
- •1. Предмет та завання курсу
- •4.Великі географічні відкриття: цивілізаційний вимір
- •6. Реформація як комплексне соціокульт. Значення
- •7.Історична природа абсолютизму Моделі європейського абсолютизму нового часу.
- •8.Суспільно-політичний розвиток Англії 16-17ст.
- •9. Економічний розвиток в англії в 16 ст 17ст
- •10. Роль релігійно - ідеологічного фактору в підготовці англійської буржуазної революції 17ст.
- •11. Початок англ. Р-ї. Довгий парламент та його боротьба проти абсолютизму 1640-1642
- •12. Перша 1642-1646рр і друга 1648 громадянські війни в англії
- •13. Боротьба за посилення революції
- •15. Протекторат кромвеля його внутрішня і зовнішня політика, криза і падіння
- •16. Реставрація монархії Стюартів . Політ .Реакція та економ політика 1660-1688
- •17. Славна революція 1688-1689 .Біль про права
- •18. Історичне значення та місце революції середини 17 ст в історії англії і Европи
- •20. Посилення протиріч північноамериканських колоній
- •21. Війна за незалежність (1775—1783 рр.). Створення сша
- •22. Становлення державного ладу сша Конституція 1787 Біль про права 1791
- •23. Історичне значення війни за незалежність для подальшого розвитку державності в сша
- •24 Держава австрійських Габсбургів у д.П. 17-18 стОсвідчений абсолютизм
- •25. Піднесення Бранденбург-Прусської держави
- •26. Економічний і політичний розвиток Іспанії в 17-18 ст
- •29. Особливості соціально-економічного розвитку Франції в 18 столітті.Криза абсолютизму.
- •30. Французьке просвітительство його риси
- •31.Соц.-економ. Розвиток Англії к. 17-поч. 18ст.
- •32. Політичний розвиток англії в 18 ст.- парламентська система, формуван. Партійно- політичних угрупувань.
- •33. Зовнішня політика Англії у 18 ст. Колоніальна експансія.
- •35.Політична криза 60-80 р. 18ст. В Англії її наслідки.
- •36. Економічна і соц..-політ. Криза у Франції кін. 18ст. Генеральні штати і Національні установчі збори.
- •37. Початок революції у Франції. Конституційні монархісти при владі. Деклар. Прав людини і громадянинина.
- •38. Законодавча діяльність установчих зборів. Конституція у Франції 1791р., зміст і значення.
- •39. Діяльність Національних Законодавчих Зборів. Загострення соціально- політичної боротьби у Франції (1.10 1791р.- 10 серпня 1792р.)
- •40. Формування коаліції європейських монархій проти революційної франції. Початок революційних війн.
- •42. Зовнішня політика Жирондистів. Боротьба між Горою і Жирондою.
- •43. Загострення соціальних протиріч в кінці 1792-1793р. Повстання 31 травня- 2червня 1793р.
- •44. Суть, характер політ. Системи якобінської диктатури. Конституція 1793р.
- •45.Соціально- економічні, політичні і релігійні заходи якобінців.
- •46. Зовнішня політика якобінців.
- •47. Загострення боротьби в середині якобінського блоку.Вантозькідекркти.
- •48. Падіння якобінської диктатури: причини і наслідки.
- •50. Конституція 1795р. Встановленя Директорії, її внутрішня та зовнішня політика.
- •51. Історичне значення, наслідки і спадщина великої Французької революції
- •52. Режим консульства у Франції(1799-1804 рр.) та його внутрішня і зовнішня політика. Суть бонапартизму.
- •53. Внутрішня політика Першої імперії у Франції 1804 - 1813рр.
- •54. Війни наполеонівської імперії: характер, мета, хід і наслідки (1804-1812рр.)
- •55. Падіння Першої імперії у Франції: причини і наслідки (1813-1815 рр.)
- •56.Німецькі держави в роки наполеонівських воєн-1799-1814рр.
- •57. Монархія Габсбургів в 1799-1815. Участь Австрії у війнах проти Франції
- •58. Выденський конгрес та його рышення. Выденська система, ъъосновыны принципи. Священий союз.
- •59.Політичний та соціально-економічній розвиток Франції в період реставрації 1815-1830
- •60. Липнева революція 1830р. І Липнева монархія у Франції: політичне становище, економічний розвиток, соціальна боротьба ( 1830-1847)
- •61. Соціально-економічний розвиток Англії в 1815-40-х рр.Хіх ст.
