24 Держава австрійських Габсбургів у д.П. 17-18 стОсвідчений абсолютизм

Після Вестфальського миру австрійські Габсбурги, які, як згадувалось, були й імператорами Священної Римської імперії німецької нації, володіли ерцгерцогствами Австрією, Штірією, Тіролем, Північно-Західною Угорщиною і ще рядом територій. До кінця ХVІІІ ст. володіння Габсбургів значно збільшилися. Габсбурги, хоча й зазнали поразки в Тридцятилітній війні, усе ж залишались одними з наймогутніших володарів Європи. Особливістю володінь австрійських Габсбургів було те, що, крім австрійців, тут жили чехи, словаки, хорвати, угорці, італійці та ін. Всі народи розмовляли на різних мовах, мали самобутню культуру, звичаї. Кожна з земель володінь Габсбургів жила за своїми законами, мала свою казну і свого головного міністра – канцлера, зберігалися станово-представницькі зібрання (чини) з місцевих дворян, духовенства, городян. Чини затверджували податки з населення. Монархію Габсбургів для зручності називають Австрією, хоча на той час Австрія була лише однією з складових держави, яка називалася "спадковими володіннями австрійського дому" Габсбургів.  Католицька церква мала величезний вплив. Протестанти переслідувались.Економічний розвиток окремих володінь був різним. Найбільш розвиненими були власне Австрія та Чехія; найвідсталішими — Тіроль та Угорщина.В Австрії та Чехії розвивалося цехове ремесло, створювалися мануфактури.  Металургія і обробка металів були провідними галузями. Місто Відень наприкінці XVII ст. налічувало 100 тис. мешканців. Уряд проводив політику меркантилізму, сприяв розвиткові власної промисловості, особливо військової. Заборонялося вивозити за кордон монети, обмежувалося ввезення товарів.Після смерті Карла VI 1740 р. у Священній Римській імперії не було спадкоємця престолу за чоловічою лінією. Наступником імператора згідно з Прагматичною санкцією стала його 23-річна донька Марія-Терезія.Марія-Терезія започаткувала в імперії реформи в дусі освіченого абсолютизму.Слід зауважити, що майже всі реформи, проведені Марією-Терезією, були продиктовані її прагненням відстояти єдність своїх володінь. З метою посилення центральної влади було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому вся повнота влади зосередилася в руках імператриці. Австрія і Чехія були об`єднані під владою одного канцлера.  Для успішного ведення війни проти суперників було здійснено військову реформу. Вербування найманців замінили рекрутськими наборами, що дало можливість збільшити армію зі 108 тис. до 278 тис. вояків. Було уніфіковано систему податків — запроваджено загальний податок на прибуток, що його сплачували всі верстви суспільства. Ліквідовано внутрішні митні кордони. Селянам надали право викуповувати їхні наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень. Було видано цивільний (“Терезіанський кодекс”) і кримінальний (“Терезіанська Немезіда”) кодекси. Здійснювалися заходи з розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й відокремлено школу від церкви.