- •Екзаменаційні питання з історії української культури
- •Предмет, методи дослідження та завдання курсу « Історія української культури».
- •Періодизація історичко-культурного процесу в Україні.
- •Матеріальна і духовна культура. Структура духовної культури.
- •Етнічна і національна культура. Сутність та особливості національної культури.
- •Культура і цивілізація. Цивілізаційна приналежність української культури.
- •Джерела та історіографія вивчення історії української культури.
- •Культурогенез на теренах України за кам’яної доби.
- •Трипільська культура та її роль у розвитку української культури.
- •Вплив кочових народів на формування української культури.
- •Внесок античних держав Північного Причорномор’я у розвиток української культури.
- •Матеріальна культура давніх слов’ян. Побут, поселення, прикладне мистецтво.
- •Духовна культура давніх слов’ян.
- •Матеріальна і духовна культура східних слов’ян до прийняття християнства.
- •Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури.
- •Політична і правова культура княжої доби. «Руська правда» як пам’ятка давньоруського права.
- •Писемність та освіта в середньовічній Русі. Визначні пам’ятки писемності.
- •Літописання та література в середньовічній Русі.
- •Архітектура та містобудування в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
- •Музичне мистецтво та театральні видовища в середньовічній Русі.
- •Образотворче мистецтво, іконопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Монголо-татарська навала та її негативний вплив на культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Галицько-Волинське князівство як безпосередній спадкоємець культурної спадщини Київської Русі. Галицько-Волинський літопис.
- •Особливості розвитку культури на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •Становище української культури в умовах польського панування в Україні.
- •Вплив західноєвропейських ідей Ренесансу, Реформації та Контрреформації на розвиток української культури.
- •Релігійне життя в Україні в хіv – перша половина XVII ст. Берестейська церковна унія.
- •Полемічна література кінця XVI – XVII ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •Роль міщанства, церковних православних братств і братських шкіл у розвитку української культури в XVI – XVII ст.
- •Острозький культурно-освітній осередок. Острозька академія.
- •Поширення книгодрукування в Україні.
- •Оборонна архітектура XIV – XVII ст. Замки і фортеці України.
- •Українські народні думи та пісні XV –XVIII ст., їх тематика та особливості. Феномен кобзарства.
- •Роль козацтва у культурній розбудові України XVII ст.
- •Військове мистецтво козаків.
- •Національно-визвольна революція 1648 -1676 рр. В Україні та її вплив на розвиток української культури.
- •Стан освіти і науки в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр європейського масштабу.
- •Львівський університет та його роль у розвитку освіти і науки в Галичині.
- •Театральне мистецтво в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Музична культура України другої половини XVII – XVIII ст. Творчість композиторів д. Бортнянського, м.Березовського, а. Веделя.
- •Українська література другої половини XVII – XVIII ст. Стильові і жанрові особливості.
- •Творчий внесок г. Сковороди в духовну скарбницю українського народу.
- •Розвиток архітектури і містобудування в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •Образотворче мистецтво України в другій половині XVII – XVIII ст. Стильові і жанрові особливості.
- •Церковне життя в Україні у XVII – XVIII ст.
- •Політична культура і політико-правова свідомість українського народу в період Гетьманщини.
- •Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів в Росії.
- •Передумови, причини, сутність та етапи розвитку національно-культурного відродження України у XIX –на початку XX ст.
- •Роль Харківського і Київського університетів у культурному відродженні України в XIX – на початку XX ст.
- •Національно-культурне відродження у західноукраїнських землях в XIX ст.
- •Просвітництво в Україні: ідеологічні особливості і визначні представники.
- •Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі.
- •Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •Українська реалістична література другої половини XIX ст. Як історико–культурне явище.
- •Наукова, літературна і культурницька діяльність м. Костомарова та п. Куліша.
- •Образотворче мистецтво в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Велична постать т. Г. Шевченка в українській, європейській та світовій культурах.
- •Музичне і театральне мистецтво України в другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Модерна українська література кінець XIX – початок XX ст. І. Я. Франко, л. Українка та ін..
- •Стан освіти і науки в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст. Наукові товариства та їх роль у розвитку науки.
- •М. С. Грушевський і його роль у національно-культурному розвитку України.
- •Культурний розвиток України в період Центральної Ради.
- •Розвиток української культури в період гетьманату п. Скоропадського.
- •Українізація 20 – х років XX ст. Та її роль у розбудові української культури.
- •Розвиток науки та освіти у 20 -30 –х рр. XX ст.
- •Художньо-творчі угрупування 20 – х років XX ст. Та їх роль у розвитку української культури.
- •Український мистецький авангард та його доля в 30 – ті роки XX ст.
- •Літературні процеси в Україні в 20 -30 роках XX ст. Діяльність літературних об’єднань.
- •Особливості розвитку української культури в 20 – 30 –х роках XX ст. Досягнення і втрати. Метод соціалістичного реалізму за і проти.
- •Становище церкви в Україні в 20 - 30 – ті роки XX ст.
- •Український театр, музика і кіномистецтво в 20 – 30 – ті роки XX ст.
- •Розвиток культури в Західній Україні в міжвоєнний період.
