
- •1. Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •3. Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •14. Фінансування охорони праці.
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10. Стимулювання охорони праці.
- •11. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •13. Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20. Види розслідування.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31.Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •40.Вентиляція, види вентиляції.
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень.
- •41. Кондиціювання повітря
- •42. Природне освітлення, його значення для працюючих.
- •43. Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •45. Розрахунок освітлення
- •46. Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину
- •47. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49. Поняття про гранично припустиму дозу(гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50. Проникаюча здатність іонізуючого випромінювання.
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53.Методи захисту від емв
- •52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •64. Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •55. Електромагнітні випромінювання комп’ютерів.
- •56. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •59. Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •65. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •61. Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63. Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •66. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •67. Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •68. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність питань електробезпеки
69. Безпека при експлуатації балонів.
Балони, призначенні для зберігання, перевезення та використання стиснених (азот, повітря, кисень, сірководень), зріджених (аміак, сірчистий ангідрид, бутан) чи розчинених (ацетилен) газів під тиском вище 0,07 МПа.
Безпечна експлуатація балонів забезпечується:
необхідною механічною міцністю балонів і належним контролем за їх станом;
запобіганням помилкового наповнення балонів іншими газами (наприклад, балонів для негорючих газів - горючими, балонів для горючих газів - киснем);
дотриманням правил наповнення, транспортування, зберігання та використання балонів.
Необхідна механічна міцність балонів забезпечується їх якісним виготовленням та періодичним опосвідченням. Балони для стиснених, зріджених та розчинених газів виготовляють зварними (робочий тиск у балоні до 3 МПа) або безшовними.
У процесі експлуатації балони проходять опосвідчення, які включають: огляд внутрішньої (за можливості) та зовнішньої поверхонь балонів; перевірку маси та міцності; гідравлічне випробовування. Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації. Якщо результати огляду незадовільні (виявлено тріщини, вм'ятини, раковини глибиною понад 10 % від номінальної товщини стінки), то балони вибраковуються.
Величина пробного тиску і час витримки балонів під таким тиском встановлюється відповідними стандартами (для стандартних балонів) та технічними умовами (для нестандартних), при цьому пробний тиск повинен бути не менше ніж півтора значення робочого тиску.
Виключення із загальних правил опосвідчення стосуються балонів з ацетиленом - горючим газом, що широко використовується у промисловості для зварювання та розрізання металоконструкції З огляду на високу вибухонебезпеку ацетилену його зберігають у розчиненому вигляді у балонах, заповнених пористою масою, що просочена ацетоном. При періодичних опосвідченнях пориста маса не виймається, а замість гідравлічного випробовування проводиться випробовування азотом. Балон при цьому опускають у воду на глибину не менше ніж 1 м. Стан пористої маси в балонах для ацетилену повинен перевірятися не рідше ніж через 24 місяці.
Опосвідчення балонів здійснюється підприємствами-наповнювачами, наповнювальними станціями та пунктами випробовування, які в установленому порядку одержали на це дозвіл в органах Держпромгірнагляду. Після проведення опосвідчення на верхній сферичній частині балона ставиться клеймо і зазначається дата наступного опосвідчення.
Крім того, бокові штуцери вентилів балонів, що наповнюються горючими газами, мають ліву різьбу, а балонів, що наповнюються киснем та іншими негорючими газами, - праву.
Експлуатація, транспортування та зберігання балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої в установленому порядку. Працівники, які обслуговують балони, повинні пройти навчання та інструктаж відповідно до чинної нормативної документації. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа.
Основним пристроєм, що забезпечує безпеку при експлуатації балонів, є редуктор, який знижує тиск стисненого газу до робочого. За конструктивним виконанням редуктори можуть бути різними (одно- та двокамерні, прямої та непрямої дії), однак у всіх редукторів камера низького тиску повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний допустимий тиск.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 балони з газами зберігаються у спеціальних приміщеннях (складах) або під навісами, які захищають їх від атмосферних опадів та сонячних променів. Забороняється тримати в одному приміщенні балони з киснем та горючими газами. Балони з отруйними газами зберігаються у спеціальних закритих приміщеннях. Склади для балонів з вибу-хо- та пожежонебезпечними газами повинні знаходитись у зоні блискавкозахисту.
Наповнені балони зберігаються у вертикальному положенні у спеціально обладнаних гніздах, клітках або огороджуються бар'єром для запобігання їх падіння. Балони з газом повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерел відкритого вогню. Кисневі балони необхідно оберігати від забруднення будь-яким мастилом або жиром, оскільки вони можуть утворити вибухонебезпечну суміш з чистим киснем.
Враховуючи значну масу балонів, особливо наповнених газом, їх переміщення у межах підприємства необхідно здійснювати на спеціально пристосованих для цього візках..