
- •1. Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •3. Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •14. Фінансування охорони праці.
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10. Стимулювання охорони праці.
- •11. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •13. Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20. Види розслідування.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31.Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •40.Вентиляція, види вентиляції.
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень.
- •41. Кондиціювання повітря
- •42. Природне освітлення, його значення для працюючих.
- •43. Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •45. Розрахунок освітлення
- •46. Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину
- •47. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49. Поняття про гранично припустиму дозу(гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50. Проникаюча здатність іонізуючого випромінювання.
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53.Методи захисту від емв
- •52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •64. Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •55. Електромагнітні випромінювання комп’ютерів.
- •56. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •59. Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •65. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •61. Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63. Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •66. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •67. Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •68. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність питань електробезпеки
62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними чинниками, за неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ).
Санітарно-захисні зони - це ділянки землі навколо підприємств, що створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людей. їх розташовують з підвітряного боку підприємства і засаджують деревами та чагарниками. Вони мають вигляд парків чи лісопарків. Можуть містити адміністративно-службові приміщення, склади, гаражі, депо, лазні. Залежно від шкідливості забруднювачів, що викидаються, й можливості їх очистки кожне підприємств відносять до того чи іншого класу шкідливості. Відповідно до цього за розмірами розрізняють 5 класів :
1-й клас - підприємства хімічні, нафтопереробні, паперово- целюлозні, металургійні комбінати, алюмінієві і виплавильні заводи;
2-й клас - підприємства цементні, акумуляторні, гіпсові, вапнякові, азбестові заводи;
3-й клас - керамзитові та скловатові заводи, ТЕЦ, заводи залізобетонних виробів, виробництва - асфальтобетонні, кабельні, брикетні;
4-й клас - підприємства електро- та металообробної промисловості, машинобудівні заводи;
5-й клас - підприємства легкої промисловості, консервні заводи тощо.
Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені - через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані - відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для зберігання промислових відходів. Встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас — 1000 м, II клас — 500 м, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
У межах СЗЗ не повинні розташовуватись школи, зони відпочинку, лікарні. Ці зони повинні бути озеленені й упорядковані, їм повинна приділятись велика увага.
Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже сам« тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму, випромінювань.
На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих чинників н|1 повинні перевищувати їх допустимих нормативів (ГДК, ГДР), || на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 значення нормативу.
Велике значення з санітарно-гігієнічного погляду має блич гоустрій території, що включає озеленення, обладнання тротуп рів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та ін. Озеленені ділянки повинні становити не менше 10-15 % загальної площі ! підприємства.
Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручним під'їздом.