
- •1. Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •3. Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •14. Фінансування охорони праці.
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10. Стимулювання охорони праці.
- •11. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •13. Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20. Види розслідування.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31.Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •40.Вентиляція, види вентиляції.
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень.
- •41. Кондиціювання повітря
- •42. Природне освітлення, його значення для працюючих.
- •43. Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •45. Розрахунок освітлення
- •46. Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину
- •47. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49. Поняття про гранично припустиму дозу(гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50. Проникаюча здатність іонізуючого випромінювання.
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53.Методи захисту від емв
- •52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •64. Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •55. Електромагнітні випромінювання комп’ютерів.
- •56. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •59. Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •65. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •61. Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63. Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •66. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •67. Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •68. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність питань електробезпеки
13. Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці - один з основах принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова вдосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.
Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці, є АОП 0.00.-4.12-05 „Типове положення про навчання з питань охорони праці". Даний нормативний документ,спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому Законом.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.
Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.
Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із Законом.