Електробезпека
Живлення силових і освітлювальних споживачів будівельних майданчиків передбачається від трансформаторів. Напруга силової мережі 380В, освітлювальної 220В. Необхідно передбачати також напругу до 42 і 12 В для живлення деяких типів електроінструментів і переносних світильників.
Основні причини електротравматизму:
недотримання правил експлуатації електроустановок;
доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;
використання несправного електроінструменту;
використання нестандартних та несправних світильників;
робота з електроустаткуванням без засобів захисту та запобіжних пристосувань;
дотик до незаземлених корпусів електроустановок, які опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;
Основним чинником від якого залежать наслідки ураження людини електричним струмом є – сила струму.
Види струму: - змінний;
- постійний.
Дію електричного струму на людину поділяють на наступні види:
біологічна,
термічна (теплова),
електрохімічна (електролітична)
механічна (динамічна).
Порогові значення сили струму при проходженні струму через тіло людини шляхом «рука-рука»
Вид струму |
Змінний струм, Частота 50 Гц . |
Постійний струм. |
Пороговий відчутний струм, мА |
0,5 – 1,5 |
5 – 7 |
Пороговий невідпускаючий струм, мА |
6 - 10 |
50 – 80 |
Пороговий фібріляційний струм, мА |
80 - 100 |
300 |
Робiтники, інженерно-технічні працівники і службовці підприємств повинні знати, що електричний струм силою понад 0,05А є небезпечний для людини, а струм силою понад 0,1 А є смертельним. Границя небезпечної напруги — 42 В.
Електрична травма - травма, що викликана впливом електричного струму або електричної дуги. (Травма в перекладі з грецької - пошкодження, рана).
Електричні травми умовно поділяються на два види:
місцеві, коли виникає місцеве ушкодження організму;
загальні, так звані електричні удари, коли уражається весь організм з-за порушення нормальної діяльності життєво важливих органів i систем.
Електричні удари
В залежності від наслідків ураження електричні удари можна поділити на наступні п'ять степеней:
I- судомне ледве відчутне скорочення м'язів;
II- судомне скорочення м'язів, що сутроводжуеться сильним болем, але без втрати свщомості;
III- судомне скорочення м'язів із втратою свщомості, але зі збеженням дихання i роботи серця;
IV- втрата свідомості i порушення серцевоі діяльності або дихання (або i того i того разом);
V- клінічна смерть, тобто відсутність дихання i кровообпу.
Місцеві електротравми - чітко окреслені місцеві порушення цілсності тканин тіла, в тому числі кicткової тканини, що викликано впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше це поверхневі пошкодження, тобто пошкодження шкіри, іноді інших м'яких тканин, а також зв'язок i кісток.
Розрізняють наступі місцеві електротравми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження i електроофтальмія.
Електричний шок — своєрідна важка нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом, що супроводиться глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин.
Чинники, які впливають на наслідки ураження людини електричним струмом:
сила струму, що проходить через людину;
вид та частота електричного струму;
напруга в електричній мережі;
опір тіла людини;
шлях проходження електричного струму через тіло людини;
тривалість дії електричного струму на людину;
навколишнє середовище.
виду та частоти електричного струму;
шляху проходження електричного струму через тіло людини.
часу дії електричного струму на людину;
площі контакту шкіри з струмопровідними частинами;
Опір тіла людини може бути в межах 1000 – 100 000 Ом.
В технічних та виробничих цілях опір тіла людини приймають Rл = 1000 Ом.
Електричний опір тіла людини залежить від:
стану шкіри людини;
стану нервової системи людини;
зволоження шкіри;
забруднення шкіри;
пошкодження шкіри;
захворювання;
алкогольного сп’яніння.
Поширені шляхи проходження електричного струму через тіло людини:
рука – рука
права рука – нога
ліва рука – нога
нога – нога
голова – нога
голова – рука
Найбільш небезпечним для людини є ситуація коли струм проходить через такі органи як серце, головний мозок, легені.
