7. Психолого- педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні.

9. Історичні поняття

Історичні поняття - відображення історичних подій, явищ, процесів їх найістотніших зв'язках і відношеннях.

За змістом історичного матеріалу розрізняють поняття:

економічні (кочовий спосіб життя, багатопільна система землеробства);

суспільні (селянські повинності, вотчина);

політичні (політична роздробленість, середньовічна держава);

духовно-культурні (православна віра).

За ступенем узагальнення розрізняють поняття:

частково-історичні (боярин, князь);

загальноісторичні (середньовіччя, народні виступи);

соціологічні (народність, суспільний стан).

У формуванні понять у методиці викладання історії визначилося кілька шляхів:

і. Індуктивний (О. Вагін) - створення цілісної картини явища; визначення його суттєвих ознак; визначення поняття; вправи щодо його за стосування; вироблення уміння застосовувати поняття для аналізу історичного матеріалу;

2 Дедуктивний (Л. Боголюбов, Н. Дайрі, 1. Лернер) - визначення поняття, виділення суттєвих ознак явищ, створення цілісної картини явища,вправи щодо застосування поняття, вироблення уміння застосовувати поняття для аналізу історичного матеріалу.

Психологи А.З.Редько , Л.М.Кодюкова ще в 50 ті рр. . доказали , що засвоєння понять може здійснюватися тільки в певній послідовності: від наочних уявлень - до первинних понять , від менш складних - до більш складних ; від понять , що допускають широку конкретизацію за допомогою наочного матеріалу , - до понять , які можуть бути конкретизовані тільки через інші поняття .

Головними умовами успішного формування понять у методиці навчання історії вважається:

1) наявність в учнів базових знань, взаємопов'язаних та взаємозумовлених;

2) визначення найбільш доцільних сходинок («вузлів») формування понять;

3) врахування наявних типових уявлень та образів учнів;

4) необхідність раннього введення терміна та ознак понять у матеріал, шо передує формуванню поняття;

5) урахування специфіки різних груп понять та різного характеру робити з ними;

6) розкриття поняття не ізольовано, а спільно із взаємопов'язаними поняттями;

7) постійне оперування поняттями;

8) правильне співвідношення емоційного та логічного у формуванні понять;

9) спрямованість на розвиток мислення учнів;

10) пояснення складних понять на спеціальних узагальнювальних уроках

11. Виконання виховних завдань засобами історичної освіти

Концептуальні основи викладення дисциплін галузі «Суспільствознавство» наголошують, на створенні умов для розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського і суспільства. Під час проведення уроків суспільствознавчих дисциплін учні мають засвоїти не тільки специфічну суму знань, а й практичні навички життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Виховна мета уроку має бути спрямована на: формування почуття приналежності до української нації, відчуття себе громадянином України, шанування державних символів, Конституції України; виховання почуття патріотизму, національної свідомості, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин, поваги до свого рідного краю, Батьківщини, народу, українських законів, традицій та звичаїв; моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури; розуміння важливості української мови як основи духовної культури; розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей; формування громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади; на необхідність дотримання конституційно-правових норм, своїх прав, обов'язків, свобод, готовності до захисту інтересів Батьківщини.