
- •1. Предмет та завання курсу
- •4.Великі географічні відкриття: цивілізаційний вимір
- •6. Реформація як комплексне соціокульт. Значення
- •7.Історична природа абсолютизму Моделі європейського абсолютизму нового часу.
- •8.Суспільно-політичний розвиток Англії 16-17ст.
- •9. Економічний розвиток в англії в 16 ст 17ст
- •10. Роль релігійно - ідеологічного фактору в підготовці англійської буржуазної революції 17ст.
- •11. Початок англ. Р-ї. Довгий парламент та його боротьба проти абсолютизму 1640-1642
- •12. Перша 1642-1646рр і друга 1648 громадянські війни в англії
- •13. Боротьба за посилення революції
- •15. Протекторат кромвеля його внутрішня і зовнішня політика, криза і падіння
- •16. Реставрація монархії Стюартів . Політ .Реакція та економ політика 1660-1688
- •17. Славна революція 1688-1689 .Біль про права
- •18. Історичне значення та місце революції середини 17 ст в історії англії і Европи
- •20. Посилення протиріч північноамериканських колоній
- •21. Війна за незалежність (1775—1783 рр.). Створення сша
- •22. Становлення державного ладу сша Конституція 1787 Біль про права 1791
- •23. Історичне значення війни за незалежність для подальшого розвитку державності в сша
- •24 Держава австрійських Габсбургів у д.П. 17-18 стОсвідчений абсолютизм
- •25. Піднесення Бранденбург-Прусської держави
- •26. Економічний і політичний розвиток Іспанії в 17-18 ст
- •29. Особливості соціально-економічного розвитку Франції в 18 столітті.Криза абсолютизму.
- •30. Французьке просвітительство його риси
- •31.Соц.-економ. Розвиток Англії к. 17-поч. 18ст.
- •32. Політичний розвиток англії в 18 ст.- парламентська система, формуван. Партійно- політичних угрупувань.
- •33. Зовнішня політика Англії у 18 ст. Колоніальна експансія.
- •35.Політична криза 60-80 р. 18ст. В Англії її наслідки.
- •36. Економічна і соц..-політ. Криза у Франції кін. 18ст. Генеральні штати і Національні установчі збори.
- •37. Початок революції у Франції. Конституційні монархісти при владі. Деклар. Прав людини і громадянинина.
- •38. Законодавча діяльність установчих зборів. Конституція у Франції 1791р., зміст і значення.
- •39. Діяльність Національних Законодавчих Зборів. Загострення соціально- політичної боротьби у Франції (1.10 1791р.- 10 серпня 1792р.)
- •40. Формування коаліції європейських монархій проти революційної франції. Початок революційних війн.
- •42. Зовнішня політика Жирондистів. Боротьба між Горою і Жирондою.
- •43. Загострення соціальних протиріч в кінці 1792-1793р. Повстання 31 травня- 2червня 1793р.
- •44. Суть, характер політ. Системи якобінської диктатури. Конституція 1793р.
- •45.Соціально- економічні, політичні і релігійні заходи якобінців.
- •46. Зовнішня політика якобінців.
- •47. Загострення боротьби в середині якобінського блоку.Вантозькідекркти.
- •48. Падіння якобінської диктатури: причини і наслідки.
- •50. Конституція 1795р. Встановленя Директорії, її внутрішня та зовнішня політика.
- •51. Історичне значення, наслідки і спадщина великої Французької революції
- •52. Режим консульства у Франції(1799-1804 рр.) та його внутрішня і зовнішня політика. Суть бонапартизму.
- •53. Внутрішня політика Першої імперії у Франції 1804 - 1813рр.
- •54. Війни наполеонівської імперії: характер, мета, хід і наслідки (1804-1812рр.)
- •55. Падіння Першої імперії у Франції: причини і наслідки (1813-1815 рр.)
- •56.Німецькі держави в роки наполеонівських воєн-1799-1814рр.
- •57. Монархія Габсбургів в 1799-1815. Участь Австрії у війнах проти Франції
- •58. Выденський конгрес та його рышення. Выденська система, ъъосновыны принципи. Священий союз.
