- •Екзаменаційні питання з історії української культури
- •Предмет, методи дослідження та завдання курсу « Історія української культури».
- •Періодизація історичко-культурного процесу в Україні.
- •Матеріальна і духовна культура. Структура духовної культури.
- •Етнічна і національна культура. Сутність та особливості національної культури.
- •Культура і цивілізація. Цивілізаційна приналежність української культури.
- •Джерела та історіографія вивчення історії української культури.
- •Культурогенез на теренах України за кам’яної доби.
- •Трипільська культура та її роль у розвитку української культури.
- •Вплив кочових народів на формування української культури.
- •Внесок античних держав Північного Причорномор’я у розвиток української культури.
- •Матеріальна культура давніх слов’ян. Побут, поселення, прикладне мистецтво.
- •Духовна культура давніх слов’ян.
- •Матеріальна і духовна культура східних слов’ян до прийняття християнства.
- •Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури.
- •Політична і правова культура княжої доби. «Руська правда» як пам’ятка давньоруського права.
- •Писемність та освіта в середньовічній Русі. Визначні пам’ятки писемності.
- •Літописання та література в середньовічній Русі.
- •Архітектура та містобудування в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
- •Музичне мистецтво та театральні видовища в середньовічній Русі.
- •Образотворче мистецтво, іконопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Монголо-татарська навала та її негативний вплив на культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Галицько-Волинське князівство як безпосередній спадкоємець культурної спадщини Київської Русі. Галицько-Волинський літопис.
- •Особливості розвитку культури на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •Становище української культури в умовах польського панування в Україні.
- •Вплив західноєвропейських ідей Ренесансу, Реформації та Контрреформації на розвиток української культури.
- •Релігійне життя в Україні в хіv – перша половина XVII ст. Берестейська церковна унія.
- •Полемічна література кінця XVI – XVII ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •Роль міщанства, церковних православних братств і братських шкіл у розвитку української культури в XVI – XVII ст.
- •Острозький культурно-освітній осередок. Острозька академія.
- •Поширення книгодрукування в Україні.
- •Оборонна архітектура XIV – XVII ст. Замки і фортеці України.
- •Українські народні думи та пісні XV –XVIII ст., їх тематика та особливості. Феномен кобзарства.
- •Роль козацтва у культурній розбудові України XVII ст.
- •Військове мистецтво козаків.
- •Національно-визвольна революція 1648 -1676 рр. В Україні та її вплив на розвиток української культури.
- •Стан освіти і науки в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр європейського масштабу.
- •Львівський університет та його роль у розвитку освіти і науки в Галичині.
- •Театральне мистецтво в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Музична культура України другої половини XVII – XVIII ст. Творчість композиторів д. Бортнянського, м.Березовського, а. Веделя.
- •Українська література другої половини XVII – XVIII ст. Стильові і жанрові особливості.
- •Творчий внесок г. Сковороди в духовну скарбницю українського народу.
- •Розвиток архітектури і містобудування в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •Образотворче мистецтво України в другій половині XVII – XVIII ст. Стильові і жанрові особливості.
- •Церковне життя в Україні у XVII – XVIII ст.
- •Політична культура і політико-правова свідомість українського народу в період Гетьманщини.
- •Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів в Росії.
- •Передумови, причини, сутність та етапи розвитку національно-культурного відродження України у XIX –на початку XX ст.
- •Роль Харківського і Київського університетів у культурному відродженні України в XIX – на початку XX ст.
- •Національно-культурне відродження у західноукраїнських землях в XIX ст.
- •Просвітництво в Україні: ідеологічні особливості і визначні представники.
- •Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі.
- •Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •Українська реалістична література другої половини XIX ст. Як історико–культурне явище.
- •Наукова, літературна і культурницька діяльність м. Костомарова та п. Куліша.
- •Образотворче мистецтво в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Велична постать т. Г. Шевченка в українській, європейській та світовій культурах.
- •Музичне і театральне мистецтво України в другій половині XIX – на початку XX ст.
- •Модерна українська література кінець XIX – початок XX ст. І. Я. Франко, л. Українка та ін..
- •Стан освіти і науки в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст. Наукові товариства та їх роль у розвитку науки.
- •М. С. Грушевський і його роль у національно-культурному розвитку України.
- •Культурний розвиток України в період Центральної Ради.
- •Розвиток української культури в період гетьманату п. Скоропадського.
- •Українізація 20 – х років XX ст. Та її роль у розбудові української культури.
- •Розвиток науки та освіти у 20 -30 –х рр. XX ст.
- •Художньо-творчі угрупування 20 – х років XX ст. Та їх роль у розвитку української культури.
- •Український мистецький авангард та його доля в 30 – ті роки XX ст.
- •Літературні процеси в Україні в 20 -30 роках XX ст. Діяльність літературних об’єднань.
- •Особливості розвитку української культури в 20 – 30 –х роках XX ст. Досягнення і втрати. Метод соціалістичного реалізму за і проти.
