
- •1. Предмет та завання курсу
- •4.Великі географічні відкриття: цивілізаційний вимір
- •6. Реформація як комплексне соціокульт. Значення
- •7.Історична природа абсолютизму Моделі європейського абсолютизму нового часу.
- •8.Суспільно-політичний розвиток Англії 16-17ст.
- •9. Економічний розвиток в англії в 16 ст 17ст
- •10. Роль релігійно - ідеологічного фактору в підготовці англійської буржуазної революції 17ст.
- •11. Початок англ. Р-ї. Довгий парламент та його боротьба проти абсолютизму 1640-1642
- •12. Перша 1642-1646рр і друга 1648 громадянські війни в англії
- •13. Боротьба за посилення революції
- •15. Протекторат кромвеля його внутрішня і зовнішня політика, криза і падіння
- •16. Реставрація монархії Стюартів . Політ .Реакція та економ політика 1660-1688
- •17. Славна революція 1688-1689 .Біль про права
- •18. Історичне значення та місце революції середини 17 ст в історії англії і Европи
- •20. Посилення протиріч північноамериканських колоній
- •21. Війна за незалежність (1775—1783 рр.). Створення сша
- •22. Становлення державного ладу сша Конституція 1787 Біль про права 1791
- •23. Історичне значення війни за незалежність для подальшого розвитку державності в сша
- •24 Держава австрійських Габсбургів у д.П. 17-18 стОсвідчений абсолютизм
- •25. Піднесення Бранденбург-Прусської держави
- •26. Економічний і політичний розвиток Іспанії в 17-18 ст
- •29. Особливості соціально-економічного розвитку Франції в 18 столітті.Криза абсолютизму.
- •30. Французьке просвітительство його риси
- •31.Соц.-економ. Розвиток Англії к. 17-поч. 18ст.
- •32. Політичний розвиток англії в 18 ст.- парламентська система, формуван. Партійно- політичних угрупувань.
- •33. Зовнішня політика Англії у 18 ст. Колоніальна експансія.
- •35.Політична криза 60-80 р. 18ст. В Англії її наслідки.
- •36. Економічна і соц..-політ. Криза у Франції кін. 18ст. Генеральні штати і Національні установчі збори.
- •37. Початок революції у Франції. Конституційні монархісти при владі. Деклар. Прав людини і громадянинина.
- •38. Законодавча діяльність установчих зборів. Конституція у Франції 1791р., зміст і значення.
- •39. Діяльність Національних Законодавчих Зборів. Загострення соціально- політичної боротьби у Франції (1.10 1791р.- 10 серпня 1792р.)
- •40. Формування коаліції європейських монархій проти революційної франції. Початок революційних війн.
- •42. Зовнішня політика Жирондистів. Боротьба між Горою і Жирондою.
- •43. Загострення соціальних протиріч в кінці 1792-1793р. Повстання 31 травня- 2червня 1793р.
- •44. Суть, характер політ. Системи якобінської диктатури. Конституція 1793р.
- •45.Соціально- економічні, політичні і релігійні заходи якобінців.
- •46. Зовнішня політика якобінців.
- •47. Загострення боротьби в середині якобінського блоку.Вантозькідекркти.
- •48. Падіння якобінської диктатури: причини і наслідки.
- •50. Конституція 1795р. Встановленя Директорії, її внутрішня та зовнішня політика.
- •51. Історичне значення, наслідки і спадщина великої Французької революції
- •52. Режим консульства у Франції(1799-1804 рр.) та його внутрішня і зовнішня політика. Суть бонапартизму.
- •53. Внутрішня політика Першої імперії у Франції 1804 - 1813рр.
- •54. Війни наполеонівської імперії: характер, мета, хід і наслідки (1804-1812рр.)
- •55. Падіння Першої імперії у Франції: причини і наслідки (1813-1815 рр.)
- •56.Німецькі держави в роки наполеонівських воєн-1799-1814рр.
- •57. Монархія Габсбургів в 1799-1815. Участь Австрії у війнах проти Франції
- •58. Выденський конгрес та його рышення. Выденська система, ъъосновыны принципи. Священий союз.
- •59.Політичний та соціально-економічній розвиток Франції в період реставрації 1815-1830
- •60. Липнева революція 1830р. І Липнева монархія у Франції: політичне становище, економічний розвиток, соціальна боротьба ( 1830-1847)
- •61. Соціально-економічний розвиток Англії в 1815-40-х рр.Хіх ст.
- •65. Політичне становище і особливості розвитку німецьких держав у 1815-1817
- •66.Національне питання і нац..-визв. Рух в Австрійській імперії 1815-1847 рр.
