- •32. Початок національного відродження у Галичині в хіх ст. «Руська трійця» та її діяльність.
- •33. Створення та діяльність перших політичних партій в Східній Галичині на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Національно-просвітній рух на українських землях у складі Австро-Угорської імперії: створення та діяльність «Руської трійці», «Просвіти» та Наукового товариства імені т.Шевченка.
- •35.Суспіл ьно-політичні та національні рухи у Наддніпрянщині в першій половині хіх ст.
- •Польський національно-визвольний рух
- •Російський суспільно-політичний рух декабристський
- •Український національно-культурний рух
- •38. Ііі Універсал уцр- основні положення:
- •39. Брестський мирний договір - договір між унр з одного боку, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 27 січня 1918 у Бресті.
- •40.Проголошення незалежності України 4-им Універсалом Центральної Ради та боротьба за її захист у січні-лютому 1918 р.
- •42.Проголошення зунр. Розбудова її державницьких інститутів, внутрішня і зовнішня політика (листопад 1918 – липень 1919 рр.).
- •43. .Прихід до влади Директорії та її боротьба за незалежність Української Народної Республіки наприкінці 1918-1919 рр.
- •44. Збройна боротьба зунр за незалежність: бої на вулицях Львова (листопад 1918 р.), від Вовчухівської до Чортківської наступальних операцій (лютий-червень 1919 р.)
- •45. Об’єднання армії Української Народної Республіки і уга та їх спільні дії в серпні-листопаді 1919р.: похід на Київ, чотирикутник смерті тощо;
- •46. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Ризький мирний договір та його наслідки для України.
- •Причини невдач визвольних змагань українського народу в 1917-1921 рр. Та їх історичні уроки.
- •Політика колективізації та індустріалізації: суть і наслідки.
- •49.Буковина і Закарпаття у 20-30-х рр. Хх ст. Проголошення Карпатської України та боротьба за її незалежність.
- •50.Нова економічна політика (неп) і українізації 1920-х років: суть та наслідки.
- •51. Голод 1932-1933 рр. – геноцид сталінського режиму проти української нації: суть та наслідки.
- •52. Наступ сталінського комуністичного тоталітарного режиму на національно-культурне життя в Україні в 1930- роках.
- •53 Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України. Приєднання західноукраїнських земель до урср та особливості радянізації на цих землях у 1939-41 рр.
- •55. Початок радянсько-німецької війни. Акт оун (б) 30 червня 1941 р. Про відновлення державності України та його історичне значення.
- •56. Діяльність націоналістичного підпілля (упа) в роки Другої світової війни та після її завершення.
- •58. Визволення території України в 1943-44 рр. Завершення Другої світової війни. Вклад українського народу у перемогу над нацизмом.
- •59. Боротьба оун-упа проти окупантів в 1941-1944 рр. За Українську Самостійну Соборну Державу.
- •60. Утворення оун, її програмні цілі, форми і методи діяльності наприкінці 20-х - 30-ті рр. Хх ст.
- •61.Завершення Другої світової війни та її наслідки для долі України.
- •62. Трагічна доля українців на етнічних українських землях Закерзоння. Операція “Вісла” та її наслідки.
- •64. Україна в умовах комуністичного тоталітарного режиму 1950-80 – х років: лібералізація, діяльність шестидесятників та правозахисників.
- •66. Перші перемоги демократичних сил в Україні на переломі 1980-90 - х рр. Хх ст. Народний рух України та його діяльність.
- •67. Проголошення незалежності України, економічний і політичний розвиток на внутрішній та міжнародній арені в 1991-1994 рр.
- •68. Українська держава в 1994-2004 рр.: економічні, внутрішньо- та зовнішньополітичні процеси.
- •69.Причини краху тоталітарного режиму срср та характер Українського національного визвольного рухи на зламі 1980-90 років
- •70.Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Та причини конституційних криз сучасності.
- •72.Особливості сучасних суспільно-політичних процесів в Україні: провідні політичні сили, суспільні настрої тощо.
- •73.Україна і Європейський союз: досягнення та перспективи.
