60. Липнева революція 1830р. І Липнева монархія у Франції: політичне становище, економічний розвиток, соціальна боротьба ( 1830-1847)

Липнева революція— повстання 27, 28 та 29 липня 1830 року проти правлячої монархії династії Бурбонів, яка встановилася у Франції після другої реставрації. У результаті революції до влади прийшов ліберальний уряд короля Луї-Філіпа. Три дні повстань у Парижі увійшли в історію під назвою «три славні дні»Причини:Від часу сходження на французький престол у 1824 році, король з династії Бурбонів Карл X проводив ціленаправлену політику спрямовану на реставрацію абсолютної монархії, робив ставку здебільшого на представників аристократії, колишніх політичних емігрантів, т. званих роялістів. Французьке суспільство переживало значні зміни, викликані початком Промислової революції, значно погіршилися умови життя бідніших прошарків населення. Велике невдоволеня серед населення викликали закони впроваджені ультраконсервативною партією, зокрема положення про фінансове відшкодування аристократам та землевласникам власності експропрійованої під час Французької революції та за часів правління Наполеона. Іншим непопулярним кроком було впровадження смертної кари за богохульство спрямоване проти Католицької церкви. Ці закони також порушували статус-кво закріплені у Хартії 1815 року. Палата депутатів відхилила королевський законопроект про зміну законів успадкування власності. У пресі розпочалася горяча кампанія з осудом уряду консервативного прем'єра Поліньяка та монархії, на що король відповів новим законопроектом, який фактично уводив цензуру преси. Коли парламент знову відхилив ці законопроекти, король своїм указом розпустив парламент і намагався затягнути вибори до нового складу парламенту. Коли ж голосування нарешті відбулося, консерватори і король зазнали нищівної поразки. Тим часом, 30 квітня король розпустив паризьку Національну гвардію, що також загострило протистояння між королем та ліберальною опозицією. Коли ж 25 липня 1830 року король підписав липневі ордонанси — систему законопроектів спрямованих на посилення цензури та обмеження громадянських прав, у Парижі вибухнуло повстання, що стало початком липневої революції.Липнева монархія (1830 - 1848) - влада, яка встановилася у Франції після Липневої революції 1830 року. Її називали "царством банкірів", оскільки до складу уряду входила тільки буржуазія. Державний бюджет перетворився на джерело доходів для фінансистів, які отримували через нього величезні позики та субсидії. Банкіри, використовуючи тісні зв'язки з новим урядом, разом з королем вдало грали на фондовій біржі, спекулюючи державними облігаціями і акціями приватних компаній. Їм всяко намагалися заважати монархісти, які мріяли повернути собі владу. За часів Липневої монархії відбувся промисловий переворот (переважно у легкій промисловості).Липнева монархія, що як став іменуватися режим, встановлений Луї Пилипом, повною мірою використовувала і розвинула далі що дісталася їй від попередніх урядів систему централізованого бюрократичного управління і організацію каральних органів. Для придушення республіканської опозиції та зростаючого робітничого руху королівський уряд, не вважає себе в таких випадках пов'язаних конституційними принципами, застосовувало найрізноманітніші методи поліцейського нагляду та репресії. Префектура поліції Парижа перетворилася на великий адміністративний орган, який за своїм значенням перевершував ряд міністерств. Для захисту державного ладу Липневої монархії замість ліквідованої в 1830 р. жандармерії була створена Національна гвардія з представників заможних верств - рантьє, торговців і т. д. Високооплачувані державні посади, численні субсидії торговим і промисловим компаніям перетворювали бюджет Франції в прямій джерело збагачення фінансової і бюрократичної верхівки. Правляча камарилья час від часу посилювала репресивне законодавство (приміром, посилила в 1835 р. контроль за пресою і т. д.), але рішуче відкидала будь-яку думку про демократичні реформи. Виправдовуючи високий майновий ценз, голова Ради міністрів Гізо заявив: "Збагачуйтеся, панове, і ви станете виборцями".У 40-х рр.. XIX ст. опозиція режиму Липневої монархії помітно збільшилася. Проти неї все активніше виступав швидко зростаючий робітничий клас Франції, посилилося невдоволення з боку дрібної, а також промислової буржуазії, усунення від участі у виборах і в політичній владі. Криза 1847-1848 рр.. сприяв створенню нової революційної ситуації та швидкого зростання популярності ідей республіканських. Лютнева революція 1848 р., в перемозі якій важливу роль відіграло робітниче населення Парижа, що вимагало вже не тільки відновлення республіки, а й пр.