К Л А С И Ф І К А Ц І Я М О В С В І Т У
Різновиди класифікацій мов світу.
Генеалогічна класифікація мов світу (мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу).
Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).
Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.
Різновиди класифікацій мов світу
П
|
|
Спільне походження ↓ успадковані спільні ознаки
↓ Генеалогічна класифікація |
Регулярні
Міжмовні територіальні Спільні контакти функції мов як систем, що забезпечують спілкування ↓ ↓ набуті спільні ознаки спільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓ ↓ Ареальна Типологічна класифікація класифікація
|
ричини
подібності мов
Нерегулярні
Причини подібності мов
|
||
Спільне походження
|
Міжмовні територіальні контакти |
Спільні функції мов як систем, що забезпечують спілкування |
↓ |
↓ |
↓ |
успадковані спільні ознаки
↓ |
набуті спільні ознаки
↓ |
спільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓ |
Генеалогічна класифікація |
Ареальна класифікація |
Типологічна класифікація
|
Генеалогічна класифікація мов світу (мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу) Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах
Україн- ська |
Грець- ка |
Латина |
Давньо- індій ська |
Готська |
Литов- ська |
Англій- ська |
Німе-цька |
кров |
κρέας ‘м’ясо’ |
cruor ‘кров’ |
kravíḥ ‘сире м’ясо’ |
|
kraũjas |
|
|
вік ‘трива лість життя’
|
|
vinco ‘перема гати’ |
|
weihan ‘боро тися’ |
viẽkas ‘сила, життя’ |
|
|
порося |
|
porcus |
|
|
paršas |
pork |
|
сто |
ἑκατόν |
centum |
śatám |
hund |
šimtas |
hundred |
|
десять |
δέκα |
decem |
dáśa |
taihun |
dẽšimt |
ten |
|
зять |
γένος |
genus |
jánaḥ ‘рід’ |
kuni |
žéntas |
|
|
нагий |
|
|
nagnáḥ |
naqaþs |
|
naked |
|
гнати |
θείνω ‘бити’ |
(dē-)fendo ‘захищати’ |
ghnánti ‘вони вбивають’ |
|
|
|
|
везу |
|
veho |
váhāmi |
(ga-) wigan |
vežù |
|
|
гість |
|
hostis ‘ворог’ |
|
gasts |
|
guest |
|
гладкий |
|
glaber |
|
|
glodùs |
|
|
(до-) стигнути |
στείχω ‘йти’ |
|
stighnoti ‘йти вгору’ |
steigan ‘підні матися’ |
staigýtis ‘поспі шати’ |
|
|
мати |
μāτηρ |
māter |
mātā |
|
mot |
mother |
Mutter |
серце |
kρ |
cor |
hŕdayam |
hairtô |
širdis |
heard |
Herz |
два |
δvω |
due |
duvā |
twai |
dú, |
two |
zwei |
вода |
|
|
|
watō |
vanduõ |
water |
|
Причиною існування спільних рис словникового складу мов, різних за територією і часом існування, визнається походження від однієї прамови. Зауважити, що ці слова називають явища, які від початку становлення людського суспільства були необхідними реаліями існування людини.
За ознакою спільного походження здійснюється генеалогічна класифікація мов.
Генеалогічна класифікація мов – один з типів класифікації мов світу, критерієм якої є відношення спорідненості, спільного походження мов. |
|
Мовна сім’я – клас споріднених мов, що походять від однієї прамови. |
Усі мови, матеріал яких був представлений у попередній таблиці, належать до однієї сім’ї – індоєвропейської. До цієї сім’ї належить багато інших мов. Усі вони походять від однієї праіндоєвропейської мови. Крім індоєвропейської сім’ї мов, у сучасній генеалогічній класифікації представлені інші мовні сім’ї, мови яких ведуть своє походження від інших прамов.