- •75. Лібералізація суспільного життя в Україні після смерті Сталіна. Початок національно-культурного пробудження.
49.Буковина і Закарпаття у 20-30-х рр. Хх ст. Проголошення Карпатської України та боротьба за її незалежність.
Буковина і Закарпаття. Перебування у складі Румунії Північної Буковини, Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів Бессарабії, а також українського населення румунського повіту Мармарош.\
- Найгірше становище українських земель.
- Переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини.
- Запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918—1928 рр.).
- Політика румунізації.
- Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських книжок тощо.
- Переслідування Української церкви.
- Антирумунські повстання українців (Хотинське 1919 р., Татарбунарське 1924 р.).
- Відсутність умов для легальної політичної діяльності.
- Діяльність (із 1918 р.) Комуністичної партії Буковини, лідерами якої були С. Канюк, В. Гаврилюк (нелегальна діяльність, злиття з Комуністичною партією Румунії у 1926 р.).
- Діяльність із 1927 р. єдиної легальної партії Українська національна партія (УНП) на чолі з В. Залозецьким (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті).
- Виділення з УНП радикального крила на чолі з О. Зибачинським (нелегальна діяльність конспіративних груп за зразком оунівських).
- 1938 р. – установлення в Румунії військової диктатури, заборона всіх політичних партій.
Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.
- Найкраще становище українських земель.
Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.
- Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських поміщиків.
- Заснування українських шкіл, гімназій.
- Діяльність «Просвіт».
- Створення українських театральних осередків, хорів тощо.
- Невиконання чеським урядом зобов’язання надати автономні права українцям.
- Відсутність суто українських політичних партій.
Проголошення Карпатської України та боротьба за її незалежність.
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина (столиця – Хуст, прапор – синьо-жовтий, армія – Карпатська Січ).
Кінець березня 1939 р. – остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами.
Таким чином, у 1939 р. українські землі були у складі таких трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина у складі Румунії та Закарпаття у складі Угорщини.
50.Нова економічна політика (неп) і українізації 1920-х років: суть та наслідки.
Суть.? Відомо, що український національно-визвольний рух 1917-1920 pp., спрямований на побудову своєї незалежної держави, закінчився трагічною поразкою. Перемогу здобули більшовики, які з метою завоювання підтримки своєї влади з боку неросійських народів, у тому числі українського, висунули принцип самовизначення націй. Передвісником змін національної політики більшовиків був XII з'їзд РКП(б), що відбувся в Москві у квітні 1923 року. Виступаючи на ньому, Сталін пропонував "вжити всіх заходів для того, щоб радянська влада в республіках стала зрозумілою і рідною.., щоб не тільки школи, а й усі установи, всі органи як партійні, так і радянські, крок за кроком націоналізувалися, щоб вони діяли мовою, зрозумілою для нас.Ця політика більшовиків отримала назву "коренізації", в Україні ж різновид цієї політики називався "українізацією".
Вона передбачала:
- висувати, готувати та виховувати керівні партійні, державні і господарські кадри з представників корінної національності, які знають побут, звичаї, мову місцевого населення;
- втілення в роботу партійного, державного та господарського апаратів мови корінного населення;
- запровадження навчання в усіх закладах освіти, організацію культурно-освітньої роботи, видавничої діяльності мовами корінних національностей.
Наслідки. Які ж наслідки мала "українізація"? Незважаючи на опір процесам українізації, наслідки її були досить відчутними.
Політика українізації в кадровій справі дала позитивні наслідки. Так, якщо в 1923 р. українці становили лише 35% серед урядових службовців, то вже в 1927 р. їх було більше 54%. Завершилась українізація сільського державного апарату. 70% ділових паперів велось українською мовою.
Значних успіхів було досягнуто в українізації народної освіти. Станом на 1929 р. понад 80% загальноосвітніх шкіл і 30% вищих навчальних закладів республіки були українізованими, а 97% українських дітей вчилися рідною мовою..
Процес українізації викликав небачене піднесення національного відродження, бурхливого розвитку народної освіти, науки, українського театру і літератури, а українська мова перетворилася на головний засіб спілкування та самовираження суспільства.