
- •Екзаменаційні питання з історії української культури
- •Предмет, методи дослідження та завдання курсу « Історія української культури».
- •Періодизація історичко-культурного процесу в Україні.
- •Матеріальна і духовна культура. Структура духовної культури.
- •Етнічна і національна культура. Сутність та особливості національної культури.
- •Культура і цивілізація. Цивілізаційна приналежність української культури.
- •Джерела та історіографія вивчення історії української культури.
- •Культурогенез на теренах України за кам’яної доби.
- •Трипільська культура та її роль у розвитку української культури.
- •Вплив кочових народів на формування української культури.
- •Внесок античних держав Північного Причорномор’я у розвиток української культури.
- •Матеріальна культура давніх слов’ян. Побут, поселення, прикладне мистецтво.
- •Духовна культура давніх слов’ян.
- •Матеріальна і духовна культура східних слов’ян до прийняття християнства.
- •Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури.
- •Політична і правова культура княжої доби. «Руська правда» як пам’ятка давньоруського права.
- •Писемність та освіта в середньовічній Русі. Визначні пам’ятки писемності.
- •Літописання та література в середньовічній Русі.
- •Архітектура та містобудування в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
- •Музичне мистецтво та театральні видовища в середньовічній Русі.
- •Образотворче мистецтво, іконопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Монголо-татарська навала та її негативний вплив на культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Галицько-Волинське князівство як безпосередній спадкоємець культурної спадщини Київської Русі. Галицько-Волинський літопис.
- •Особливості розвитку культури на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •Становище української культури в умовах польського панування в Україні.
- •Вплив західноєвропейських ідей Ренесансу, Реформації та Контрреформації на розвиток української культури.
- •Релігійне життя в Україні в хіv – перша половина XVII ст. Берестейська церковна унія.
- •Полемічна література кінця XVI – XVII ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •Роль міщанства, церковних православних братств і братських шкіл у розвитку української культури в XVI – XVII ст.
- •Острозький культурно-освітній осередок. Острозька академія.
- •Поширення книгодрукування в Україні.
- •Оборонна архітектура XIV – XVII ст. Замки і фортеці України.
- •Українські народні думи та пісні XV –XVIII ст., їх тематика та особливості. Феномен кобзарства.
- •Роль козацтва у культурній розбудові України XVII ст.
- •Військове мистецтво козаків.
- •Національно-визвольна революція 1648 -1676 рр. В Україні та її вплив на розвиток української культури.
- •Стан освіти і науки в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр європейського масштабу.
- •Львівський університет та його роль у розвитку освіти і науки в Галичині.
- •Театральне мистецтво в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Музична культура України другої половини XVII – XVIII ст. Творчість композиторів д. Бортнянського, м.Березовського, а. Веделя.
- •Українська література другої половини XVII – XVIII ст. Стильові і жанрові особливості.
- •Творчий внесок г. Сковороди в духовну скарбницю українського народу.
- •Розвиток архітектури і містобудування в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •Образотворче мистецтво України в другій половині XVII – XVIII ст. Стильові і жанрові особливості.
- •Церковне життя в Україні у XVII – XVIII ст.
- •Політична культура і політико-правова свідомість українського народу в період Гетьманщини.
- •Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів в Росії.
- •Передумови, причини, сутність та етапи розвитку національно-культурного відродження України у XIX –на початку XX ст.
- •Роль Харківського і Київського університетів у культурному відродженні України в XIX – на початку XX ст.
- •Національно-культурне відродження у західноукраїнських землях в XIX ст.
- •Просвітництво в Україні: ідеологічні особливості і визначні представники.
- •Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі.
- •Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •Українська реалістична література другої половини XIX ст. Як історико–культурне явище.
- •Наукова, літературна і культурницька діяльність м. Костомарова та п. Куліша.
- •Образотворче мистецтво в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Велична постать т. Г. Шевченка в українській, європейській та світовій культурах.
- •Музичне і театральне мистецтво України в другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Модерна українська література кінець XIX – початок XX ст. І. Я. Франко, л. Українка та ін..
- •Стан освіти і науки в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст. Наукові товариства та їх роль у розвитку науки.
- •М. С. Грушевський і його роль у національно-культурному розвитку України.
- •Культурний розвиток України в період Центральної Ради.
- •Розвиток української культури в період гетьманату п. Скоропадського.
- •Українізація 20 – х років XX ст. Та її роль у розбудові української культури.
- •Розвиток науки та освіти у 20 -30 –х рр. XX ст.
- •Художньо-творчі угрупування 20 – х років XX ст. Та їх роль у розвитку української культури.
- •Український мистецький авангард та його доля в 30 – ті роки XX ст.
- •Літературні процеси в Україні в 20 -30 роках XX ст. Діяльність літературних об’єднань.
- •Особливості розвитку української культури в 20 – 30 –х роках XX ст. Досягнення і втрати. Метод соціалістичного реалізму за і проти.
- •Становище церкви в Україні в 20 - 30 – ті роки XX ст.
- •Український театр, музика і кіномистецтво в 20 – 30 – ті роки XX ст.
- •Розвиток культури в Західній Україні в міжвоєнний період.
- •Українська культура в роки другої світової війни.
- •Культурне життя України в умовах ідеологічних репресій (друга половина 1940 – х – початок 1950 – х рр.).
- •Основні тенденції та характерні ознаки розвитку української культури в часи хрущовської «відлиги».
- •«Шістдесятники» та їх внесок у розвиток української культури.
- •Суперечливий розвиток культурного і духовного життя України у другій пол. 1960 –х – першій пол. 1980 –х рр.
- •Стан української культури в період «перебудови» в срср (1985 – 1991 рр.).
- •Національно-культурне відродження українського народу на зламі XX – XXI ст. Відновлення історичної пам’яті та національних традицій.
