- •1.Наукові основи мвум. Основні принцип побудови початкового курсу мови. Удосконалення.
- •2. Сучасні методи та прийоми вивчення мови
- •3.Наукові основи навчання грамоти. Психологічні та лінгвістичні аспекти процесу навчання грамоти
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Внесок видатних педагогів. Аналіз підручників.
- •Історико – аналітичний аналіз методів навчання грамоти.
- •Періоди та етапи навчання грамоти за звуко аналітико-синтетичним методом, їх характеристика.
- •Прийоми звукового аналізу і синтезу. Методика проведення повнозвукового та звукобуквенного аналізу в поч.Школі.
- •Методика навчання грамоти. Псих-пед особливості процесу навчання письма. Система графічних вправ, методика їх проведення.
- •9.Розвиток мовлення і мислення під час навчання грамоти. Словниково-логічні вправи їх х-ка.
- •10.Методика роботи над реченням, формування вміння будувати зв’язні висловлювання
- •11.Методика класного читання як складова частина методики викладання. Основні завдання уроків читання.
- •12.Якості повноцінного читання, їх х-ка. Програмові вимоги до читання у кожному класі.
- •13.Свідомість читання. Прийоми що забезпечують усвідомлення прочитаного.
- •14.Швидкість читання. Зв'язок між темпами усного мовлення і темпом читання. Техніки читання молодших школярів.
- •15.Основні етапи роботи над художнім твором. Завдання кожного етапу.
- •16.Методика читання віршів. Прийоми заучування напамять віршів та уривків прози.
- •20. Особливості роботи над загадкою, прслівям та скоромовкою на уроках читання.
- •23.Завдання і організація позакласного читання в початкових класах. Етапи формування читацької самостійності школярів.
- •24.Форми керівництва позакласним читанням молодших школярів. Види уроків позакласного читання.
- •25. Історичний огляд становлення методики читання. Досягнення вчителів-практиків у формуванні навички читання.
- •26. Формування уявлень про мову і мовлення
- •28. Словникова робота у початкових класах, її основні напрями. Прийоми семантизації.
- •29. Методика ознайомлення молодших школярів з лексикологічними поняттями. Огляд методичної літератури з проблем лексикології.
- •30. Методика роботи над синонімами та антонімами. Види вправ з лексики та методика їх проведення.
- •31. Зміст та методика роботи над будовою слова. Значення роботи над вивченням морфемної будови слова. Огляд л-ри.
- •32.Методика розкриття понять, основа слова, суфікс, закінчення, префікс. Види вправ.Методика часткового та повного морфемного розбору
- •33, Методичні шляхи формування у молодших школярів поняття про лексико-граматичні розряди слів - частини мови.
- •34.Системна робота над іменниками в 1-4 класах. Розвиток лексики і граматики під час вивчення іменників.
- •35. Системна робота над вивченням прикметника. Методика опрацювання граматичних категорій.
- •36. Система роботи над дієсловом. Огляд л-ри.
- •37. Методика ознайомлення з займенником
- •38.Методика ознайомлення з числівником, з прислівником. Прийоми ознайомлення з частинами мови.
- •39. Методика ознайомлення з прикметником. Огляд періодики.
- •40. Методика формування граматичних понять.
- •41. Методика опрацювання елементів синтаксису. Ознайомлення з реченням і пунктуацією в період навчання грамоти.
- •1. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •2. Формування поняття про речення
- •3. Робота над засвоєнням понять „основа речення”, „головні члени речення”
- •5. Робота над засвоєнням синтаксичного зв”язку між членами речення
- •6. Вивчення однорідних членів речення
- •7. Ознайомлення зі складним реченням
- •8. Види вправ із синтаксису й пунктуації
- •42. Система роботи над реченням. Принципи класифікації речень. Методика синтаксичного розбору.
- •43. Синтаксичні вправи в системі роботи з розвитку мовлення, їх характеристика.
- •44. Методика роботи над словосполученням. Види вправ на розвиток уміння виділяти словосполучення з речень. Огляд методичної літератури з проблем вивчення синтаксису.
- •45. Методика опрацювання орфографії. Історичний огляд.
- •46. Принципи укр.. Правопису. Огляд.
- •47. Види орфографічних вправ , їх значення у формуванні правописних навичок.
- •48. Умови формування орфографічних навичок,їх види та методика проведення.
- •49. Методика вивчення основ фонетики і графіки, зв’язок фонетики з орфоепією.
- •50.Основні напрями роботи з розвитку усного і писемного мовлення солодших школярів. Огляд методичної літератури з проблем роз витку мовлення.
- •51.Значення і завдання розвитку усного мовлення. Методика розвитку діалогічного та монологічного мовлення.
- •52.Методика навчання учнів початкових класів контекстного мовлення. Види переказів і методика їх проведення.