- •59.Політичний та соціально-економічній розвиток Франції в період реставрації 1815-1830
- •60. Липнева революція 1830р. І Липнева монархія у Франції: політичне становище, економічний розвиток, соціальна боротьба ( 1830-1847)
- •61. Соціально-економічний розвиток Англії в 1815-40-х рр.Хіх ст.
- •65. Політичне становище і особливості розвитку німецьких держав у 1815-1817
- •66.Національне питання і нац..-визв. Рух в Австрійській імперії 1815-1847 рр.
- •67. Італія у 20-30 р 19 стРеволюція 1848-1849
- •68. Революція 1848 у Франції
- •69. Революція в Німеччині
- •70 .Революція 1848-1849р в Австрійській імперії
- •71. Політ. Та соц..-економ. Становище Латинської Америки в колоніальний період.
- •73.Становлення самостійних держав в латинській америці.
18. Історичне значення та місце революції середини 17 ст в історії англії і Европи
Характерною рисою буржуазної революції в Англії був союз буржуазії з новим дворянством, обусловивший компромісний, половинчастий характер революції. Нове дворянство і буржуазія були керівним класом, гегемоном революції, але роль головних рушійних сил у ній виконали народні маси. Слабкість і неорганізованість народних мас завадили їм домогтися здійснення своїх сподівань. У боротьбі з абсолютизмом натиск народних мас змусили нове дворянство і буржуазію піти на страту короля і встановлення республіки. У цьому проявилося буржуазно-демократична тенденція революції. Але подальший розвиток революції не пішла по буржуазно-демократичному шляху. Її результати залишилися в рамках половинчастою, буржуазної революції, очоленої новим дворянством і буржуазією. Досвід революції XVII в. в Англії показав, що на початку революційних подій нове дворянство і буржуазія вели за собою народ, але надалі залишилися глухі до його вимог. Формально політична влада залишилася в руках аристократії і дворянства, але вплив обуржуазилася частини дворянства різко зросла. Наслідки англійської революції мали важливе значення. У результаті революції і перевороту 1688 р. нове дворянство, а через нього і буржуазія отримали можливість використовувати державну владу, тобто політичну надбудову, і перш за все парламент, в якому посилювався вплив тієї частини дворян і аристократів, які були тісно пов'язані з торгівлею , для гігантського прискорення капіталістичного розвитку країни шляхом проведення масових обгородження і згону селян із землі, вигідних державних позик, податкового обкладення, колоніальних завоювань, заохочення торгівлі і промисловості. Перші машини з'явилися в Англії, різко прискорюючи зростання капіталістичного виробництва. Наслідком цього було те, що Англія перша пережила промислову революцію і надалі перетворилася на першу велику промислову капіталістичну державу, набагато випередивши у своєму розвитку інші держави Європи, де в XVII в. і протягом більшої частини XVIII в. передумови буржуазної революції ще були відсутні. В ході підготовки та проведення буржуазної революції в Англії і подальшого капіталістичного розвитку країни були створені буржуазні економічні та політичні теорії, що послужили знаряддям боротьби за утвердження буржуазного ладу. Ідеї конституційної парламентської монархії, республіки, суспільного договору, рівності людей у правах, висунуті в XVII в. в Англії, справили вплив на розвиток буржуазної ідеології і підготовку буржуазних революцій і демократичних рухів в Європі і Америці. Нарешті, не зайве нагадати, що до історичного досвіду Англійської революції зверталися найбільші розуми європейського Просвітництва, «батьки» Конституції США та члени революційного Конвенту у Франції кінця XVIII ст. Для К. Маркса і Ф. Енгельса «Великий заколот» послужив фактичною підставою науково-критичного осмислення європейської історії в період, коли вона ставала провідним чинником історії всесвітньої та була предметом їх аналізу в процесі розробки теорії матеріалістичного історизму в цілому.