- •Постмодернізм як визначальний напрям розвитку сучасної культури в Україні.
- •Розвиток освіти і науки в Україні на зламі XX – XXI ст.
- •Особливості екологічної культури українського суспільства в сучасних умовах.
- •Роль української діаспори у збереженні та розвитку української культури.
- •Сучасне релігійне життя в Україні.
- •Особливості розвитку української культури в умовах глобалізації.
- •Розвиток мовно-культурної сфери в Україні на сучасному етапі.
- •Українська національна символіка: історія і сучасність.
- •Музичне, театральне та кіномистецтво в сучасній Україні. Стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •Сучасний літературний процес в Україні.
- •Сучасне українське образотворче мистецтво і архітектура: жанрові та стильові особливості.
Літописання та література в середньовічній Русі.
На соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з'явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, — «Руська трійця». Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету — Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. «Руська трійця» гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями та умінням переконувати, і складалася переважно з його друзів та співчуваючих — Маркелла Кульчицького, Івана Борецького; Григорія Ількевича, Антона Шашкевича, Івана Головацького, Миколи Верещинського та інших. Чеські просвітителі К. Зап та Ян Коубек співчували гуртку. Головним девізом «Руської трійці» було: «Йти в народ ... вчитися в нього його мудрості». Але головною проблемою гасла стала не тільки необхідність долати переслідування влади, а те, що спочатку ніхто з членів гуртка не вмів ані читати, ані писати українською і не був обізнаний з культурою власного народу. Однак з цією проблемою вони впоралися швидко: купували потрібні наукові і художні книжки, вивчали граматику, історію Давньої Русі й України. І вже до 1836 року члени гуртка знали усі видання нової української літератури («Енеїда» І. Котляревського, «Малороссийскиеповести» Г. Квітки-Основ'яненка, «Малороссийские приказки» Є. Гребінки, а також «Опыт собрания старинных малороссийских песней» М. Цертелева, «Малороссийские песни» та «Украинские народные песни» М. Максимовича). Також «Руська трійця» цікавилася усіма фольклорними збірниками, які виходили у Росії, Чехії, Сербії та Польщі, на початку 1837 року у Буді (Будапешт) коштом директора Коломийської гімназії Миколи Верещинського і Маркіяна Шашкевича було видано альманах «Русалка Дністровая». Проте альманах було заборонено, 800 примірників з-понад 1000 надрукованих вилучила поліція і кинула у підвали собору св. Юра у Львові. Майже усі примірники пропали, бо урядовий дозвіл на їх продаж і розповсюдження надійшов лише 1848 року. Альманаху «Русалка Дністровая» передували ще два видання гуртка — поетична збірка «Син Русі» (1833), у якій було вміщено 13 віршів, та збірник «Зоря» (1834). Обидва збірника було заборонено. Альманах «Русалка Дністровая» вміщав «Передслів'я», чотири розділи — «Піснінародні», «Складання», «Переводи» і «Старина» — та рецензію на книжку «Руськое весілля» Й. Лозинського, що була своєрідним додатком. Збірник відзначався багатим історичним матеріалом та жанровою різноманітністю вміщених творів: тут були і пісні; і вірші, і переклади, думи, статті, історичні документи та описи. Усі твори діячів «Руської трійці», що були вміщені в альманасі, відзначалися частим звертанням до минулого, сумними настроями, алегоричністю та символікою, створенням надзвичайних характерів та ситуацій — це все риси, притаманні стилю письменників-романтиків. Але ввертання до минулого і сумні настрої не були спробою втечі від життя, а навпаки, пошуком в історії народу зразків для своїх сучасників та передаванням народної недолі. «Русалка Дністровая» стала провісником культурного відродження української нації на Західній Україні: у збірнику була розкрита храса народної мови, високий культурний рівень українців у минулому та можливості для розвитку у майбутньому. Шлях до такого розвитку автори альманаху вбачали у возз'єднанні України, тому «Русалка Дністровая» зацікавлювала читачів творчістю письменників зі східноукраїнських земель — І. Котляревської Г. Квітки-Основ'яненка, €. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, та фольклором з Наддніпрянщини. Збірка вміщувала багато образів Дніпра, Чорного моря, Запорозької Січі, козацтва тощо, наголошуючи на єдності українських земель. У «Передслів'ї» автори проголошують українську мову рівною серед інших мов, а інші слов'янські народи називають сестрицями. Але найбільше підкреслює культурне єднання розділ альманаху «Переводи» , в якому доводиться, що українською мовою можна передавати високі почуття і думки, висловлені іншими мовами. Основна цінність «Русалки Дністрової» була в тому, що вона розбуджувала самосвідомість українців як народу зі своєю історією та мовою. На території Австро-Угорської імперії вперше вголос заговорили про Богдана Хмельницького, Северина Наливайка та Морозенка, про опришків, які можуть помститися гнобителям-панам. До того ж альманах став абсолютно новим явищем на тлі світської літератури. І. Франко у статті «Критичні письма о галицькій інтелігенції» так писав про «Русалку Дністровую»: «Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тіоним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники... значить рішуче встала проти літературно-церковного авторитету. Се вже діло сміле та Й неабияк сміле на свій час «Русалку Дністровую» знали і на Східній Україні та в Росії. М. Максимович наголошував на історичному значенні альманаху, що підтвердив єдність українського народу і став новим літературним явищем на Західній Україні. Т. Шевченко через фольклориста П. Лукашевича передав діячам «Руської трійці» прохання продовжувати свою літературну і громадську діяльність. «Русалка Дністровая» перевидавалася багато разів. Найбільшу цінність мають два фотовидання збірки, що були здійснені у Києві у 1950 та 1972 роках, з передмовою академіка 0.І. Білецького.