- •32. Початок національного відродження у Галичині в хіх ст. «Руська трійця» та її діяльність.
- •33. Створення та діяльність перших політичних партій в Східній Галичині на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Національно-просвітній рух на українських землях у складі Австро-Угорської імперії: створення та діяльність «Руської трійці», «Просвіти» та Наукового товариства імені т.Шевченка.
- •35.Суспіл ьно-політичні та національні рухи у Наддніпрянщині в першій половині хіх ст.
- •Польський національно-визвольний рух
- •Російський суспільно-політичний рух декабристський
- •Український національно-культурний рух
- •38. Ііі Універсал уцр- основні положення:
- •39. Брестський мирний договір - договір між унр з одного боку, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 27 січня 1918 у Бресті.
- •40.Проголошення незалежності України 4-им Універсалом Центральної Ради та боротьба за її захист у січні-лютому 1918 р.
- •42.Проголошення зунр. Розбудова її державницьких інститутів, внутрішня і зовнішня політика (листопад 1918 – липень 1919 рр.).
- •43. .Прихід до влади Директорії та її боротьба за незалежність Української Народної Республіки наприкінці 1918-1919 рр.
- •44. Збройна боротьба зунр за незалежність: бої на вулицях Львова (листопад 1918 р.), від Вовчухівської до Чортківської наступальних операцій (лютий-червень 1919 р.)
- •45. Об’єднання армії Української Народної Республіки і уга та їх спільні дії в серпні-листопаді 1919р.: похід на Київ, чотирикутник смерті тощо;
- •46. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Ризький мирний договір та його наслідки для України.
- •Причини невдач визвольних змагань українського народу в 1917-1921 рр. Та їх історичні уроки.
- •Політика колективізації та індустріалізації: суть і наслідки.
- •49.Буковина і Закарпаття у 20-30-х рр. Хх ст. Проголошення Карпатської України та боротьба за її незалежність.
- •50.Нова економічна політика (неп) і українізації 1920-х років: суть та наслідки.
- •51. Голод 1932-1933 рр. – геноцид сталінського режиму проти української нації: суть та наслідки.
- •52. Наступ сталінського комуністичного тоталітарного режиму на національно-культурне життя в Україні в 1930- роках.
- •53 Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України. Приєднання західноукраїнських земель до урср та особливості радянізації на цих землях у 1939-41 рр.
- •55. Початок радянсько-німецької війни. Акт оун (б) 30 червня 1941 р. Про відновлення державності України та його історичне значення.
- •56. Діяльність націоналістичного підпілля (упа) в роки Другої світової війни та після її завершення.
- •58. Визволення території України в 1943-44 рр. Завершення Другої світової війни. Вклад українського народу у перемогу над нацизмом.
- •59. Боротьба оун-упа проти окупантів в 1941-1944 рр. За Українську Самостійну Соборну Державу.
- •60. Утворення оун, її програмні цілі, форми і методи діяльності наприкінці 20-х - 30-ті рр. Хх ст.
- •61.Завершення Другої світової війни та її наслідки для долі України.
- •62. Трагічна доля українців на етнічних українських землях Закерзоння. Операція “Вісла” та її наслідки.
- •64. Україна в умовах комуністичного тоталітарного режиму 1950-80 – х років: лібералізація, діяльність шестидесятників та правозахисників.
- •66. Перші перемоги демократичних сил в Україні на переломі 1980-90 - х рр. Хх ст. Народний рух України та його діяльність.
- •67. Проголошення незалежності України, економічний і політичний розвиток на внутрішній та міжнародній арені в 1991-1994 рр.
- •68. Українська держава в 1994-2004 рр.: економічні, внутрішньо- та зовнішньополітичні процеси.
- •69.Причини краху тоталітарного режиму срср та характер Українського національного визвольного рухи на зламі 1980-90 років
- •70.Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Та причини конституційних криз сучасності.
- •72.Особливості сучасних суспільно-політичних процесів в Україні: провідні політичні сили, суспільні настрої тощо.
- •73.Україна і Європейський союз: досягнення та перспективи.
- •75. Лібералізація суспільного життя в Україні після смерті Сталіна. Початок національно-культурного пробудження.
38. Ііі Універсал уцр- основні положення:
1) Україна проголошувалася Українською Народною Республікою; 2) До Установчих Зборів вся влада в Україні переходила до УЦР і Генерального Секретаріату; 3)визначення теріторії УЦР; 4) Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні; 5)Земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу; 6)Установлювався 8-годинний робочий день для робітників; 7)Установлювався (разом з робітниками) державний контроль над продукцією в Україні і її виробництвом; 8)Уряд обіцяв негайно розпочати мирні переговори; 9)Проголошувалося скасування смертної кари; 10)Надання повної амністії всім політичним в’язням і засудженим; 10) Проголошувалися свобода слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання.
Третій універсал і державотворчі потуги УЦР призвели до стрімкого розгортання конфлікту з Раднаркомом Росії, який Центральна Рада не визнавала урядом усієї Росії. У свою чергу Раднарком не визнавав УЦР на тій підставі, що та не проголосила радянську владу в Україні. Також віддані Центральній Раді військові частини активно роззброювали і висилали до Росії загони Червоної гвардії і збільшовизовані частини російської армії, небезпідставно вбачаючи в них загрозу. Упевненості УЦР додавало і те, що вибори до Всеросійських установчих зборів, які відбулися наприкінці листопада — на початку грудня 1917 р., засвідчували підтримку тих українських сил, що були представлені у Центральній Раді — за них проголосувало 75 % виборців. За більшовиків — лише 10 %. 6 грудня 1917 р. об'єднаний виконком київських Рад робітничих і солдатських депутатів офіційно оголосив про скликання Всеукраїнського з'їзду Рад. Представництво селян всіляко обмежувалося.
