53.Методи захисту від емв

Засоби та заходи захисту від ЕМ випромінювань радіочас­тотного діапазону поділяються на індивідуальні та колективні. Останні можна підрозділити на організаційні, технічні та лікува­льно-профілактичні.

До організаційних заходів колективного захисту належать:

• розміщення об'єктів, які випромінюють ЕМП таким чи­ном, щоб звести до мінімуму можливе опромінення людей;

• „захист часом" - перебування персоналу в зоні дії ЕМП обмежується мінімально необхідним для проведення робіт часом;

• „захист відстанню" - віддалення робочих місць на макси­мально допустиму відстань від джерел ЕМП;

• „захист кількістю" - потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною;

• виділення зон випромінювання ЕМП відповідними знака­ми безпеки;

• проведення дозиметричного контролю. Технічні засоби колективного захисту передбачають:

• екранування джерел випромінювання ЕМП;

• екранування робочих місць;

• дистанційне керування установками, до складу яких вхо­дять джерела ЕМП;

• застосування попереджувальної сигналізації.

До лікувально-профілактичних заходів колективного захис­ту належать:

• попередній та періодичні медогляди;

надання додаткової оплачуваної відпустки та скорочення тривалості робочої зміни;

- допуск до роботи з джерелами ЕМП осіб, вік яких стано­вить не менше 18 років, а також таких, що не мають протипока­зань за станом здоров'я.

Одним із найбільш ефективних технічних засобів захисту від ЕМ випромінювань радіочастотного діапазону, що знаходить широке застосування у промисловості, є екранування. Для екра­нів використовуються, в основному, матеріали з великою елект­ричною провідністю (мідь, латунь, алюміній та його сплави, сталь). Екрани виготовляються із металевих листів або сіток у ви­гляді замкнутих камер, шаф чи кожухів, що під'єднуються до си­стеми заземлення. Принцип дії захисних екранів грунтується на поглинанні енергії випромінювання матеріалом з наступним від­веденням у землю, а також на відбиванні її від екрана.

Захист приміщення від впливу зовнішніх ЕМП можна за­безпечити шляхом вклеювання стін металізованими шпалерами та встановлення на вікнах металевих сіток.

Як засоби індивідуального захисту від ЕМ випромінювань застосовуються халати, комбінезони, захисні окуляри та ін. Ма­теріалом для халатів і комбінезонів слугує спеціальна радіотехні­чна тканина, в структурі якої тонкі металеві нитки утворюють сі­тку. Для захисту очей використовують спеціальні радіозахисні окуляри ОРЗ-5 (ЗП5-90), на скло яких нанесено тонку прозору плівку напівпровідникового олова.

52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.

З часів існування життя на Землі всі організми перебувають під впливом природних електромагнітних полів (ЕМП): електричне поле, що утворюється між іоносферою й земною поверхнею, електричні й магнітні імпульси, що утворюються в моменти блискавок і які розпоширюються в атмосфері на великі відстані, магнітне поле нашої планети зі всіма його коливаннями. Живі істоти в ході еволюції пристосувались до впливу цих хвиль. Але з розвитком техніки, крім природних джерел ЕМП, у великому обсязі з'являються технічні (штучні): телевізори й електробритви, лампи й холодильники, мікрохвильові печі, радарні станції, постійно зростає число телевізійних та радіостанцій, які випромінюють хвилі від середніх до ультракоротких, виникають мільйони радируючих пунктів управління на дорогах і в автомашинах, застосовуються ВЧ й НВЧ-енергія в різноманітних виробництвах, при будівництві й ремонті доріг; штучні супутники опромінюють нашу планету з космічного простору. Слід додати сюди й радіаційне випромінювання в тих місцях, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Людство живе в так званій "хвильовій ванні", інтенсивність полів якої в мільйони разів перевищує інтенсивність природних полів, тому все складнішим стає процес їх кількісної оцінки.

Електромагнітне поле, створене електричними та магнітними є одним з видів матерії. Для нього, як і для звичайних матеріальних тіл, справедливі загальні закони збереження матерії та енергії. Одна з властивостей матерії - рух, мірою якого є енергія. Так, коливальні рухи електромагнітного поля - один з видів енергії, що має назву електромагнітного випромінювання або світла. Так само, як і матерія, один вид енергії може в певних умовах переходити в інший. Отже,природа електромагнітного випромінювання пов’язана з вихровими електричними й магнітними полями.

Майже неможливо передбачити наслідки цього електромагнітного впливу на наше здоров'я. Але оскільки сучасне буття людини неможливе без цих технічних засобів, необхідно шукати шляхів захисту нашого організму від впливу хвильового випромінювання. Органи чуття людини в змозі зі всього електромагнітного спектру реєструвати лише вузький діапазон світлового й теплового випромінювань. Усе інше висковзає від нашого сприйняття й може зумовлювати небезпеку. Чим коротші хвилі будь-якого випромінювання, тим вони більше енергонасичені. Тому нижче певного порогу довжини хвилі вони мають загрозливий характер: можуть іонізувати атоми й молекули в клітинах організму й призводити до хаотичних станів біохімію клітин. Електромагнітні коливання з більшою довжиною хвилі хоча й не створюють іонів, можуть привести в рух молекули в клітинах організму. Внаслідок їх тертя виділяється тепло, організм розігрівається зсередини, а наші температурні датчики-рецептори шкіри не в змозі стати на перешкоді всього цього, бо містяться в поверхневих прошарках шкіри. Крім того, ЕМП викликають перешкоди в біострумах організму.

Розрізняють дві форми негативного впливу на організм людини електромагнітного випромінювання діапазону радіочастот — гостру і хронічну, яка, у свою чергу, поділяється на три ступені: легкий, середній і тяжкий. Хронічна форма характеризується функціональними порушеннями нервової, серцево-судинної та інших систем організму, що проявляються астенічним синдромом, і вегетативними порушеннями, переважно серцево-судинної системи.

Особи, які перебувають під впливом хронічного випромінювання ЕМП, частіше , ніж ті, хто не зазнає опромінення, скаржаться на незадовільний стан здоров'я, у тому числі на головний біль, біль у серці, серцебиття, загальну слабкість, сонливість, шум у вухах..

Тривала дія високих рівнів електромагнітного випромінювання призводить до перенапруження адаптаційно-компенсаторних механізмів, істотних відхилень функцій органів і систем, порушення обміну речовин і ферментативної активності, гіпоксії, органічних змін. Оскільки у виробничому середовищі електромагнітне випромінювання діє, як правило, в комплексі з іншими факторами, його вплив на організм людини посилюється.

Ефекти від впливу на біологічні тканини людини електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону малої потужності можуть бути такими: підвищення температури тіла, або вибіркове нагріванням окремих його органів, терморегуляція яких утруднена (жовчного і сечового міхурів, шлунка, кишок, яєчок, кришталиків, склистого тіла та ін.). Крім того, дія електромагнітного випромінювання малої Інтенсивності призводить до локального нагрівання — мікро нагрівання.

Електромагнітні поля негативно впливають на людей, які безпосередньо працюють із джерелами випромінювань, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання. Установлено, що більша частина населення живе в умовах підвищеної активності ЕМП.