- •53. Методика підготовки до написання твору. Типи учнівських творів, їх тематика. Методика навчання писати твори.
- •54. Методика формування в молодших школярів елементарних уявлень про стилі українського мовлення. Види писемного ділового мовлення у податкових класах.
- •55. Типи, структура і методика уроків мови в початкових класах.
- •56. Вправи як засіб, що забезпечує глибше осмислення мовних знань. Види вправ та їх характеристика.
- •6. За рівнем самостійності а) колективні:
- •7. Цікаві вправи з граматики
23.Завдання і організація позакласного читання в початкових класах. Етапи формування читацької самостійності школярів.
Позакласне читання — складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Його мета — сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим житям: «Школярі, які нічого, крім підручника, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями» х.
Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власного ініціативою. Щоб допомогти їм у цьому, необхідно втілення таких завдань: 1) систематично знайомити учнів з різноманітною дитячою літературою, її видами, що розкриє перед дитиною світ книги, допоможе визначити коло читання на даний період; 2) ознайомити дітей з існуючими доступними їхньому віку видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, що дасть можливість самостійно відповідно до власних уподобань знайти потрібну книжку; 3) навчити їх вибирати дитячу книгу, тобто ще до читання книжки скласти уявлення про тематику, зміст, призначення дитячого видання; 4) виробити у них уміння читати книгу, дотримуючись дидактичних і санітарно-гігієнічних вимог роботи з нею; 5) розвивати у дітей уміння самостійно і змістовно проводити дозвілля з допомогою книги. Ці завдання розв’язуються на уроках позакласного читання і в позаурочний час протягом усіх років навчання учнів у початкових класах.
Формування читацької самостійності на заданому програмою рівні починається з 1 класу. На уроках навчання грамоти відводиться певний час для навчання дітей спілії у натися з книжкою. У 2 і наступних класах для позакласного читання виділяються окремі уроки з числа навчальних годин, передбачених для читання. Оскільки вони включені н розклад, їх необхідно вписувати в класний журнал. Значить, термін «позакласне читання» сприймається як умовне позначення різновиду читання. Хоч читання це називається позакласним, значною мірою воно здійснюється на уроках, починаючи з 1 і закінчуючи 4 класом. Планує, організує і проводить його вчитель-класовод.
У системі прилучення учнів самостійно читати виділяється три етапи: підготовчий, початковий, основний. Підготовчий припадає на той час, коли діти оволодівають грамотою. Вони ще не вміють читати, але в уроки навчання грамоти вводиться робота з дитячими книжками. Для неї відводиться щотижня на одному з уроків грамоти 15—20 хв. Уявлення в учнів розвиваються послідовно. Спочатку йде ознайомлення з окремою книгою, потім — робота з книгами дитячого кола читань, принесеними учнями, і, нарешті, триває навчальна діяльність з книгами різноманітної доступної дітям тематики, а також і дитячим журналом «Малятко». Усю цю роботу здійснює вчитель. Він читає їх на уроках. Для ознайомлення з дитячою літературою вдома залучає батьків.
Початковий етап (2 клас) за часом збігається з періодом освоєння учнями порогового рівня техніки читання (тобто читання у темпі 35—45 слів на хвилину), який дозволяє їм самостійно читати книжки без додаткових зусиль, витрачуваних на сам процес читання.
Паралельно з класним читанням два уроки на місяць відводяться для позакласного читання. Відомо, що діти 7—8 років захоплюються технікою і тваринами. Тому корисно порадити їм науко-во-пізнавальні дитячі книги, рекомендувати твори про тваринний і рослинний світ. Правомірно на цьому етапі ознайомити учнів з дитячою періодикою.
Основний етап триває протягом третього і четвертого року навчання. Уроки позакласного читання проводяться один раз на два тижні. їхнє завдання — добиватися оформлення читацьких умінь на основі індивідуальних особливостей кожного читача, закріплення загальних читацьких умінь.
Однак багато вчителів-практиків поділяють цей період навчання позакласному читанню на два етапи : 3 клас - основний, а 4 клас - підсумковий. Четвертий рік навчання в початковій школі - неабиякий етап в житті молодшого школяра. Адже він повністю адаптувався у шкільному житті і колективі, оволодів азами читацької діяльності, дещо випробував себе у ролі самостійного читача, вміє сам "ритися в книжках", настроїтися на читання згідно теми, навчився оцінювати прочитане. Звичайно, таких результатів четвертокласники досягли тільки у тому випадку, якщо перших три роки їх навчали правильній читацькій діяльності з книжкою і доступним колом читання.
Мета уроків позакласного читання на підсумковому етапі (4(3) кл.) - продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і осмислено читати доступні дитячі книжки; розширювати читацький кругозір; закріплювати і поглиблювати читацькі уміння учнів; формувати тип правильної читацької діяльності і читацької самостійності.