Вимоги до оформлення документації практики:

За результатами діагносгако-корекційної практики студент-пракгикант подає таку документацію:

1. Щоденник, звіт про проходження практики, характеристику' від бази практики (Див. розділ І).

2. Програму групової психокорекційної роботи.

3. Протоколи психокорекційних занять, які пишуться після кожного заняття за наслідками роботи групи. У них відбивається хід роботи, дається оцінка роботи групи в цілому, окремих учасників, аналізуються окремі фрагменти, вправи; визначається, що вдалось, а що - ні.

4. Один протокол індивідуальної консультативно-корекційної роботи.

5. Протоколи діагностичних обстежень (за 2-3 методиками) на початковій та завершувальній стадіях корекційної роботи (див. Додаток 4).

6. Оцінка результатів корекційно-розвивальної роботи із статистичними даними порівняння першого і другого зрізів діагностичного обстеження; оцінка ефективності проведеної психокорекційної роботи (див. с. 22-23).

7. До матеріалів практики додаються матеріали та протоколи виконання завдань членами корекційно-розвивальної групи: твори, творчі роботи, малюнки (рекомендується, щоб кожен учасник корекційно- розвивальної групи вів зошит, у якому фіксував усі види роботи).

Вимоги до складання психокорекційної програми:

1. Чітко формулювати мету корекційної роботи.

2. Визначити завдання, які конкретизують мету корекційної роботи.

3. Вказати форму роботи (індивідуальна, групова, змішана) та методи роботи (вправи, рольові ігри, бесіда, образотворча діяльність, ауто релаксація та ін.)

4. Вказати вік дітей, з якими планується робота.

5. Визначити час для реалізації всієї корекційної програми.

6. Вказати частоту (графік) зустрічей.

7. Спланувати тривалість кожного корекційного заняття (від 10-15 хвилин на початку корекційної програми до 1,5-2 години на заключному етапі).

8. Визначити зміст і структуру кожного заняття (вправи, рольові ігри, групові диспути, рефлексія (аналіз і осмислення результатів)).

9. Спланувати форми участі інших осіб у психокорекційній роботі (батьків, вчителів, ровесників).

10. Продумати і підготувати необхідне обладнання і матеріали.

11. Вказати список використаної літератури (всі вправи, використані в програмах повинні мати посилання на джерела інформації).

Вимоги до складання протоколу індивідуальної консультативно- корекційної роботи

1. Коротка характеристика клієнта, яка включає код клієнта (прізвище, ім’я, по-батькові), вік, стать, аналіз результатів спостережень і діагностики, особливості сім’ї та сімейного виховання, ставлення та оцінювання проблем учня класним керівником та іншими вчителями.

2. Ситуація психологічної допомоги: основна мета індивідуальної роботи; коротка характеристика того, як клієнт усвідомлює проблему, чого він очікує від психологічної допомоги. Яка не зустріч (перша, друга).

3. Протокол роботи:

Зміст роботи (протокол діалогу)	Психологічний коментар
По-черзі записуються висловлювання консультанта і клієнта. Консультант і клієнт позначаються умовним кодом (П- психолог, К - клієнт). Оскільки запам’ятати буквально всі репліки неможливо, дозволяється опис висловлювань з деякими скороченнями. Основне, щоб протокол діалогу відображав розвиток основних думок, почуттів і переживань учасників.	Коментування роботи консультанта (стадії роботи, методи, засоби, прийоми психологічної психокорекції), а також особливості поведінки, пози, рухів, виразу обличчя клієнта.

Для оцінки успішності сеансу психокорекції має не лише результат (полегшення стану клієнта, чи говорить він, що проблема знята, чи з’явилась посмішка, чи змінився його вигляд, дихання), а, передусім, процес, який будував і розгортав психолог-практикант. Тому грунтовний і детальний опис пронесу психокорекційної взаємодії є фундаментальною умовою оволодіння уміннями і навичками практичного психолога. Внаслідок цього оцінка роботи студента-практиканта буде залежати від того, наскільки повно, уважно, тонко, глибоко він бачить, розуміє, проводить і описує процес психокорекційної взаємодії.