Умови ураження людей електричним струмом:
Двохфазний дотик. Одночасне торкання до двох фазних дротів мережі змінного струму.
Однофазний дотик. Торкання до одного фазового дроту мережі змінного струму.
Наближення на небезпечну відстань до неізольованих струмоведучих частин, які знаходяться під високою напругою ( вище 1000 В).
Дотик до корпусу електрообладнання, яке опинилося під високою напругою.
Попадання під крокову напругу в зоні розтікання струму.
Перебування в зоні дії атмосферної або статичної електрики.
Вхід в зону дії електромагнітного поля.
Забезпечення загальної електробезпеки
Неізольовані струмоведучі частини електричних приладів (провода і шини, контакти рубильників і запобіжників, зажими електричних машин і апаратів тощо), якi знаходяться поза електротехнічними приміщеннями, повинні бути з усіх сторін огороджені або знаходитися на висоті, що недосяжна для дотику до них.
Забороняється залишати неізольованими кінці проводів чи кабелів після демонтажу освітлювальної арматури, електродвигунів і інших струмоприймачів.
Забороняється вмикання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм, а також розміщення поруч пускових пристроїв різноманітних машин.
Рубильники обладнують кожухами, якщо вони мають відкриті отвори і щілини для переміщення держака, і укладають у ящики, що добре замикаються. В положенні “вимкнено” рубильники та інші прилади вмикання не повинні самовільно замикати ланцюг під дією ваги своїх рухомих частин, а останні — знаходитися під напругою.
Огородження струмоведучих частин (покришки, кожухи, дверцi та ін.) повинні бути виконані таким чином, щоб знімати або відкривати їх було можливо лише за допомогою ключів чи інструментів.
Металеві частини будівельних машин і механізмів з електроприводом, корпуси електродвигунів, знижуючих трансформаторів, пускових апаратів, кожухів рубильників і інших приладів повинні бути заземлені у відповідності зі СНиП 3.05.06-85“Электротехнические устройства”.
Несправності, що виявлені у заземлюючому пристрої, необхідно усувати негайно.
Вимикачі для переносних електропристроїв повинні вимикати всі фази і встановлюватися на корпусах цих пристроїв (крім переносних електроламп).
Забороняється розміщувати вимикачі на переносних струмопровідних проводах.
Тимчасову зовнішню відкриту проводку на будівельному майданчику необхiдно виконувати ізольованим проводом на надійних підпорах так, щоб нижня частина проводу знаходилась на висоті не менше 2,5 м над робочим місцем, 3,5 м — над проходами і 6м над проїздами. Електричні проводи, якi розміщені на висоті менше 2,5 м від землі, підлоги чи настилу, повинні бути укладені в труби чи короби.
Для керування електричними мережами на будівельному майданчику треба передбачати можливість вимкнення усіх проводів, що можуть бути під напругою в межах окремих об’єктів і дільниць роботи.
Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи по приєднанню і роз’єднанню проводів виконують за умов знятої напруги.
Виняток складають роботи з вимірювальною штангою і підключенням пересувних механізмів за допомогою спеціальних перевірених пристроїв, наприклад, штепсельних і штангових.
Заміну перегорілих запобіжників виконують при знятій напрузі. Якщо неможливо зняти напругу, то допускається заміна трубчатих запобіжників під напругою, але при обов’язковому знятті навантаження цієї частини мережі. При цьому роботу ведуть стоячи на iзолюючiй підставці (в діелектричних галошах), у захисних окулярах і діелектричних рукавичках ізольованим інструментом. Не допускається замінювати під напругою вставки пластинчатих запобіжників.
Забороняється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи. У виняткових випадках при неможливості зняти напругу цю роботу повинен виконувати черговий електромонтер із застосуванням окулярів і діелектричних рукавичок.
Як переносні лампи повинні застосовуватися спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення, що виключають можливість дотику до струмоведучих частин.