- •67. Італія у 20-30 р 19 стРеволюція 1848-1849
- •68. Революція 1848 у Франції
- •69. Революція в Німеччині
- •70 .Революція 1848-1849р в Австрійській імперії
- •71. Політ. Та соц..-економ. Становище Латинської Америки в колоніальний період.
- •73.Становлення самостійних держав в латинській америці.
52. Режим консульства у Франції(1799-1804 рр.) та його внутрішня і зовнішня політика. Суть бонапартизму.
9 і 10 грудня 1799р. (18-19 брюмера 8 року) в Франції винник військовий переворот, яким керував генерал Бонапарт. Поводом перевороту була проголошена анархічна змова. Рада 500 і Директорія були розпущені. Замість них виникла Виконавча консультативна комісія в яку ввійшли Бонапарт і колишні директора Сайєс і Роже-Дюке. Консули були наділені повнотою влади для зміцнення конституції .Першим кроком нової влади була відміна законів про примусові займи і заложників. Через 2 неділі після перевороту у консула Бонапарта відбулася рада великих банкірів і комерсантів Франції - Жерлино, Довіль'є, Пер'є, обот'є, на якому вони вирішили передати новому уряду позику на 12 млн. франків, що говорить про прихильність до Бонапарта великої буржуазії. До 18 брюмера в державній казні Франції залишалося всього 167тис. франків.Швидко було юридичне оформлення диктаторського режиму. 22 фрімера VІІІ року (13.07.1799) була оголошена нова конституція яка була набагато діловитіша і коротша попередній . В цій конституції зовсім не було згадано про права людини. Вступна формула до І статті говорила "Франція - республіка - єдина і неподільна". Наполеон назначав І-м консулом республіки на 10-річний термін, два інших консула на 6р. .Однак фактично з опублікуванням конституції 8 року Наполеон зосереджував всю повноту влади у своїх руках. Новий державний устрій Франції більше нагадував самодержавний режим ніж республіканський.Таким чином режим консульства у Франції означав повний перехід правління в монархічну централізовану диктатуру однієї людини. Крім буржуазії уряд Наполеона піп римувало селянство, а це велика кількість населення Франції. Тому говорити про вузьку класову базу суспільства не приходиться. Французька революція зробила французького селянина власником, міцно прив'язала його до буржуазного устрою. Саме цим союзом між буржуазією і селянством і об'ясняється сила наполеонівського режиму .Буржуазія і селянство добросовісно передали владу диктатору, але не для усунення їх класових інтересів, а для їх стимулювання К. Маркс і Ф. Енгельс у "Святому сімействі" писали про це: Наполеон розумів усі істини сутності сучасної держави, він вже розумів, що ця держава має своєю безперешкодною розвитку буржуазного суспільства вільних рух особистих інтересів і т.д. він рішився признати цю основу, взяти її під свій захист . Результатом встановлення консульства стала активізація економічної активності. При Наполеоні зросла роль таможні, які він називав "огорожею і підтримкою емоції" . Він сприяв створенню нових промислових підприємств, особисто відвідував деякі мануфактури.Внутрішня політика консульського режиму в Франції в 1799 - 1804 роках охарактеризована необхідністю закріплення буржуазною державою перед лицем загрози реставрації феодально-абсолютиського режиму з одного боку і загрози зі сторони ліворадикальних елементів з другої. Консультативно заклало в основу державного устрою принцип бюрократичного централізму , армія, церква, поліція, бюрократія стали головними ричагами диктатуриНаполеона.Наполеон ліквідував більшість демократичних відносин. Наполеонівський міністр поліції Фуше "організував такий шпіонаж і провокацію, яких історія не бачила до цих пір" . Неусипний поліцейський нагляд дозволяв в зародку задушити всякі рухи. В першу чергу розправа виникла над якобінцями. В грудні 1800р. поліції Фуше вдалося розкрити змову Азена, Шевальє, Шопеме, метою якої було вбивство Наполеона . 19 грудня 1800р. скориставшись замахом на життя Наполеона поліція арештувала групу якобінців 9 з яких було страчено, 20 заслані . Поліцейські агенти Фуше в 1800 р. громили таємні роялістські гуртки, такі як "Ангарський комітет", "Швабське агенство" і др.. Але найбільшим досягненням здійсненим в роки консульства було створення апарату централізованої центральної державної влади.Наполеон відстоював поділ на департаменти, але ліквідувавши місцеві . замість виборних посад і зборів в кожному департаменті назначався перфект, який назначав муніципальні ради . Перфекти підкорялися міністру закордонних справ. Міністерство внутрішніх справ було створено в 1800р. В березні 1800р. було створено міністерство юстиції. Суд присяжних був ліквідований .