18. Історичне значення та місце революції середини 17 ст в історії англії і Европи

Характерною рисою буржуазної революції в Англії був союз буржуазії з новим дворянством, обусловивший компромісний, половинчастий характер революції. Нове дворянство і буржуазія були керівним класом, гегемоном революції, але роль головних рушійних сил у ній виконали народні маси. Слабкість і неорганізованість народних мас завадили їм домогтися здійснення своїх сподівань. У боротьбі з абсолютизмом натиск народних мас змусили нове дворянство і буржуазію піти на страту короля і встановлення республіки. У цьому проявилося буржуазно-демократична тенденція революції. Але подальший розвиток революції не пішла по буржуазно-демократичному шляху. Її результати залишилися в рамках половинчастою, буржуазної революції, очоленої новим дворянством і буржуазією. Досвід революції XVII в. в Англії показав, що на початку революційних подій нове дворянство і буржуазія вели за собою народ, але надалі залишилися глухі до його вимог. Формально політична влада залишилася в руках аристократії і дворянства, але вплив обуржуазилася частини дворянства різко зросла. Наслідки англійської революції мали важливе значення. У результаті революції і перевороту 1688 р. нове дворянство, а через нього і буржуазія отримали можливість використовувати державну владу, тобто політичну надбудову, і перш за все парламент, в якому посилювався вплив тієї частини дворян і аристократів, які були тісно пов'язані з торгівлею , для гігантського прискорення капіталістичного розвитку країни шляхом проведення масових обгородження і згону селян із землі, вигідних державних позик, податкового обкладення, колоніальних завоювань, заохочення торгівлі і промисловості. Перші машини з'явилися в Англії, різко прискорюючи зростання капіталістичного виробництва. Наслідком цього було те, що Англія перша пережила промислову революцію і надалі перетворилася на першу велику промислову капіталістичну державу, набагато випередивши у своєму розвитку інші держави Європи, де в XVII в. і протягом більшої частини XVIII в. передумови буржуазної революції ще були відсутні. В ході підготовки та проведення буржуазної революції в Англії і подальшого капіталістичного розвитку країни були створені буржуазні економічні та політичні теорії, що послужили знаряддям боротьби за утвердження буржуазного ладу. Ідеї ​​конституційної парламентської монархії, республіки, суспільного договору, рівності людей у ​​правах, висунуті в XVII в. в Англії, справили вплив на розвиток буржуазної ідеології і підготовку буржуазних революцій і демократичних рухів в Європі і Америці. Нарешті, не зайве нагадати, що до історичного досвіду Англійської революції зверталися найбільші розуми європейського Просвітництва, «батьки» Конституції США та члени революційного Конвенту у Франції кінця XVIII ст. Для К. Маркса і Ф. Енгельса «Великий заколот» послужив фактичною підставою науково-критичного осмислення європейської історії в період, коли вона ставала провідним чинником історії всесвітньої та була предметом їх аналізу в процесі розробки теорії матеріалістичного історизму в цілому.

 

19.Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Східне узбережжя Північної Америки європейці почали освоювати в кінці XV ст. В 1496 році король Генріх VII видав привілегію венеціанцю Йогану Ка-бо на плавання і освоєння земель від північних островів до Флоріди при умові виплати 1/5 одержаних прибутків короні. Поселення були випадкові і не фор-мували стабільного нового суспільства. Перша постійна англійська колонія в Північній Америці була заснована в 1585 р. (в честь королеви названа Віргіні-єю). Але з різних причин до початку XVII ст. англійські поселення в Америці припинили своє існування.Новий етап освоєння Північної Америки розпочався в першій половині XVII ст. В цей час були засновані поселення, які сформували потім майбутнє американське суспільство, склались державно-політичні традиції, які стали пе-редумовою майбутнього самовизначення. Традиції ці дещо розрізнялись в різ-них колоніях, в залежності від умов їх утворення.В залежності від того, кому належало верховенство влади, колонії ділилися в середині XVII ст. на три групи: коронні, які перебували під управлінням ко-ролівських чиновників (південні); приватновласницькі – вважалися власністю окремих осіб (Пенсільванія, Делавер, Мериленд, колонії, які користувалися самоврядуванням на підставі королівських хартій (Коннектикут, Род-Айленд). На чолі колоній стояли губернатори, які відповідно призначалися королем чи вла-сниками колоній, або обиралися всім населенням. В усіх колоніях були пред-ставницькі органи, які мали право видавати закони, встановлювати податки. Проте губернатори могли накласти вето на законопроекти, прийняті зборами.В результаті високого майнового цензу виборчими правами користувалися від 2 до 10 % населення.У північних колоніях панівне становище в сільськогосподарському вироб-ництві займало вільне, середнє і дрібне фермерство. У південних – велике плантаційне сільське господарство грунтувалося на праці білих і рабів. Перші негри були завезені в Північну Америку з Африки на початку XVII ст., а до кі-нця ХVII ст. праця негрів витиснула працю закабалених білих ( на початку вій-ни за незалежність з 2.5 млн. населення колоній, 500 тисяч були рабами негра-ми). У південних і центральних колоніях крупне землеволодіння регулювалося нормами феодального права про невідчужуваність маєтку, майорату тощо. Проте феодалізм, як економічна система, в англійських колоніях не прижився. Не останню роль у цьому відіграв достаток “вільних земель”, що дозволяло не-заможним колоністам йти від феодальних землевласників на Захід, витісняючи при цьому корінних жителів – індійців.Натхненні ідеалами “природного права”, переселенці, опинившись ізольо-ваними від усього іншого світу, почали самі створювати закони, за якими зби-ралися жити. Вже на кораблі “Травнева квітка”, яким відплили емігранти в Америку (1620р.), була укладена угода про об’єднання колоністів у єдину об-щину, спільно вироблялися закони. Ця угода стала джерелом особливої тради-ції американської державності: новий народ погоджувався вважати себе єди-ною общиною, що управляється на основі народовладдя і “праведної справед-ливості”. “… Цим актом об’єднуємося ми в одне політичне і громадське тіло для підтримання порядку серед нас і досягнення передбачуваної мети. В силу цього акту ми встановимо ті справедливі і праведні закони, ті порядки, правила і конституції, призначимо ту владу, яку будемо вважати потрібною і корисною для загального блага колоній”. Так поступали колоністи і пізніше. Поселення утворювали політичні спілки. Уряд Англії скріплював їх Хартіями. Так виника-ли колонії.На республіканській за духом Півночі дістали широкого розвитку органи самоврядування, які найчастіше збиралися в церковному приході. Уповноваже-ні від міст і селищ складали щось на зразок парламенту колоній, який обирав губернатора.На Півдні (наприклад, у найстарішій з колоній – Віргінії) панували монархі-чні переконання. Губернатор тут призначався королем, існували дві палати па-рламенту, панувала англійська церква.Думка про об’єднання колоній у єдину федерацію виникла ще в середині XVIII ст. Об’єднання диктувалося спільністю інтересів колоній як у тому, що стосується торгівлі, так і в тому, що пов’язувалося зі спільним захистом коло-ній від Франції. Перший проект федерації був вироблений знаменитим Франк-ліном у 1748 році. Але уряд Англії відхилив його: він хотів бачити колонії роз-різненими, щоб легше їх було експлуатувати.