Ручний переносний світильник повинен мати металеву сітку для захисту лампи, пристрiй для його пiдвішування і шланговий провід з штепсельною вилкою. Для переносних світильників в умовах будівництва напруга має бути не вище 42 В, а в особливо небезпечних місцях (зволожені дільниці, траншеї, шахти, колодязі, металеві резервуари, котли і тощо) — не перевищувати 12 В. Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних ламп.
Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В, забороняється використовувати у мережах з великою номінальною напругою.
Штепсельні з’єднання на 12 і 42 В повинні мати колір, який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань на напругу вище 42 В. Місця підключення до мереж переносних приймачів струму повиннi бути позначенi відповідними написами.
Переносні струмоприймачі, що працюють на напрузі 42 В, приєднують до мережі шланговими проводами.
За відсутністю шлангових проводів допускається (у виняткових випадках) застосовувати багатожильні мідні гнучкi проводи з ізоляцією на напругу не нижче 500В, укладені в гумовий шланг.
Силовий шланговий кабель, що підводить напругу до двигунів пересувних машин і механізмів, повинен вільно переміщатися і бути захищений від механічних пошкоджень.
Електроінструмент, переносні лампи, понижуючі трансформатори і перетворювачі частоти струму необхідно перевіряти один раз на місяць на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлюючого проводу, справність ізоляції живлячих проводів і відсутність оголених струмоведучих частин. Переносні трансформатори, крім того, потрiбно перевіряти на відсутність замикання між обмотками високої і низької напруги.
Справність переносних приймачів струму перевіряють мегометром і реєструють у спеціальному журналі. При вимірі опору ізоляції повинні бути вжитi заходи для попередження випадкових дотиків людей до апаратів і проводів, якi приєднанi до мегометру.
Живлення світильників та інструментів при напрузі 42 В і нижче повинно здійснюватися за допомогою переносних понижуючих трансформаторів (12-42 В), а при застосуванні високочастотного інструменту — через перетворювачі частоти струму. Один з виводів обмотки меншої напруги і корпус трансформатора повинні бути заземленi.
Забороняється застосовувати автотрансформатори, дросельні котушки і реостати для одержання зниженої напруги. Забороняється також включати трансформатори і перетворювачі частоти струму, не переконавшись у їх справності, а також робити огляд трансформаторів і перетворювачів, що знаходяться під напругою.
Включати у мережу електродвигуни, електроінструменти, прилади электричного освітлення та інші струмоприймачі необхiдно за допомогою призначених для цього апаратів і приладів.
Забороняється вмикати струмоприймачі до електромережі шляхом скручування проводів.
Електромонтери, якi обслуговують електроустаткування, повинні мати засоби захисту: діелектричні рукавички, килими і діелектричні галоші або боти, а також інструменти з ізольованими ручками.
Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного іспиту та напруги, при якій потрiбно користуватися цим засобом.
Гумові захисні засоби зберігають у закритих шафах або ящиках окремо від інструменту. Слід запобігати впливу мастил, бензину й інших речовин, що руйнують гуму.
Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а при зволоженні поверхні їх треба ретельно витерти і висушити. Забороняється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.
При монтажі, експлуатації та ремонті тимчасових і постійних електричних установок і мереж в дорожнiх організаціях, обов’язкове дотримання вимог, що встановлені: “Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів” ДНАОП 0.00-1.21-84.
Власник дорожньої організації чи підприємства зобов’язаний забезпечити вивчення робітниками та ІТП, який обслуговує електротехнічні установки, правил, що вказані в п. 3.5.22., відповідно до роботи, що виконується, і посади особи, яка цим займається; після перевірки знань правил зазначеному персоналу надається кваліфікаційна група з видачею відповідного посвідчення.
Кваліфікація чергового електротехнічного персоналу, що обслуговує електроустановки на асфальтобетонних заводах, кар’єрах, об’єктах дорожнього будівництва з напругою до 1000В, повинна бути не нижче III групи.
