичок.
- •48. Умови формування орфографічних навичок,їх види та методика проведення.
- •49. Методика вивчення основ фонетики і графіки, зв’язок фонетики з орфоепією.
- •50.Основні напрями роботи з розвитку усного і писемного мовлення солодших школярів. Огляд методичної літератури з проблем роз витку мовлення.
- •51.Значення і завдання розвитку усного мовлення. Методика розвитку діалогічного та монологічного мовлення.
- •52.Методика навчання учнів початкових класів контекстного мовлення. Види переказів і методика їх проведення.
- •53. Методика підготовки до написання твору. Типи учнівських творів, їх тематика. Методика навчання писати твори.
- •54. Методика формування в молодших школярів елементарних уявлень про стилі українського мовлення. Види писемного ділового мовлення у податкових класах.
- •55. Типи, структура і методика уроків мови в початкових класах.
- •56. Вправи як засіб, що забезпечує глибше осмислення мовних знань. Види вправ та їх характеристика.
- •6. За рівнем самостійності а) колективні:
- •7. Цікаві вправи з граматики
35. Системна робота над вивченням прикметника. Методика опрацювання граматичних категорій.
Методика вивчення прикметника диктується його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак, її основні граматичні категорії (рід, число, відмінок) розглядаються тільки в єдності з такими ж категоріями іменника.
Завдання вивчення прикметника в І—4 класах полягають у формуванні граматичного поняття «прикметник» як частини мови, що пов'язана з іменником, у виробленні навичок правопису родових і відмінкових закінчень прикметників, у розвитку вміння вживати прикметники в усному й писемному мовленні. Учні повинні засвоїти, що прикметник: а) називає ознаку предмета; б) залежить від іменника; в) відповідає на запитання який? яка? я к е?; г) робить мовлення більш точним, емоційним і багатим.
Вивчення прикметника здійснюється поступово.
Система роботи над вивченням теми «Прикметник» — це цілеспрямований процес, який передбачає певну послідовність в ознайомленні з граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямоване на формування навичок уживання прикметників у мовленні. Прикметник вивчається протягом усіх чотирьох років навчання. У 1 класі в період навчання грамоти діти практично знайомляться із словами, що є ознаками предметів (без уживання терміна «прикметник»). У 2 класі вводиться термін і дається визначення прикметника. Діти вчаться називати ознаки предметів за кольором, матеріалом, смаком, розміром, за формою, змінювати прикметники разом з іменниками за зразком «один — багато» (без уживання термінів «однина — множина»).
У 3 класі розглядається зв'язок іменників з прикметниками, вводяться терміни «однина — множина», формується поняття змінювання прикметників за родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання у множині. Нарешті,в 4 класі діти вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично (без уживання терміна) знайомляться з прикметниками твердої і м'якої груп.
36. Система роботи над дієсловом. Огляд л-ри.
У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що р о б л я т ь? і визначають можливих виконавців перелічених дій. У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають. на питання що робити? що робить? що роблять? що робив?що буде робити?, називаються дієсловами. Постановка цих питань фактично становить собою підготовчу роботу над часовими формами дієслова й формами однини/множини. Крім цього, другокласники вчаться ставити питання до різних часових та особових форм дієслова, змінюють форми дієслів, орієнтуючись на кількість виконавців за зразком «один — багато», спостерігають за дієсловами, близькими й протилежними за значенням, складають речення з різними формами дієслів за поставленими питаннями. Основним завданням вивчення дієслова в 3 класі є формування поняття «дієслово як частина мови», ознайомлення учнів із зміною дієслів за часами, числами й родами (в минулому часі), визначення часу за питаннями, усвідомлення специфіки неозначеної форми дієслова. Робота над дієсловом у 4 класі становить собою вищу сходинку в системі його вивчення. Поряд із поглибленням знань про дієслово як частину мови, здобутих учнями на попередніх етапах навчання (лексичне значення дієслова, зміна за числами, часами, родами (в минулому часі), четвертокласники оволодівають дієвідмінюванням дієслів, вчаться розпізнавати особу дієслова, свідомо вживати дієслова в різних часових формах, працюють із текстами, в яких дієслова в неозначеній формі замінюються в різних часових формах або одні часові форми замінюються іншими, усвідомлюють правопис особових закінчень дієслів І та II дієвідмін.Під час вивчення теми «Дієслово» слід:
сформувати в учнів початкове уявлення про дієслово як частину мови;
розвинути уміння свідомо вживати дієслова в усному і писемному мовленні;
виробити навички правопису особових закінчень найбільш уживаних дієслів І та II дієвідмін.
Усі ці завдання розв'язуються одночасно.