4.Джерела

Сучасне діловодство у своєму доробку має низку джерел, які є підґрунтям для опанування цієї дисципліни.

Пріоритетними джерелами для вивчення дисципліни є законо­давчі та нормативно-правові акти, що регулюють організацію діло­водства й архівної справи, а саме: Закон України "Про національний архівний фонд та архівні установи" [із змінами] від 24 грудня 1993 р. № 3814-ХІІ; "Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", зат­верджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153; "Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів", затверджений наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41 і зареєстрований в Мінюсті України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016 тощо. Найближчим часом буде прийнято законопроект "Про діловодство", який стане основним законодавчим актом, регу­люючим організацію діловодства в Україні.

Другу групу джерел становлять стандарти з діловодства, які да­ють можливість опанувати терміносистему діловодства, оволодіти основними правилами підготовки і оформлення організаційно-роз­порядчих документів. Це, насамперед, ДСТУ 4163-2003 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організацій­но-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" та ДСТУ 2732-94 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визна­чення". До речі, на заміну останнього найближчим часом буде вве­дено новий Національний стандарт України під тією ж назвою.

Третю групу джерел становить наукова та навчальна література з діловодства, яка хоча й недостатньо розвинена в Україні з огляду на період становлення, проте має у своєму доробку низку ґрунтовних досліджень, які подано у Переліку джерел. До цієї ж групи можна віднести матеріали науково-практичних конференцій.

До четвертої групи джерел належать публікації з питань органі­зації діловодства у таких періодичних виданнях: "Науково-інформа­ційний бюлетень Архівного управління УРСР", що 1965 року дістав назву — "Архіви України" (виходить досі); "Студії з архівної справи та документознавства" (видання Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства); журнали "Секре-тар-референт" і "Довідник кадровика" (спеціалізовані видання Ви­давничого дому "МедіаПро").

ЛЕКЦІЯ №2

Тема: Історія розвитку діловодства

Мета:З’ясувати особливості розвитку кожного періоду; розкрити особливість ведення документів; охарактеризувати зовнішній вигляд документів

План

1. Виникнення справочинства

2. Актове діловодство

3. Діловодство в Староруській державі

4. Наказове діловодство XV-XVII вв.

5. Система колезького діловодства

6. Система міністерського діловодства XIX – початку XX ст.(виконавче)

Самостійне вивчення

Радянське діловодство

1. Виникнення справочинства

З далеких часів дійшли до нас різні види документів, за допомогою яких ми пізнаємо історію своєї країни, її героїчне минуле, з'ясовуємо особливості побуту народу, правові форми та етичні норми взаємовідносин між сус­пільством і державою, між окремими особами, знайоми­мося з культурою становлення письмового мовлення.

До появи письма для оформлення міжплемінних до­говірних відносин, а також для полегшення запам'ятовування наші предки використовували палиці із зарубинами. Щоб закріпити договір чи торговельну угоду, наприклад записки про взятий борг, на палиці робились зарубки, а потім її розрубували вздовж і кожен брав собі половину. У час повернення боргу половинки складали разом і таким чином перевіряли правильність розрахунків. На-скельні малюнки та написи виконувались примітивним Інструментальним знаряддям (кам'яними сокирами, дов­бнями) на рівних кам'яних брилах.

Для обліку худоби, зерна та інших продуктів у храмових госпо­дарствах наші предки використовували глиняні кульки різного діаметру. При цьому найбільша кулька означала число 360 (тоді ще не знали, що в році 365 днів), середня — 60 (загальна кількість суг­лобів на пальцях рук і ніг), маленька — 10 (кількість пальців на руках). «Дзвіночки» на глиняних табличках тих часів, що знайдені в пам'ятнику археології «Кам'яна могила» поблизу Мелітополя, означали одиницю, крапка-10, інші протошумерські піктограми — найменування продуктів та міри їх об'єму .

З появою писемності виникла необхідність складати документи. Більше того, вважається, що саме нагальна потреба в укладенні різноманітних документів (угоди, до­говори, тестаменти) і викликала появу писемності як за­собу фіксації і збереження державної і приватної доку­ментації.