Робiтники та IТП, якi зайняті на роботах де використовують електричні машини, а також є електричне освітлення, повинні вміти звільняти потерпiлих від ураження електричним струмом і надавати їм першу медичну допомогу.
Вимоги електробезпеки на будівельних майданчиках
Улаштування та експлуатація електроустановок повинні здійснюватися відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (наказ від 25.07.2006 № 258 Мінпаливенерго України), Правил улаштування електроустановок (наказ від 28.08.2006 № 305 Мінпаливенерго України), НПАОП 0.00-1.29, НПАОП 40.1-1.01, НПАОП 40.1-1.07, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32. Електробезпека на будівельному майданчику повинна забезпечуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013.
Улаштування і технічне обслуговування тимчасових і постійних електричних мереж на виробничій території повинен здійснювати персонал, що має відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Розведення тимчасових електромереж напругою до 1000 В, що використовуються для електрозабезпечення об'єктів будівництва, необхідно виконати ізольованими проводами чи кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на відповідну механічну міцність під час прокладання по них проводів і кабелів на висоті над рівнем землі та настилу не менше ніж, м:
2.5 - над робочими місцями;
3,5 - над проходами;
6,0 - над проїздами.
Світильники загального освітлення напругою 127 В і 220 В необхідно встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу.
За висоти підвішування менше ніж 2,5 м необхідно згідно з ПУЕ (наказ Мінпаливенерго України від 28.08.06 № 305) використовувати напругу не вище ніж 25 В. Живлення світильників напругою до 25 В повинно здійснюватися від знижувальних трансформаторів, машинних перетворювачів, акумуляторних батарей. Застосовувати для зазначених цілей автотрансформатори, дроселі та реостати забороняється. Корпуси знижувальних трансформаторів і їх вторинні обмотки слід заземлити. Переносні світильники мають бути тільки промислового виготовлення. Інші світильники застосовувати в якості переносних забороняється.
Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, що застосовуються на відкритому повітрі або у вологих цехах, повинні бути у пожежо- вибухозахищеному виконанні.
Усі електропускові пристрої слід розміщувати так, щоб унеможливлювався пуск машин, механізмів і устаткування сторонніми особами. Забороняється вмикання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм. Розподільні щити і рубильники необхідно закривати на замок.
Штепсельні розетки на номінальні струми до 20 А, призначені для живлення переносного електроустаткування і ручного електроінструменту, що застосовуються поза приміщеннями, повинні бути обладнані пристроями захисного відключення (ПЗВ) зі струмом спрацьовування не більше ніж 30 мА або кожна розетка повинна живитися від індивідуального розподільного трансформатора з напругою не більше ніж 25 В.
Металеві будівельні риштовання, металеві огорожі місць, де виконуються роботи, полиці та лотки для прокладання кабелів і проводів, рейкові колії вантажопідіймальних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і механізмів з електроприводом необхідно заземлювати відповідно до Правил улаштування електроустановок одразу після їх встановлення на місце до початку виконання будь-яких робіт.
Штепсельні розетки й вилки, що застосовуються у мережах напругою до 25 В, повинні мати таку конструкцію, що унеможливлює вмикання у розетки вилки напругою більше ніж 25 В.
Струмовідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені чи розміщені в місцях, недоступних для випадкового дотику до них.
Захист електричних мереж і електроустановок від несанкціонованого втручання на виробничій території необхідно забезпечити за допомогою запобіжників з каліброваними плавкими вставками або автоматичних вимикачів відповідно до НПАОП 40.1-1.32.
Допуск персоналу будівельно-монтажних організацій до робіт у діючих установках і охоронній зоні ліній електропередачі повинен здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29, НПАОП 40.1-1.01, НПАОП 40.1-1.07, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32 а також наказів Мінпаливенерго України від 25.07.2006 № 258 та від 28.08.2006 № 305.
Підготовка робочого місця і допуск до роботи персоналу, який працює за відрядженням, здійснюються завжди персоналом організації, що експлуатує електротехнічне устаткування.