3. Контроль та оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

Контролю  підлягають  усі шкідливі та небезпечні фактори  які  присутні  на робочому місці.

Лабораторії,  які  виконують  всі   заміри   та   оцінку шкідливих    виробничих    факторів,   повинні   бути   атестовані (акредитовані) у встановленому порядку.

Апаратура та прилади,  які використовуються для вимірів, підлягають метрологічній повірці.

Дані  вимірів  оформлюються протоколом

Загальна гігієнічна оцінка умов праці проводиться за факторами виробничого середовища та трудового процесу:

• Хімічні    

• Біологічні

• Фізичні

• Важкість праці        

• Напруженість праці

Якщо   на  робочому  місці  фактичні  значення  рівнів шкідливих  факторів  знаходяться  в   границях   оптимальних   або допустимих   рівнів,   умови   праці   на   цьому  робочому  місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.

Якщо рівень  хоча  б  одного  фактора   перевищує   допустиму величину,  то  умови  праці на такому робочому місці,  залежно від величини перевищення та відповідно до цих  гігієнічних  критеріїв, як  по  окремому  фактору,  так і при їх поєднаній дії можуть бути віднесені до 1-4 ступеня 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці.

Віднесення   факторів   до   класу   визначається з врахуванням часу їх дії протягом зміни.  Для факторів, що не мають регламентованих нормативів з врахуванням  часу  дії,  дозволяється визначення  класу  умов  праці  за  рівнями на постійному робочому місці.  Для віднесення умов праці  до  3  класу  час  дії  фактора повинен бути не менше 50 % часу зміни. При віднесенні фактора до 4 класу час дії шкідливого фактора не враховується.

Загальна оцінка умов  праці  за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється: за найбільш високим класом та ступенем шкідливості

Робота  в  умовах  перевищення  гігієнічних нормативів повинна  виконуватись  з  використанням  засобів   індивідуального захисту  (ЗІЗ)  

Застосування ЗІЗ зменшує рівень професійного ризику ушкодження здоров'я, але не змінює клас умов праці робітника.

4. Категорії робіт по важкості

Категорія  робіт це  -  розмежування  робіт  за  важкістю на основі загальних енерговитрат організму.

За величиною енерговитрат роботи поділяються на три категорії.

Категорія робіт за ступенем важкості (ГОСТ 12.1.005-88)

За важкістю роботи поділяють на такі категорії:

- легка
Iа	До категорії Iа  належать  роботи,  що  виконуються сидячи  і  не  потребують  фізичного  напруження. витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 кал/год.)
Iб	До категорії Iб належать роботи,  що виконуються сидячи,  стоячи або  пов'язані  з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням. витрата енергії 141-175  Вт (121-150 ккал/год.)
- середньої важкості
IIа		До категорії IIа належать роботи,  пов'язані з ходінням,  переміщенням  дрібних  виробів (до  1  кг)  або  предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. Дорівнює 176-232 Вт (151-200 ккал/год.)
IIб		До категорії IIб належать роботи, що виконуються стоячи,  пов'язані з ходінням,  переміщенням невеликих вантажів (до  10  кг)   та   супроводжуються   помірним   фізичним напруженням.  витрата  енергії 233  -  290  Вт (201-250  ккал/год.)
- важка
III	До категорії III належать роботи, пов'язані з постійним   переміщенням,   перенесенням  значних  вантажів (понад  10  кг) , які потребують великих фізичних зусиль. виграти  енергії  становлять  291-349  Вт (251-300 ккал/год.)