2. Еволюція поглядів на інформацію та її основні концепції.

Існує багато поглядів спеціалістів щодо сутності інформації як основ­ного наукового поняття. Слово "інформація" у перекладі з латинської

мови означає "повідомлення", "висловлення", "пояснення". Коротко розглянемо розвиток та основний спектр сучасних поглядів щодо феномену інформації, а визначення терміну "інформація" ми розглянули вище.

На території України вже у XVII ст. слово "інформація" почало вживатись у книгах, що видавались латинською та польською мовами. Як синонім слів "наука" та "ідея" слово "інформація" на початку XVIII ст. починає використовуватись у Російській імперії, однак уживали його досить обмежено й у ХІХ ст.

У 20-х - на початку 30-х років ХХ ст. інформацією, як характеристи­кою публікацій у пресі, зацікавились теоретики радянської журналістики. Уперше було поставлене питання про значення соціальної інформації та її сутність, оформлені погляди на джерела інформації, а також зроблені перші спроби її кпасифікації. У відповідності до пануючої у тi часи комуністичної ідеології був сформульований перелік основних властивостей інформації, до яких відносились партійність, ступінь агітаційного впливу, переконливість, важливість повноти тощо. Розгорнулась дискусія щодо цінності інформації, яка, з одного боку, пов'язувалась з новизною та оригінальністю фактів (сен­саційністю), а прихильниками інших поглядів - з агітацією та ідеологічним впливом. Перемогли, безумовно, прихильники останнього напряму.

У цей же час починається вивчення кількісних методів вимірювання інформації. У них інформація розглядаеться як сигнал, що циркулює у технічних каналах зв'язку, а для визначення її кількості розробляється математичний апарат, котрий базується на ймовірнісно-статистичній теорії. Згодом було сформульовано одиницю виміру інформації - біт, що відпо­відає мінімальному обсягу інформації, який можна отримати у відповідях на питання "так" чи "ні". Ця відповідь може бути передана за допомогою технічних каналів зв'язку у вигляді сигналу у двійковій системі "0" чи "1". Таким чином, кількість бітів інформації, яка міситься у будь-якому ре­ченні-повідомленні, визначається кількістю знаків у словах та кількістю двійкових сигналів, необхідних для передачі кожного знаку. Кількісний підхід визначення інформації відіграв велику роль у розвитку систем зв'язку, кібернетики, комп'ютерної техніки.

Але природа й сутність інформації за допомогою застосування лише кількісних методів нe дала відповіді на питання про її природу та сутність. Це спонукало дослідників створити якісні теорії інформації, розробка яких почалась, у 60-тi роки ХХ ст. Було розвинуто семантичну теорію інформації, сутність якої полягала у формуванні семантичних оцінок, що характеризують смисл та змістовність повідомлень. Розроблялась так звана "прагматична теорія інформації", що пов'язана з поняттям цінності та корисності інформації. Так, академік О.Харкевич запропонував визначати міру цінності інформації через ступінь ймовірності досягнення мети при отриманні інформаційного повідомлення. В межах семантичного підходу Ю.А. Шрейдером було висловлено міркування щодо зв'язку інформації із сукупністю індивідуальних знань (тезаурусом) споживача інформації. Тобто, у тексті тоді міститься семантична інформація, якщо під його впливом тезаурус споживача збільшився. Вимір цього збільшення і буде становити кількість семантичної інформації. Однак для різних тезаурусів одна й та ж інформація має різне значення та їх зміни можуть бути неоднаковими.

Зрештою, у 60-х роках ХХ ст. термін "інформація" від спеціального технічного став набувати статусу загальнонаукового поняття. Це сталося завдяки усвідомленню якісної різноманітності інформації, її функціонального значення для управління як в автоматизованих системах, так й у соціумі та живій природі у цілому. Тому інформацію стали аналізувати з філософської точки зору, що спричинило появу трьох оснобних кон­цепцій інформації.

Перша - атрибутибна концепція інформації - трактує інформацію як атрибут усієї матерії, як невід'ємну внутрішню властивість всіх матеріальних об'єктів. Виходячи з цього, інформація розглядається як філо­софська категорія на рівні з речовиною та енергією. В основу концепції покладено теорію відображення. Відображення як загальна властивість зумовлене тим, що предмети і явища перебувають в універсальному взає­мозв'язку й взаемодії. Впливаючи один на одного, вони викликають при цьому тi чи інші зміни, а форми відображення залежать від рівня їх струк­турної організації. Зміст відображення виражається у тому, які зміни ста­лися у предметі відображення і які сторони впливу (характеристики oб'єкта) вони відтворюють. У процесі відображення неминуче відбувасться передача інформації.

Друга - функціонально-кібернетична концепція - пов'язує існуван­ня інформації із системами, що саморегулюються та саморозвиваються; в котрих у результаті управління виконуються певні функції. Учені, які дотримуються цієї теорії, заперечують існування інформації у неживій природі і вважають, що інформаційні процеси мають місце в біологічних та кібернетичних системах. Інформація розглядається як міра упорядкованості, що завжди пов'язана з обмеженням різноманітності та розумі­ється як управління.

Третя - семіотична (знакова) концепція - розгпядає інформацію у нерозривній едності зі знаком-сигналом, поза зв'язком із яким вона існувати нe може. Знак має смислову (семантичну) характеристику, будучи мате­ріальним виявленням природної чи штучної мови або символіки мистецтва. Сутність інформації, відповідно до цієї концепції, пов'язана з мовою, свідo­містю, розумовою діяльністю людини, тобто із сигналами, за допомогою яких спілкуються між собою люди. Тому і назва цієї інформації (крім се­мантичної) - соціальна. Соціальна інформація - це сукупність знань, відo­мостей, даних і повідомлень, що формуються й відтворюются у суспільстві та використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціаль­ними інститутами з метою соціальної взаємодії, суспільних відносин і прo­цесів. Caмe ця інформація є об'єктом дослідження наук соціальнo-комуні­кативного циклу, серед яких є документознавство з відповідними дисципл­інами документознавчого циклу, в тому числі й дисциппіна "Аналітикo­синтетична переробка документної інформації".