- •Українська культура в роки другої світової війни.
- •Культурне життя України в умовах ідеологічних репресій (друга половина 1940 – х – початок 1950 – х рр.).
- •Основні тенденції та характерні ознаки розвитку української культури в часи хрущовської «відлиги».
- •«Шістдесятники» та їх внесок у розвиток української культури.
- •Суперечливий розвиток культурного і духовного життя України у другій пол. 1960 –х – першій пол. 1980 –х рр.
- •Стан української культури в період «перебудови» в срср (1985 – 1991 рр.).
- •Національно-культурне відродження українського народу на зламі XX – XXI ст. Відновлення історичної пам’яті та національних традицій.
- •Постмодернізм як визначальний напрям розвитку сучасної культури в Україні.
- •Розвиток освіти і науки в Україні на зламі XX – XXI ст.
- •Особливості екологічної культури українського суспільства в сучасних умовах.
- •Роль української діаспори у збереженні та розвитку української культури.
- •Сучасне релігійне життя в Україні.
- •Особливості розвитку української культури в умовах глобалізації.
- •Розвиток мовно-культурної сфери в Україні на сучасному етапі.
- •Українська національна символіка: історія і сучасність.
- •Музичне, театральне та кіномистецтво в сучасній Україні. Стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •Сучасний літературний процес в Україні.
- •Сучасне українське образотворче мистецтво і архітектура: жанрові та стильові особливості.
Політична і правова культура княжої доби. «Руська правда» як пам’ятка давньоруського права.
Взірцем давньоруського права є кодифікований юридичний збірник Руська Правда. Її прототипами, як вважають дослідники, були збірники законів “Статут” і “Закон руський” початку X ст., — тодішні підвалини судочинства. Оригінал Руської Правди не зберігся. Вона дійшла до нас у 106 списках — у літописах та юридичних збірниках XIII-XVII ст. Списки мають назви або за місцем їх знаходження, або за прізвищем осіб, котрі їх віднаходили (Карамзінський, Татищевський тощо). Ці списки поділяють на три редакції — Коротку, Розширену та Скорочену. Руська Правда є важливим історичним джерелом, яке допомагає дослідникам відтворювати діяльність адміністративного княжого апарату, виявляти нюанси суспільного розшарування, досліджувати вияви фінансових операцій, стежити за технікою управи ріллі, господарським знаряддям та врожаєм. Руська Правда становить важливе джерело для пізнання найдавніших норм українського звичаєвого права, а згодом княжого законодавства і судових вироків, вона мала безпосередній вплив на всі пам'ятки литовсько-руської доби.
Писемність та освіта в середньовічній Русі. Визначні пам’ятки писемності.
На етапі завершення формування державності Київської Русі її культура збагатилася новими елементами. Найважливішим серед них стала писемність, поширення якої в східнослов'янському світі передувало офіційному введенню на Русі християнства. Археологічні джерела дають можливість віднести час оволодіння неупорядкованим письмом до IX ст. На початку X ст. болгарський письменник Чорноризець Храбр у своєму творі "Про письмена" зробив першу спробу встановити етапи виникнення і розвитку словянської писемності. Він стверджує, що коли слов'яни були язичниками, вони не мали книг, а для лічби та ворожінь користувалися чертами і резами (тобто зарубками та різними позначками). Після прийняття християнства, окрім свого письма, вони почали користуватися латинськими і грецькими літерами .
Після введення візантійського православ'я, яке стало "культурою" ново-навернених, на Русі остаточно утверджується кирилична система письма. Нового письма потребувала держава і церква. Це письмо називалось "кирилиця", воно прийшло на Русь разом із писцями і богослужебними книгами із Болгарії. Поступово кириличне письмо витіснило стару писемність. Кирилицею написані всі відомі нам твори XI і наступних століть: "Остромирове Євангеліє", "Ізборники" 1073 і 1076 рр., "Слово про закон і благодать", "Мстиславове Євангеліє", "Повість минулих літ" та ін.
Цікавими пам'ятками є стилі (залізні, бронзові і кістяні писала) для письма на воскових дощечках, бересті і штукатурці. Вони дають повне уявлення про грамотність прихожан соборів та широких верств населення Київської Русі. Всі ці пам'ятки вказують на те, що писемність у Київській Русі була не тільки привілеєм князів і духовенства, але і надбанням широких верств міського населення.
У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить високому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Платона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу. Уривки з цих творів входили до складу численних збірників під назвою "Пчела" і були головним джерелом для ознайомлення наших предків з науковими ідеями.
На Русі були поширені натурфілософські твори таких християнських авторів, як Іоанна Дамаскіна, Георгія Писида, Козьми Індикоплова та ін. Ці твори являли собою поєднання наївно-матеріалістичних уявлень з релігійно-ідеалістичними. Викладені в них концепції (популярні в XI-XIII ст.), виходили з визнання Бога як найвищої сили, яка створила Світ і править ним. Це - прямий наслідок панування християнської ідеології, спільної для всього європейського середньовіччя. Наукові знання розвивалися разом із новими досягненнями, що з'явилися в результаті виробничої діяльності людей.