2. Оформлення постанов

ПОСТАНОВА - це правовий акт, що приймається вищими та де­якими центральними органами державної влади, іншими установами, що діють на засадах колегіальності, з метою вирішення найважливіших принципових завдань, що стоять перед цими органами (установами), та встановлення стабільних норм, правил.

Постанови приймаються також керівними колегіальними органами громадських організацій з найважливіших і найбільш принципових пи­тань їх діяльності.

Процедура підготовки постанов включає такі етапи:

• підготовка матеріалів до засідання колегіального органу;

• внесення матеріалів на розгляд колегіального органу;

• обговорення питання (підготовлених матеріалів) на засіданні коле­гіального органу;

• ухвалення рішення з розглянутих питань;

• оформлення протоколу засідання;

• видання постанови;

• доведення рішення до виконавців.

Перший етап передбачає збір інформації з питання та її аналіз і за­вершується оформленням аналітичної довідки. Цю роботу проводить згідно з планом роботи колегіального органу фахівець (група фахівців) відповідного структурного підрозділу. Необхідну інформацію можна за­питувати від інших підрозділів, підвідомчих та інших установ. Довідка повинна містити вичерпну і всебічну інформацію, конкретні пропозиції щодо розв'язання проблеми. її погоджують з усіма зацікавленими поса­довими особами. Довідку підписує керівник підрозділу, який представ­ляє питання на розгляд. Поряд з довідкою готують проект постанови ко­легіального органу. Довідка з питання і проект постанови оформляють на стандартних аркушах паперу. Проект постанови складається з обгрунту­вання і розпорядчої частини - доручення.

На другому етапі підготовлені матеріали - довідку та проект поста­нови - передають секретареві колегіального органу, як правило, не менш як за п'ять днів до засідання. За цей час необхідно здійснити розмножен­ня представлених матеріалів та їх розсилання членам колегіального ор­гану для попереднього вивчення. Члени колегіального органу до початку засідання повинні мати можливість детально ознайомитися з проектами документів, які розглядатимуть на засіданні.

На третьому і четвертому етапах голова колегіального органу ознайомлюється з наданими матеріалами, проводить організаційні захо­ди щодо підготовки засідання (членам колегіального органу надсилають запрошення, порядок денний, матеріали до засідання). На засіданні об­говорюють надані матеріали, висловлюють думки стосовно проекту по­станови та висувають пропозиції щодо його доопрацювання. У результа­ті дискусії може бути зроблено виправлення до проекту, які вважаються прийнятими, якщо за них проголосують члени колегіального органу. По­станова приймається за підсумком обговорення більшістю голосів або кваліфікованою більшістю (2/3 голосів).

П'ятий етап відображає специфіку діяльності колегіального органу: це фіксація ходу засідання в протоколі. Під час засідання ведуть чорнові рукописні записи ходу засідання, стенографічний запис або звукозапис на магнітофонну стрічку. У вищих органах державної влади звукозапис су­проводжується стенографічним записом. Після засідання на основі запи­сів оформляють протокол засідання. Якщо протокол складається на осно­ві рукописних записів, то бажано узгодити тексти виступів з особами, які виступали на засіданні. У цьому випадку вони візують протокол на лівому березі сторінки, навпроти запису виступу. Після узгодження протокол під­писують голова колегіального органу і відповідальний секретар.

Шостий етап - видання розпорядчого документа, тобто постано­ви колегіального органу. Рішення інформаційного характеру зазвичай не оформляють як самостійний документ і фіксують лише у протоколі. В управлінській практиці такі рішення називають протокольними, доведен­ня їх до виконавців здійснюється шляхом оформлення витягів із прото­колу засідання.

Сьомий етап - це тиражування документа, його розсилання (у стис­лий термін) або передавання виконавцям.

У постановах, які видають органи державної влади, регулюються стратегічні політичні, економічні, соціальні, культурні питання. Часто за допомогою постанов затверджують різноманітні нормативні документи.

Інші колегіальні органи приймають постанови з питань, що належать до їх повноважень і компетенції. Комісії, комітети, ради, що мають владні повноваження (адміністративні, спостережні, у справах неповнолітніх тощо), приймають постанови, які є обов'язковими для виконання.

Комісії, комітети, ради, які не мають владних повноважень, прийма­ють постанови рекомендаційного характеру.

Текст постанови складається з констатуючої і розпорядчої частин (див. додаток 29). Розпорядчу частину відділяють від констатуючої сло­ва «ПОСТАНОВЛЯЄ» або «ПОСТАНОВИЛИ» (у спільних постановах двох або більше установ), що друкуються з нового рядка без відступу від лівого берега. Розпорядчу частину структурують у вигляді пунктів, під­пунктів.

Постанови оформляють на бланку постанови (бланк конкретного виду документа).