Групи мов

Назва групи	Назви мов	Основна територія поширення
Індійська група	гінді, урду, бенгалі, панджабі, лахнда, сінді, раджастхані, гуджараті, мратхи, сингальська, непалі, бихарі, циганська, кашмирі (мертві: ведійська, санскрит, пракрити)	Індія, Пакистан, Непал
Іранська група	перська (фарсі), пушту, белуджська (балучі), таджицька, курдська, осетинська, памірські мови (шугнанська, рушанська, бартангська, capикольська, хуфська, орошорська, язгулямська, ишкашимська, ваханська), ягнобський, (мертві: давньоперська, авестийська, пехлеві, парфянська, согдійська, хорезмійська, скіфська, бактрийська, лакська)	Середня і Передня Азія
Слов’янська група	Східна підгрупа: білоруська, російська, українська	Білорусь, Росія, Україна
	Західна підгрупа: чеська, словацька, польська, кашубська (?), лужицька (мертві: полабська)	Чехія, Словакія, Польща
	Південна підгрупа: болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська (мертві: старослов’янська)	Болгарія, Сербія, Хорватія, Македонія, Словенія, Чорногорія
Балтійська група	литовська, латиська, латгальська (мертві: пруська, ятвязька, куршська)	Литва, Латвія
Германська група	Північногерманська (скандинавська) підгрупа: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська Західногерманська підгрупа англійська, нидерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш. Східногерманська підгрупа Мертві мови: готська, бургундська, вандальська та ін.	Північна і Західна Європа
Романська група:	італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська (мертві: латина, далматинська)	Південна і Західна Європа
Кельтська група:	шотландська, ірландська, менська , бретонська, валійська	Велика Британія, Ірландія, північний захід Франції
Грецька група:	грецька	Греція
Албанська група:	албанська	Албанія
Вірменська група:	вірменська	Вірменія

Мови однієї мовної сім'ї – це мови споріднені. Мови однієї групи – це мови близькоспоріднені, мови різних груп однієї мовної сім'ї – віддаленоспоріднені. Неспорідненими вважаються лише мови різних мовних сімей.

Приклади.

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, слов'янської групи: білоруська, російська, українська, чеська, словацька, польська, лужицька болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська,: старослов’янська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, германської групи: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська, англійська, нідерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш, готська, бургундська, вандальська та ін.

датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, романської групи: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська, латина, далматинська.

Віддаленоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї: українська (слов'янська група), французька (романська група), англійська (германська група.)

Сучасна лінгвістика, здійснює генеалогічну класифікацію, оперуючи не тільки поняттям мовної сім'ї, а й макросім'ї.

Макросім’я мов – 1)об’єднання певних мовних сімей за наявністю спільних генеалогічних реконструйованих або гіпотетичних рис;

2) сукупність мов або мовних сімей, що далеко розходяться між собою и в яких виявлені спільні риси мають непослідовний характер.

Виокремлення макросімей, а точніше об’єднання деяких мовних сімей в одну макросім’ю, пояснюється тим, між мовами, що визнавалися неспорідненими, були виявлені деякі спільні риси, які не могли пояснюватися іншими причинами, крім спільного походження . Такі факти дозволили говорити про існування раніших прамов, існування яких передувало появі тих прамов, від яких ведуть походження мови мовних сімей. Зокрема, талановитий московський славіст В.М.Ілліч-Світич, висловив гіпотезу про існування такої прамови, в результаті розпаду якої утворилися індоєвропейська прамова та деякі інші. В.М.Ілліч-Світич працював над реконструкцією матеріалу цієї прамови, яку він назвав праностратичною мовою. Згідно з гіпотезою існування праностратичної мови одну ностратичну мовну макросім’ю утворюють індоєвропейські, афразійські, картвельські, уральські, алтайські, дравидійські мови. Сучасним мовознавством досліджуються питання визначення інших макросімей.