17. Характеристика засобів навчання історії.

Методичні засоби, так само як прийоми, можна визначити як скла­дові частини методів, тобто способів навчальної роботи вчителя й учнів, за допомогою яких досягаються цілі і завдання навчання кон­кретного предмета. У цю категорію входять усі види першоджерел і навчальних посібників, що можуть бути використані для вивчення істо­ричного минулого. Як методична категорія, засоби навчання історії теж адекватні різному за характером навчальному матеріалу і можуть бути об'єднані у дві групи. Деякі засоби успішно використовуються для вивчення декількох видів історичних фактів чи теоретичних поло­жень. Наприклад, карти і навчальні картини - для формування об­разів навколишньої природи і цілісних динамічних образів; навчальні пам'ятки - для складання характеристики історичних діячів і ви­значення причинно-наслідкових зв'язків; описи в документальній, науковій, художній і іншій літературах - для відтворення образів різних за змістом і структурою історичних фактів. У той же час деякі засоби: макети, моделі і муляжі матеріальних предметів; місця пам'ят­них історичних подій; скульптурні, фотографічні і словесні портрети, карикатури і шаржі та ін. адекватні елементам навчального історич­ного матеріалу.

Щодо методичних засобів також важливо відзначити, що це засо­би і викладання, і навчання. Тільки у поєднанні з адекватними прийо­мами навчальної роботи вони сприяють досягненню цілей навчання історії.

Засоби навчання  a) комп'ютерні програми та освітні CD-ROM  b) відеоматеріали  c) аудіоматеріали  d) наочні пособіякарти  e) фотографії та ілюстрації  f) хронологічні таблиці  Шкільний підручник історії як джерело знань і засіб навчання  Класифікація наприклад за ступенем важливості, або ж основні та допоміжні. 

18,19. Шк підручник з історії та його складові елементи. Методика роботи з підручником в процесі навчання історії.

Шк. підручник – найважливіший засіб навчання. І знайомство з підручником вчитель і учень починають із вступного тесту, стр-ри і особливостей його побудови, р видами тексту, ? і завд, ілюстр, картами тощо.

Традиц зміст підручн представл у 2 компонентах:

1. Текстовий:

1) Основний: за змістом (вступний, інформац, заключний), за хар-ом (опис, оповідання, пояснення, проблемний виклад).

2) Додатковий: документи, науково-популяр ст., художні тексти.

3) Пояснювальний: словник, пояснення, підписи до ілюстрацій.

2. Позатекстовий:

1) Ілюстрації: зображувальні (мал., репродукції, документал зображ), умовно-графічні (карти, схеми, плани, креслення, лінії часу);

2) Методичний апарат: ? і завд, тестові таблиці, опорні схеми, пам’ятки-алгоритми, тести самоконтролю.

3) Апарат орієнтування: загал зміст, символи, виділення у тексти, бібліографія, довідники, показчики (понять, імен, дат).

Вчитель може використ осн текст підручника:

1. У своїй розповіді вчитель може прямо посилатись на текст посібника або пропонувати прочитати фрагменти тексту.

2. Основним прийомом роботи учнів з осн текстом є його самост читання, може бути використ прийом коментованого читання.

3. Вчит ставить перед учнями спец завд на формулювання висновків з прочитаного. На основі тесту може бути побудоване доведення того чи ін. висновку, твердження.

4. Використ додаткових текстів дозволяє вчит формув в учнів вміння критично мислити та аналізувати р інтерпретації істор дійсності. + співвідносити істор події і тих, хто їх здійснював, аналізувати людські мотиви, вчинки, цілі.

Пояснювальний текст – роз’яснення незрозумілих слів, коментув ілюстрацій.

Робота з текстом підручника – комплекс навчальних прийомів з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника, головними з яких є:

• пояснювальне, коментоване читання тексту (5-6 кл.);

• переказ змісту параграфу, відповіді на запитання (5-9 кл.);

• бесіда за текстом підручника (6-8 кл.);

• підтвердження висновків уроку словами з тексту підручника (5-6 кл.);

• виписування власних імен і дат та складання пояснень до них (6-11 кл.);

• складання хронологічних і синхроністичних таблиць за текстом (5-9 кл.);

• складання розповіді за ілюстраціями (5-9 кл.);

• порівняння ілюстрацій знарядь праці, озброєння різних народів у різні часи (5-9 кл.);

• пояснення сюжету ілюстрації (5-9 кл.);

• добірка доказів до сформульованих висновків (5-9 кл.);

• перемальовування ілюстрацій підручника у зошити (5-9 кл.);

• порівняння двох текстів підручника (8-11 кл.);

• складання різних видів плану параграфу і теми (6-11 кл.);

• порівняння викладу фактів у підручнику з першоджерелами (10-11 кл.);

• самостійне вивчення теми за матеріалом підручника (10-11 кл.);

• підготовка рефератів за матеріалами підручників минулих років (10-11 кл.);

• робота з формулюваннями, висновками та термінами (5-11 кл.);

• робота із словником та апаратом орієнтування у підручнику (5-11 кл.)

Позатекстовий компонент використ вчит для мотивації, створ цілісного образу. + вчит може дати завд висловити свої власні міркування, ставлення до подій, проаналіз достовірність інформації даного джерела на основі фотографії чи ін. малюнкового зображ.

Методичний апарат (питання для самоконтролю, запитання дотеми) – завдання можуть бути поставлені на прикінці уроку, на початку уроку як проблемні ?, можуть стати стрижнем інтерактивної вправи, б-якої технології опрацювання дискусійних ?.

Апарат орієнтування підсилює емоційність і виразність тексту, диференціює навч інформацію.