39. Брестський мирний договір - договір між унр з одного боку, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 27 січня 1918 у Бресті.
Умови Брестського миру між УНР і країнами Четвертного союзу:1)Скасування воєнного стану між воюючими сторонами; 2)Визначення кордонів України ;3) Встановлення дипломатичних зв’язків; 4)Визначення економічних зв’язків; 5) У додатковому договорі визначалися:Принципи регулювання консульських відносин,Принципи регулювання приватних справ,Обмін військовополоненими,Обмін надлишками сільськогосподарських і промислових товарів,Курс валют Результати і наслідки: 1) Відбулося падіння радянської влади в Україні в результаті збройного втручання країн Четвертного союзу; 2) Україна стала першою державою,що вийшла з Першої світової війни; 3) Україна стала повноправним членом міжнародних відносин; 4) Було визнано кордони Української держави; 5) Було відновлено владу УЦР і обмежено суверенітет України
40.Проголошення незалежності України 4-им Універсалом Центральної Ради та боротьба за її захист у січні-лютому 1918 р.
ІV Універсал було прийнято на засіданні Малої Ради, що почалося 22 (9) січня 1918 р. і трива-
ло три дні.
Умови: 1)УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу; 2)З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;3)Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР; 4)Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; 5)УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні; 6) УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною; 7)УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; 8)Держава має встановити контроль над торгівлею та банками
Боротьба за збереження державної незалежності у січні лютому 1918:
1 січня (19 грудня1917 р.) 1918 р.- Прибуття у Брест-Литовський української делегації на чолі з В. Голубовичем 9 січня (28 грудня1917 р.) 1918 р.- Українська делегація вперше взяла участь у пленарних засіданнях переговорів. Визнання головою радянської делегації Л. Троцьким права делегації
УНР самостійно брати участь у переговорах 12 січня (30 грудня 1917 р.) 1918 р.- Визнання країнами Четвертного союзу української делегації та її самостійності як єдиного представника народу України
Січень 1918 р.- Нова радянська делегація на переговорах оприлюднила свій новий склад, до якого були включені представники радянської Української Народної Респуб ліки. Л. Троцький заявив, що саме вони повинні представляти інтереси України, бо УЦР вже не контролює більшу частину території України. Проте ця заява булла відхилена країнами Четвертного союзу, які відмовилися визнати делегацію радянської УНР. Голова української делегації О. Севрюк оприлюднив ІV Універсал.
9 лютого (27 січ-ня) 1918 р.- Підписання Брестського миру між УНР і країнами Четвертного союзу.
41. Прихід до влади гетьмана П.Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика гетьмана травень-листопад 1918 р 29 квітня 1918 року внаслідок державного перевороту Павло Скоропадський взяв владу в Україні. Вся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася у руках Гетьмана. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю — авторитарний режим консервативної частини населення без чітко оформленої моделі побудови нової держави.
Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського
Промисловість: Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості; Відновлення права приватної власності; Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації; Збільшення робочого дня до 12 годин; Заборона страйків;Налагодження торговельних відносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
Державний аппарат: 1)Формування Ради Міністрів на основі ділових якостейі; 2)Українізація державного аппарату ;3)Розбудова органів місцевої влади ;Відновлення земств.
Сільське господарство: 1) Відновлення приватної власності на землю ; 2)Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві»; 3)Відновлення поміщицького землеволодіння (повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків. Поміщики отримали право використовувати примусову працю. Створення хлібного бюро для упорядкування збору продовольства для Німеччини) ; 4)Опублікування Проекту загальних основ земельної реформи (липень 1918 р.),за якою максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу,а поміщикам буде надано право продавати землю державному банкові
Збройні сили: Формування державної варти (поліції)
Національно-культурна політика: 1) Скасування національно-персональної автономії національних меншин; 2) Українізація загальноосвітніх шкіл.3) Прийняття закону про обов’язкове вивчення української мови і літератури.
Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського
Німеччина та інші країни Четвертного союзу: Відносини з Німеччиною були пріоритетними. Були встановлені дипломатичні відносини з країнами Четвертного союзу, основний зміст яких обертався навколо положень Брестського договору. Наявність німецької та австро-угорської окупаційної
влади перетворювало владу П. Скоропадського на маріонеткову. Німці активно
втручалися у внутрішнє життя і зовнішню політику Української Держави.
Румунія: Відносини з Румунією оберталися навколо бессарабського питання. Гетьманський уряд запровадив проти Румунії, яка захопила Бессарабію, торговельні санкції. Із виникненням потреби у встановленні дипломатичних відносин з країнами Антанти Скоропадський дав згоду на укладення тимчасового торговельного договору. Розв’язання бессарабського питання було відкладено до завершення Першої світової війни.
Країни Антанти:Були ускладнені у зв’язку з тісними відносинами з Німеччиною. Тільки після поразки останньої Скоропадський взяв курс на пошук порозуміння з країнами Антанти, проте останні підтримували ідею «єдиної і неподільної Росії», заперечуючи незалежність України.
Радянська Росія:За умовами Брестського миру радянська Росія зобов’язувалася визнати незалежність України та укласти з нею мирний договір. 12 червня 1918 р. було підписано прелімінарний (попередній) договір про припинення стану війни між Україною і Росією, відновлення залізничних, поштово-телеграфних комунікацій. Українській державі надавалося право заснувати консульства в багатьох містах Росії. Також радянська делегація мала контакти з антигетьманською опозицією, яка готувала повстання.