Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_2_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
108.85 Кб
Скачать

42.Проголошення зунр. Розбудова її державницьких інститутів, внутрішня і зовнішня політика (листопад 1918 – липень 1919 рр.).

13 листопада 1918 року була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка. За короткий час була сформована ефективна система управління. Відбулися довибори до Української Національної Ради — представницького і законодавчого органу влади. Більшість її депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях і представляла Українську національно-демократичну партію. Президентом ЗУНР став голова Національної Ради Євген Петрушевич.Територія ЗУНР включала українські етнічні землі і охоплювала Буковину, Галичину та Закарпаття. На території ЗУНР було проголошено кілька нових законів, а саме, закон про громадянство; закон про національні меншини, який гарантував їм 30% місць у майбутньому парламенті; закон про 8-годинний робочий день; закон про основи шкільництва: дозвіл на заснування приватних шкіл, право національних меншин на школи з рідною мовою викладання.  Наслідком активної зовнішньо-політичної діяльності ЗУНР стало відкриття посольств у Німеччині, Австрії та Угорщині. Було відкрито дипломатичні представництва у США, Канаді, Чехо-Словаччині, Бразилії та Італії.  На українські землі часто покушалися іноземнимі загарбники, проте наша мужність, сила та відважність перемагали все та всіх.

43. .Прихід до влади Директорії та її боротьба за незалежність Української Народної Республіки наприкінці 1918-1919 рр.

14 листопада 1918 р. на закритому засіданні Національного союзу був створений орган для керівництва народним повстанням - Директорія. До її складу увійшли В.Винниченко (УСДРП) - голова; С.Петлюра (УСДРП) - головний отаман; Ф.Швець (селянський союз), П. Андрієвський (УПСР), А. Макаренко (безпартійний). 13 грудня 1918 р. війська Директорії вступили до Києва.

Серед членів Директорії також не було єдності дій та орієнтацій: одна частина членів її виступала за союз з більшовиками ( Винниченко, Чеховський, Шаповал); друга частина - за союз з Антантою проти більшовиків (її очолював С. Петлюра).

Внутрішня політика Директорії носила суперечливий характер:

-видала закон про скасування приватної власності на землю, але забороняла стихійнийрозподіл землі між селянами;

-прихильники Винниченка закликали до вирішення соціально-економічних проблем населення, а прихильники Петлюри - до укріплення армії та адміністративних органів.

Підсумки Державного будівництва в роки Директорії були невтішними. Багаторазовіспроби створити дієву законодавчу, виконавчу, судову владу зазнали невдачі. Не було такої влади і на місцях. При наявності певних збройних сил, на які спиралася Директорія, регулярна, боєздатна армія так і не була створена. Не діяла фінансова система.Такою ж непослідовною була і зовнішня політика Директорії. Вороже ставлення до більшовиків і Радянської Росії привело до війни в січні-лютому 1919 р.. В цій війні Директорія зазнала поразки і звернулася по допомогу до країн Антанти.

Причини поразки українських демократичних сил:

1. Нерішучість у вирішенні соціально-економічних проблем. населення звужувала соціальну базу національного руху.

2. Пошук підтримки серед зовнішніх сил, яких народ сприймав як окупантів(німці, австрійці, поляки тощо).

. Недооцінка більшовицької агітації та пропаганди на населення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]