
- •1. Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •3. Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •14. Фінансування охорони праці.
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10. Стимулювання охорони праці.
- •11. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •13. Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20. Види розслідування.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31.Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •40.Вентиляція, види вентиляції.
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень.
- •41. Кондиціювання повітря
- •42. Природне освітлення, його значення для працюючих.
- •43. Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •45. Розрахунок освітлення
- •46. Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину
- •47. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49. Поняття про гранично припустиму дозу(гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50. Проникаюча здатність іонізуючого випромінювання.
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53.Методи захисту від емв
- •52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •64. Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •55. Електромагнітні випромінювання комп’ютерів.
- •56. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •59. Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •65. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •61. Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63. Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •66. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •67. Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •68. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність питань електробезпеки
27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.
До основних функцій управління охороною праці належать:
— прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
— організація та координація робіт;
— облік показників стану умов і безпеки праці;
— аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
— контроль за функціонуванням СУОП;
— стимулювання роботи по вдосконагірнню охорони праці.
Основні завдання управління охороною праці:
— навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;
— забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
— забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
— забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
— організація лікувально-профілактичного обслуговування;
— професійний добір працівників з окремих професій;
— удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.
28.Органи державного управління охороною праці.
Відповідно до ст. 37 Закону України „Про охорону праці" державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
— Кабінет Міністрів України;
— Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України;
— міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
— місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів;
— асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств.
Закон містить норми прямої дії, що визначають обов'язки, права та повноваження кожного з цих органів. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці. Кабінет Міністрів України:
— забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
— визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;
— визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.
Основні завдання, які покладаються на Комітет по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) Міністерства праці та соціальної політики України:
— комплексне управління охороною праці;
— державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;
— координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;
— проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва;
— координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці та підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці, контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень з цих питань;
— встановлення та розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду за охороною праці.
Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
— проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;
— розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;
— здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці;
— укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;
— фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці;
— організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;
— створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці;
— здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці. Для координації, вдосконалення роботи по охороні праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.
Повноваження місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці. Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:
— забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
— формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
— організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
— здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці;
— створюють при необхідності фонди охорони праці.
Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.
Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці. Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій, в його апараті створюються служби охорони праці.