5. Типи організацій в Україні

Органiзацiйно-правова форма господарювання – форма здійснювання господарської діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов’язаннях суб’єктів господарювання, порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Правовою базою розмежування організаційно-правових форм господарювання виступають: ГК України, ЦК України та Державний класифiкатор України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004», затверджений Наказом Держспоживстандарту від 28.05.2004 р. № 97. Кожне із зазаначених правових джерел пропонує оригінальний підхід до класифікації.

Відповідно до ЦК України юридична особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.

Залежно від порядку їх створення вони поділяються на:

юридичних осіб приватного права, що створюються на підставі установчих документів;

юридичних осіб публічного права, що створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування (ЦК України, ст. 80, 81).

ЦК України згідно зі статтею 83 поділяє поняття «юридична особа» на два поняття за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичної особи: якщо юридична особа має учасників (тобто якщо є особа або особи, яким належать правомочності на участь в управлінні даною юридичною особою), то це – товариство, якщо юридична особа не має учасників – то це установа (рис. 2).

В основу класифікації організаційно-правових форм суб’єктів господарювання відповідно до ст. 63 ГК України покладено форму власності. Відповідно виділяють суб’єктів господарювання приватної, державної, комунальної, колективної та змішаної форми власності (рис. 3). Решта суб’єктів господарювання, що не вписуються у зазначену ознаку класифікації, віднесено до інших.

Рис. 2. Класифікація організаційно-правових форм суб’єктів господарювання відповідно до ЦК України

Суб’єкти господарювання державного сектора економіки – суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Суб’єкти господарювання комунального сектора економіки – суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

У результаті агрегування цих двох підходів, визначених у ГК України та ЦК України було розроблено Державний класифікатор 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», (чинний від 01.01.2008).

Тут об’єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

господарські товарис-тва (ТОВ, ТДВ, АТ, повне та командитне)

приватне підприємс-тво

фізична особа-підпри-ємець

Рис. 3. Класифікація організаційно-правових форм суб’єктів господарювання відповідно до ГК України

Організаційно-правові форми господарювання поділено на такі групи:

1. Підприємства.

2. Господарські товариства.

3. Кооперативи.

4. Організації (установи, заклади).

5. Об’єднання підприємств.

6. Відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи.

7. Об’єднання громадян, профспілки, благодійні організації та інші подібні організації.

8. Інші організаційно-правові форми.

Підприємство виступає основною організаційною формою господарювання. Зокрема, ст.62 ГК України говорить: «Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та інших видів господарської діяльності».

Підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для ведення некомерційної господарської діяльності.

Підприємство має:

• розрахунковий та інші рахунки в установах банків;

• відокремлене майно;

• самостійний бухгалтерський баланс;

• печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом;

• інші атрибути.

Підприємства (суб’єкти господарювання) можна класифікувати за такими ознаками:

1. Залежно від форми власності (відповідно до ст. 63 ГК України):

1.1. Приватне підприємство – підприємство, що діє на основі приватної власності громадян (-ина) України, іноземців, осіб без громадянства чи суб’єкта господарювання - юридичної особи та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

1.2. Підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності). Відповідно до нової класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 (чинної від 01.01.2008 року) підприємств колективної форми власності вже не реєструють. Адже ця форма власності виходить за рамки ст. 41 Конституції України, що виділяє лише три форми власності: приватну, державну та комунальну.

1.3. Державне підприємство, що діє на основі державної власності (державне унітарне підприємство) – підприємство, що утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання чи оперативного управління.

Державні підприємства можуть діяти як:

• державне комерційне підприємство – суб’єкт підприємницької діяльності, що діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном на праві господарського відання;

• казенне підприємство – створюється в тих галузях народного господарства, де:

- законом дозволено здійснення господарської діяльності виключно державним підприємствам;

- основним споживачем продукції (більше 50%) виступає держава;

- неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

- переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції, яке не може бути рентабельним;

- приватизація майнових комплексів державних підприємств заборонена законом.

1.4. Комунальне підприємство (комунальне унітарне підприємство) – підприємство, яке створюється компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку і діє на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

1.5. Підприємство змішаної форми власності – це підприємство створюється на базі об’єднання майна різних форм власності.

2. Залежно від способу утворення та формування статутного капіталу (відповідно до ст. 63 ГК України):

2.1. Унітарне підприємство – підприємство, що створене лише одним засновником. Він:

• виділяє для цього підприємства необхідне майно;

• формує відповідно до вимог законодавства статутний фонд, не поділений на частки;

• затверджує статут;

• безпосередньо або через уповноважену особу керує підприємством;

• формує трудовий колектив;

• вирішує питання ліквідації та реорганізації;

• розподіляє доходи .

Форми, у яких можуть створюватись і діяти унітарні підприємства: приватні підприємства (засновані на приватній власності одного засновника), всі види державних підприємств, комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян чи релігійної організації, господарські товариства (крім повних та командитних), створені однією особою, підприємство споживчої кооперації, створене одним засновником.

2.2. Корпоративне підприємство – підприємства, засновані 2-ма і більше засновниками.

Форми, у яких можуть створюватись і діяти корпоративні підприємства: приватні підприємства та всі види господарських товариств, створені двома і більше засновниками, всі види кооперативів (виробничий, споживчий, обслуговуючий і сільськогосподарський), фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, інші.