- •65. Політичне становище і особливості розвитку німецьких держав у 1815-1817
- •66.Національне питання і нац..-визв. Рух в Австрійській імперії 1815-1847 рр.
- •67. Італія у 20-30 р 19 стРеволюція 1848-1849
- •68. Революція 1848 у Франції
- •69. Революція в Німеччині
- •70 .Революція 1848-1849р в Австрійській імперії
- •71. Політ. Та соц..-економ. Становище Латинської Америки в колоніальний період.
- •73.Становлення самостійних держав в латинській америці.
68. Революція 1848 у Франції
Нова революція у Франції була зумовлена посиленням протиріч між фінансово-урядовою верхівкою та іншими верствами населення, її прихід прискорився неврожаями 1845—1846 pp. та економічною кризою 1847 р. Почалися масові банкрутства, звільнення та зростання безробіття. Улітку 1847 р. розпочався рух так званих банкетів: щоб пропагувати реформи і при цьому обійти суворі заборони спілок та зборів у Парижі та великих провінційних містах організовувались обіди. Під час них гучно говорили про реформи і різко критикували уряд. Розлючений уряд заборонив черговий такий банкет, призначений на 22 лютого 1848 р. Це стало безпосереднім приводом до революції. Почалися масові заворушення. Король відправив уряд у відставку, розпустив палату депутатів і погодився провести реформу. Армія не підтримала Луї-Філіпа. Коли він на коні у супроводі синів під'їхав до військ, які захищали його палац, то вони не відповіли на його привітання, а національна гвардія кричала: «Реформи!». 24 лютого Луї-Філіп зрікся престолу і втік в Англію, а 25 лютого 1848 р. було проголошено II республіку (І — в 1792-1804 pp.).4 травня 1848 р. почали роботу Установчі збори. Більшість у них мали праві республіканці (500 місць з 880). Орлеаністи і легітимісти провели 300 кандидатів, демократи і соціалісти — 80. Збори відмовили у створенні міністерства праці, чого хотіли робітники; були заарештовані лідери робітничої опозиції. Це спричинило повстання в Парижі. Військовий міністр генерал Кавеньяк отримав повноваження диктатора. Проти 45 тис. повстанців було кинуто 250 тис. солдатів. 11 тис. учасників повстання, яке за чотири дні зазнало поразки, було відправлено в заслання.12 листопада 1848 р. була прийнята Конституція II республіки. Вища виконавча влада належала президенту, якого обирали загальним голосуванням на три роки, а законодавча — Законодавчим зборам, які обиралися на чотири роки. Але виборче право не поширювалося на значні групи робітників. Президентські вибори відбулися 10 грудня 1848 р. Вважалося, що найбільші шанси має приборкувач червневого повстання генерал Кавеньяк. Але досить несподівано президентом обрали небожа імператора Наполеона Бонапарта, сина його брата Людовіка — Луї Бонапарта (1808-1873 pp.). На виборах він отримав 5,4 млн. голосів, а Кавеньяк — 1,4 млн. Він зібрав голоси всієї опозиції, за нього проголосували роялісти і католики, селяни і робітники, які не мали ніякого виховання і орієнтувалися лише на знамените прізвище Бонапарт. На відміну від свого великого дядька Луї був людиною посередніх здібностей, але великих амбіцій. Він народився в Голландії, де Наполеон поставив свого брата королем, жив в Італії та Англії, Двічі намагався захопити владу у Франції (в 1836 і 1840 pp.), але невдало, був засуджений за це до довічного ув'язнення, відбув шість років, але зумів утекти.У 1850-1851 pp. у Законодавчих зборах розгорнулася боротьба між бонапартистами та їх супротивниками за внесення до Конституції поправки про можливість переобрання президента на другий термін. Отримавши відмову бонапартисти здійснили державний переворот, У ніч на 2 грудня 1851 р. війська Луї Бонапарта за короткий термін захопили всі основні державні установи. Були заарештовані лідери опозиції, кількість заарештованих досягла 26 тис. Плебісцит, проведений 14 і 21 грудня, показав, що 7 млн. французів проголосували «за» президента і лише 700 тис. були «проти». У січні 1852 р. була опублікована нова Конституція, яка продовжувала термін правління Луї Бонапарта на 10 років. Законодавчий корпус був позбавлений багатьох прав. 21 листопада 1852 р на всенародному референдумі 7,8 млн. французів проголосувало за імперію, 253 тис. проти, близько 2 млн. утримались. 2 грудня 1852 р. Луї Бонапарт проголосив себе імператором