19.Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Східне узбережжя Північної Америки європейці почали освоювати в кінці XV ст. В 1496 році король Генріх VII видав привілегію венеціанцю Йогану Ка-бо на плавання і освоєння земель від північних островів до Флоріди при умові виплати 1/5 одержаних прибутків короні. Поселення були випадкові і не фор-мували стабільного нового суспільства. Перша постійна англійська колонія в Північній Америці була заснована в 1585 р. (в честь королеви названа Віргіні-єю). Але з різних причин до початку XVII ст. англійські поселення в Америці припинили своє існування.Новий етап освоєння Північної Америки розпочався в першій половині XVII ст. В цей час були засновані поселення, які сформували потім майбутнє американське суспільство, склались державно-політичні традиції, які стали пе-редумовою майбутнього самовизначення. Традиції ці дещо розрізнялись в різ-них колоніях, в залежності від умов їх утворення.В залежності від того, кому належало верховенство влади, колонії ділилися в середині XVII ст. на три групи: коронні, які перебували під управлінням ко-ролівських чиновників (південні); приватновласницькі – вважалися власністю окремих осіб (Пенсільванія, Делавер, Мериленд, колонії, які користувалися самоврядуванням на підставі королівських хартій (Коннектикут, Род-Айленд). На чолі колоній стояли губернатори, які відповідно призначалися королем чи вла-сниками колоній, або обиралися всім населенням. В усіх колоніях були пред-ставницькі органи, які мали право видавати закони, встановлювати податки. Проте губернатори могли накласти вето на законопроекти, прийняті зборами.В результаті високого майнового цензу виборчими правами користувалися від 2 до 10 % населення.У північних колоніях панівне становище в сільськогосподарському вироб-ництві займало вільне, середнє і дрібне фермерство. У південних – велике плантаційне сільське господарство грунтувалося на праці білих і рабів. Перші негри були завезені в Північну Америку з Африки на початку XVII ст., а до кі-нця ХVII ст. праця негрів витиснула працю закабалених білих ( на початку вій-ни за незалежність з 2.5 млн. населення колоній, 500 тисяч були рабами негра-ми). У південних і центральних колоніях крупне землеволодіння регулювалося нормами феодального права про невідчужуваність маєтку, майорату тощо. Проте феодалізм, як економічна система, в англійських колоніях не прижився. Не останню роль у цьому відіграв достаток “вільних земель”, що дозволяло не-заможним колоністам йти від феодальних землевласників на Захід, витісняючи при цьому корінних жителів – індійців.Натхненні ідеалами “природного права”, переселенці, опинившись ізольо-ваними від усього іншого світу, почали самі створювати закони, за якими зби-ралися жити. Вже на кораблі “Травнева квітка”, яким відплили емігранти в Америку (1620р.), була укладена угода про об’єднання колоністів у єдину об-щину, спільно вироблялися закони. Ця угода стала джерелом особливої тради-ції американської державності: новий народ погоджувався вважати себе єди-ною общиною, що управляється на основі народовладдя і “праведної справед-ливості”. “… Цим актом об’єднуємося ми в одне політичне і громадське тіло для підтримання порядку серед нас і досягнення передбачуваної мети. В силу цього акту ми встановимо ті справедливі і праведні закони, ті порядки, правила і конституції, призначимо ту владу, яку будемо вважати потрібною і корисною для загального блага колоній”. Так поступали колоністи і пізніше. Поселення утворювали політичні спілки. Уряд Англії скріплював їх Хартіями. Так виника-ли колонії.На республіканській за духом Півночі дістали широкого розвитку органи самоврядування, які найчастіше збиралися в церковному приході. Уповноваже-ні від міст і селищ складали щось на зразок парламенту колоній, який обирав губернатора.На Півдні (наприклад, у найстарішій з колоній – Віргінії) панували монархі-чні переконання. Губернатор тут призначався королем, існували дві палати па-рламенту, панувала англійська церква.Думка про об’єднання колоній у єдину федерацію виникла ще в середині XVIII ст. Об’єднання диктувалося спільністю інтересів колоній як у тому, що стосується торгівлі, так і в тому, що пов’язувалося зі спільним захистом коло-ній від Франції. Перший проект федерації був вироблений знаменитим Франк-ліном у 1748 році. Але уряд Англії відхилив його: він хотів бачити колонії роз-різненими, щоб легше їх було експлуатувати.