- •Становище церкви в Україні в 20 - 30 – ті роки XX ст.
- •Український театр, музика і кіномистецтво в 20 – 30 – ті роки XX ст.
- •Розвиток культури в Західній Україні в міжвоєнний період.
- •Українська культура в роки другої світової війни.
- •Культурне життя України в умовах ідеологічних репресій (друга половина 1940 – х – початок 1950 – х рр.).
- •Основні тенденції та характерні ознаки розвитку української культури в часи хрущовської «відлиги».
- •«Шістдесятники» та їх внесок у розвиток української культури.
- •Суперечливий розвиток культурного і духовного життя України у другій пол. 1960 –х – першій пол. 1980 –х рр.
- •Стан української культури в період «перебудови» в срср (1985 – 1991 рр.).
- •Національно-культурне відродження українського народу на зламі XX – XXI ст. Відновлення історичної пам’яті та національних традицій.
- •Постмодернізм як визначальний напрям розвитку сучасної культури в Україні.
- •Розвиток освіти і науки в Україні на зламі XX – XXI ст.
- •Особливості екологічної культури українського суспільства в сучасних умовах.
- •Роль української діаспори у збереженні та розвитку української культури.
- •Сучасне релігійне життя в Україні.
- •Особливості розвитку української культури в умовах глобалізації.
- •Розвиток мовно-культурної сфери в Україні на сучасному етапі.
- •Українська національна символіка: історія і сучасність.
- •Музичне, театральне та кіномистецтво в сучасній Україні. Стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •Сучасний літературний процес в Україні.
- •Сучасне українське образотворче мистецтво і архітектура: жанрові та стильові особливості.
Стан освіти і науки в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
Попри несприятливі умови розвитку, освіта в Україні XVII—XVIII ст. залишалася на досить високому рівні. Нижчою ланкою в системі освіти були початкові школи. Їх кількість протягом XVIII ст. невпинно зростала. Так, у Слобідській Україні в 1732 р. було 129 шкіл, а в семи з десяти полків Гетьманщини тоді діяло 866 шкіл. Сільські й міські школи утримувалися громадою — усім дорослим населенням села чи міської парафії, отже, були справді народними. Подібні початкові школи існували й на західноукраїнських землях. Там ними опікувалися здебільшого братства. Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах. До першої половини XVIII ст. на землях Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини діяли колегіуми — Чернігівський (1700 p.), Харківський (1726 р.) та Переяславський (1738 р.). За тих часів українські колегіуми були всестановими: у них навчалися не лише діти священиків, козацької старшини і шляхтичів, а й вихідці з селян і міщан. Кількість студентів у колегіумах була значною На західноукраїнських землях також було чимало шкіл середнього типу. Більшістю з них опікувалися єзуїти.
Вищим навчальним закладом в Україні, головним осередком науки й мистецтва протягом XVII—XVIII ст. залишалася Києво-Могилянська академія. Підтримка гетьмана Івана Мазепи, зокрема здобуття в 1701 р. статусу вищого навчального закладу, сприяла розквітові цього навчального закладу Випускники «Могилянки» заснували чи не всі духовні семінарії та академії в Російській імперії, відіграли важливу роль на перших етапах історії Московського та Петербурзького університетів. Взагалі важко переоцінити роль Києво-Могилянської академії в розвитку української культури, та й не тільки її, а й сусідніх народів, наприклад братнього білоруського народу.
Розвиток природничих наук. Протягом XVII—XVIII ст. дедалі дужче зростала зацікавленість природничими науками. У лекціях провідних професорів Києво-Могилянської академії використовувалися елементи астрономії, фізики, біології, медицини. У курсі філософії більшого значення набувала фізика, до якої вводили такі розділи, як рух, космологія тощо. З'явилися курси натурфілософії — попередниці природознавства..
Велика увага надавалася вивченню математики. Києво-Могилянська академія надавала студентам і медичні знання. Офіційно клас медицини було відкрито 1802 р.
Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр європейського масштабу.
Як найбільший навчальний науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури України, утвердження національної самобутності. Зі стін академії вийшли видатні політичні діячі, вчені, письменники, композитори, художники (Є. Славинецький, С Полоцький, Г. Сковорода, Я. Ковельський, гетьман України І. Самойлович). Видатними просвітителями були професори академії І. Гізель, Ф. Прокопович, С Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. У 1734 р. в академії вчився М. Ломоносов.Діяльність академії мала великий вплив і на сусідні країни, особливо на Московщину, де подібного наукового центру не було. Московщина впродовж майже 200 років дуже вдало експлуатувала українську культуру, черпаючи з академії високоосвічені кадри, серед яких були Стефан Яворський, Данило Туптало (Димитрій Ростовський), Феофан Прокопович. Саме українці заклали 1649 р. в Москві першу школу. Могутній вплив мали на піднесення рівня культури у Московщині й українські книжки. Вихованці академії зробили також внесок у розвиток освіти і науки Білорусії, Молдови, південних слов'ян.