- •32. Початок національного відродження у Галичині в хіх ст. «Руська трійця» та її діяльність.
- •33. Створення та діяльність перших політичних партій в Східній Галичині на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Національно-просвітній рух на українських землях у складі Австро-Угорської імперії: створення та діяльність «Руської трійці», «Просвіти» та Наукового товариства імені т.Шевченка.
- •35.Суспіл ьно-політичні та національні рухи у Наддніпрянщині в першій половині хіх ст.
- •Польський національно-визвольний рух
- •Російський суспільно-політичний рух декабристський
- •Український національно-культурний рух
- •38. Ііі Універсал уцр- основні положення:
- •39. Брестський мирний договір - договір між унр з одного боку, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 27 січня 1918 у Бресті.
- •40.Проголошення незалежності України 4-им Універсалом Центральної Ради та боротьба за її захист у січні-лютому 1918 р.
- •42.Проголошення зунр. Розбудова її державницьких інститутів, внутрішня і зовнішня політика (листопад 1918 – липень 1919 рр.).
- •43. .Прихід до влади Директорії та її боротьба за незалежність Української Народної Республіки наприкінці 1918-1919 рр.
- •44. Збройна боротьба зунр за незалежність: бої на вулицях Львова (листопад 1918 р.), від Вовчухівської до Чортківської наступальних операцій (лютий-червень 1919 р.)
- •45. Об’єднання армії Української Народної Республіки і уга та їх спільні дії в серпні-листопаді 1919р.: похід на Київ, чотирикутник смерті тощо;
- •46. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Ризький мирний договір та його наслідки для України.
- •Причини невдач визвольних змагань українського народу в 1917-1921 рр. Та їх історичні уроки.
- •Політика колективізації та індустріалізації: суть і наслідки.
- •49.Буковина і Закарпаття у 20-30-х рр. Хх ст. Проголошення Карпатської України та боротьба за її незалежність.
- •50.Нова економічна політика (неп) і українізації 1920-х років: суть та наслідки.
- •51. Голод 1932-1933 рр. – геноцид сталінського режиму проти української нації: суть та наслідки.
- •52. Наступ сталінського комуністичного тоталітарного режиму на національно-культурне життя в Україні в 1930- роках.
- •53 Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України. Приєднання західноукраїнських земель до урср та особливості радянізації на цих землях у 1939-41 рр.
- •55. Початок радянсько-німецької війни. Акт оун (б) 30 червня 1941 р. Про відновлення державності України та його історичне значення.
- •56. Діяльність націоналістичного підпілля (упа) в роки Другої світової війни та після її завершення.
- •58. Визволення території України в 1943-44 рр. Завершення Другої світової війни. Вклад українського народу у перемогу над нацизмом.
- •59. Боротьба оун-упа проти окупантів в 1941-1944 рр. За Українську Самостійну Соборну Державу.
- •60. Утворення оун, її програмні цілі, форми і методи діяльності наприкінці 20-х - 30-ті рр. Хх ст.
- •61.Завершення Другої світової війни та її наслідки для долі України.
- •62. Трагічна доля українців на етнічних українських землях Закерзоння. Операція “Вісла” та її наслідки.
- •64. Україна в умовах комуністичного тоталітарного режиму 1950-80 – х років: лібералізація, діяльність шестидесятників та правозахисників.
- •66. Перші перемоги демократичних сил в Україні на переломі 1980-90 - х рр. Хх ст. Народний рух України та його діяльність.
- •67. Проголошення незалежності України, економічний і політичний розвиток на внутрішній та міжнародній арені в 1991-1994 рр.
- •68. Українська держава в 1994-2004 рр.: економічні, внутрішньо- та зовнішньополітичні процеси.
- •69.Причини краху тоталітарного режиму срср та характер Українського національного визвольного рухи на зламі 1980-90 років
- •70.Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Та причини конституційних криз сучасності.
- •72.Особливості сучасних суспільно-політичних процесів в Україні: провідні політичні сили, суспільні настрої тощо.
- •73.Україна і Європейський союз: досягнення та перспективи.
- •75. Лібералізація суспільного життя в Україні після смерті Сталіна. Початок національно-культурного пробудження.
42.Проголошення зунр. Розбудова її державницьких інститутів, внутрішня і зовнішня політика (листопад 1918 – липень 1919 рр.).
13 листопада 1918 року була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка. За короткий час була сформована ефективна система управління. Відбулися довибори до Української Національної Ради — представницького і законодавчого органу влади. Більшість її депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях і представляла Українську національно-демократичну партію. Президентом ЗУНР став голова Національної Ради Євген Петрушевич.Територія ЗУНР включала українські етнічні землі і охоплювала Буковину, Галичину та Закарпаття. На території ЗУНР було проголошено кілька нових законів, а саме, закон про громадянство; закон про національні меншини, який гарантував їм 30% місць у майбутньому парламенті; закон про 8-годинний робочий день; закон про основи шкільництва: дозвіл на заснування приватних шкіл, право національних меншин на школи з рідною мовою викладання. Наслідком активної зовнішньо-політичної діяльності ЗУНР стало відкриття посольств у Німеччині, Австрії та Угорщині. Було відкрито дипломатичні представництва у США, Канаді, Чехо-Словаччині, Бразилії та Італії. На українські землі часто покушалися іноземнимі загарбники, проте наша мужність, сила та відважність перемагали все та всіх.
43. .Прихід до влади Директорії та її боротьба за незалежність Української Народної Республіки наприкінці 1918-1919 рр.
14 листопада 1918 р. на закритому засіданні Національного союзу був створений орган для керівництва народним повстанням - Директорія. До її складу увійшли В.Винниченко (УСДРП) - голова; С.Петлюра (УСДРП) - головний отаман; Ф.Швець (селянський союз), П. Андрієвський (УПСР), А. Макаренко (безпартійний). 13 грудня 1918 р. війська Директорії вступили до Києва.
Серед членів Директорії також не було єдності дій та орієнтацій: одна частина членів її виступала за союз з більшовиками ( Винниченко, Чеховський, Шаповал); друга частина - за союз з Антантою проти більшовиків (її очолював С. Петлюра).
Внутрішня політика Директорії носила суперечливий характер:
-видала закон про скасування приватної власності на землю, але забороняла стихійнийрозподіл землі між селянами;
-прихильники Винниченка закликали до вирішення соціально-економічних проблем населення, а прихильники Петлюри - до укріплення армії та адміністративних органів.
Підсумки Державного будівництва в роки Директорії були невтішними. Багаторазовіспроби створити дієву законодавчу, виконавчу, судову владу зазнали невдачі. Не було такої влади і на місцях. При наявності певних збройних сил, на які спиралася Директорія, регулярна, боєздатна армія так і не була створена. Не діяла фінансова система.Такою ж непослідовною була і зовнішня політика Директорії. Вороже ставлення до більшовиків і Радянської Росії привело до війни в січні-лютому 1919 р.. В цій війні Директорія зазнала поразки і звернулася по допомогу до країн Антанти.
Причини поразки українських демократичних сил:
1. Нерішучість у вирішенні соціально-економічних проблем. населення звужувала соціальну базу національного руху.
2. Пошук підтримки серед зовнішніх сил, яких народ сприймав як окупантів(німці, австрійці, поляки тощо).
. Недооцінка більшовицької агітації та пропаганди на населення.