62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.

Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруд­нення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біо­логічними чинниками, за неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови са­нітарно-захисними зонами (СЗЗ).

Санітарно-захисні зони - це ділянки землі навколо підприємств, що створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людей. їх розташовують з підвітряного боку підприємства і засаджують деревами та чагарниками. Вони мають вигляд парків чи лісопарків. Можуть містити адміністра­тивно-службові приміщення, склади, гаражі, депо, лазні. Залежно від шкідливості забруднювачів, що викидають­ся, й можливості їх очистки кожне підприємств відносять до того чи іншого класу шкідливості. Відповідно до цього за розмірами розрізняють 5 класів :

1-й клас - підприємства хімічні, нафтопереробні, паперово- целюлозні, металургійні комбінати, алюмінієві і виплавильні за­води;

2-й клас - підприємства цементні, акумуляторні, гіпсові, ва­пнякові, азбестові заводи;

3-й клас - керамзитові та скловатові заводи, ТЕЦ, заводи за­лізобетонних виробів, виробництва - асфальтобетонні, кабельні, брикетні;

4-й клас - підприємства електро- та металообробної промис­ловості, машинобудівні заводи;

5-й клас - підприємства легкої промисловості, консервні за­води тощо.

Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосе­реджені) викиди через труби і шахти; розосереджені - через ліх­тарі промислових споруд; неорганізовані - відкриті склади та під­вали, місця завантаження, місця для зберігання промислових від­ходів. Встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас — 1000 м, II клас — 500 м, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.

У межах СЗЗ не повинні розташовуватись школи, зони від­починку, лікарні. Ці зони повинні бути озеленені й упорядковані, їм повинна приділятись велика увага.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже сам« тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'є­рів від виробничого пилу, газів, шуму, випромінювань.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих чинників н|1 повинні перевищувати їх допустимих нормативів (ГДК, ГДР), || на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 значення нормативу.

Велике значення з санітарно-гігієнічного погляду має блич гоустрій території, що включає озеленення, обладнання тротуп рів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та ін. Озеленені ділянки повинні становити не менше 10-15 % загальної площі ! підприємства.

Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручним під'їздом.