Дсн 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на:
загальну
місцеву (локальну)
Залежно від джерела виникнення загальна вібрація поділяється на:
транспортну
транспортно-технологічну
технологічну
Технологічну вібрацію за місцем дії на людину поділяють на типи:
на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств
на робочих місцях складів, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає вібрації
на робочих місцях заводоуправлінь, бюро, лабораторій, контор та інших приміщень для працівників розумової діяльності
За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається від:
ручних машин або ручного механічного інструменту, органів керування машин та установок
ручних інструментів без двигунів та деталей які обробляються
За часовими характеристиками вібрації бувають:
постійні
непостійні:
коливні
переривчасті
імпульсні
Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань 1. 10-4 м/с.
Дія вібрації на організм людини викликає зміни в діяльності серцевої та нервової системи, спазм судин, зміни у суглобах, втому, роздратування, головний біль, біль у суглобах.
При тривалій роботі виникає вібраційна хвороба, яка призводить до порушення функцій різних органів і центральної нервової системи, може викликати інвалідність.
Небезпека створюється коло частота коливань на робочому місці співпадає з коливаннями органів людини. Більшість органів людини резонують при частоті 6-9 Гц, що призводить до їх розриву.
Заходи захисту від вібрації.
Зменшення вібрації в джерелах виникнення досягається шляхом конструктивних змін.
Зменшення вібрації на шляху поширення досягається віброізоляцією, вібропоглинанням, або віброгасінням.
Віброізоляція – ослабляє передачу коливань
Вібропоглинання – нанесення на вібруючу поверхню шару пружнов`язких матеріалів.
Віброгасіння – встановлення вібруючого обладнання на віброгасячі фундаменти, по їх периметру встановлюють шов, який заповнюють пружними матеріалами.
Індивідуальний захист – спеціальне взуття, наколінники, рукавиці, прокладки, наколінники, спеціальні костюми.
Електромагнітні поля
Під час будівельних робіт рівень електромагнітних полів не повинен перевищувати рівнів, зазначених у ДСанПіН 3.3.6-096. Вимірювання рівня електромагнітних полів на робочих місцях здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.006.
Санітарно-побутові приміщення.
На будівельному майданчику повинні бути обладнані санітарно-побутові та інші приміщення згідно вимог ДБН В.2.2-28:2010. «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» (гардеробними, душовими, умивальними, сушильними для одягу і взуття, приміщеннями для обігрівання, для вживання їжі та відпочинку, для особистої гігієни жінок, туалетами тощо), питною водою і медичним обслуговуванням згідно з чинними нормативами і колективним договором (угодою).
Санітарно-побутові приміщення мають бути введені в експлуатацію до початку виконання робіт.
У санітарно-побутових приміщеннях необхідно мати достатню кількість шаф, столів та стільців.
Площа санітарно-побутових приміщень визначається відповідно до кількісного складу робітників у найбільш багаточисельну зміну на об'єкті за укрупненими нормативними.
Норми площ санітарно-побутових приміщень
Номенклатура приміщень |
Одиниця вимірювання |
Нормативний показник |
Гардеробна |
м2/10 осіб |
7,0 |
Душова з перед душовою |
Те саме |
5,4 |
Умивальня |
» |
2,0 |
Сушильня для одягу та взуття |
» |
2,0 |
Приміщення для обігрівання працюючих (захисту від сонячного випромінювання) |
» |
1,0 |
Їдальня (на напівфабрикатах) або |
» |
8,1 |
Буфет, або |
» |
7,0 |
Приміщення для відпочинку та вживання їжі |
» |
10 |
Приміщення для особистої гігієни жінок |
м2/100 жінок |
3,5 |
Медпункт |
м2/300 осіб і більше |
70 і більше |
Туалет (питома площа на одну особу) |
м2/10 осіб |
1 |
На будівельних об'єктах необхідно мати аптечки з медикаментами, ноші, фіксуючі шини та інші засоби надання першої долікарської допомоги.
За чисельності працюючих на об'єкті більше ніж 300 осіб генпідрядник повинен організувати роботу медпункту (з постійним медперсоналом).
Виробничі та санітарно-побутові приміщення, місця відпочинку, проходи для людей, робочі місця на будівельних майданчиках слід розташовувати за межами небезпечних зон. Об'єкти, що виділяють пил, шкідливі пари, гази, - необхідно розташовувати на відстані не менше ніж 50 м від санітарно-побутових приміщень з підвітряної сторони переважаючого напрямку.
Максимальна відстань від робочих місць на відкритому повітрі або в неопалювальних приміщеннях до санітарно-побутових приміщень не повинна перевищувати:
до гардеробних, умивальних, душових, приміщень для сушіння робочого одягу і взуття, приміщень для особистої гігієни жінок, пунктів харчування (їдалень, буфетів) — 500 м;
до приміщень для обігріву і відпочинку — 150 м;
до вбиралень — 100 м.
Розташування постійних і тимчасових доріг, мереж енергопостачання, водопостачання, кранів, механізованих установок складських майданчиків, санітарно-побутових приміщень тощо повинно відповідати генеральному плану будівництва.