38. Основні етапи підготовки вчителем уроку історії

Варто чітко уявляти собі ці ета­пи та їх послідовність:

1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників;

2. розробка тематичного і поурочного планування;

2. визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних ре­зультатів;

3. аналіз пізнавальних можливостей класу;

4. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;

6) складання конспекту чи розгорнутого плану уроку. Перший етап. Підготовка до уроків починається ще до початку на­вчального року з вивчення Державного стандарту і програм для всіх класів. Тільки в цьому випадку вчитель буде давати не окремі уроки, а систему уроків з теми і курсу в цілому. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, вивчення яких буде поглиб­люватися й уточнюватися в міру оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвитку їх особистості. Аналіз підручників дасть можливість виявити взаємозалежні уроки, їхню роль і місце в досліджуваному курсі

Другий етап. Після цього можна скласти тематичне планування уро­ків - систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв'язків, форм і типів занять. Як правило, вчитель під час складання тематично­го планування визначає перспективні цілі вивчення розділів і тем при попередньому ознайомленні з тим чи іншим навчальним курсом. Він визначає теми, зміст яких буде розкривати сам, і теми, доступні для са­мостійного вивчення учнями ( тема,мета уроку, основні поняття , уміння навички що формуються, тип уроку, обладнання, літ-ра, міжпредметні зв*язки)

Третій етап. Формування очікуваних результатів. Формулювання очікуваних результатів уроку для сприяння успіш­ності навчання учнів має відповідати таким вимогам:висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованим таким чином: «Після цього уроку учні змо­жуть...»;чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку. Воно має передбачати: 1)обсяг і рівень засвоєння знань учнями, що буде забезпечений на уроці; 2)обсяг і рівень розвитку навичок і умінь, яких буде досягнуто після уроку; 3)ставлення (оцінку) учня до явищ, подій, процесів, засвоєних на уроці знань, умінь, навичок, що забезпечує розвиток емоційно-ціннісної сфери дитини, вплив на її переконання, характер, поведінку тощо.

4 рівень передбачає аналіз особливостей складу учнів конкретного класу, визначення домінуючого характеру діяльності учнів що включає в себе три рівні пізнання відтворюючий ( учень відтворює те що говорить вчитель, крестить таблицю, повторює міркування, показує обєкт, який показа вчитель). пертворюючий ( учень слухає лекцію і складає її план, за словесним описом показує на карті обєкти, та ін) творчо - пошуковий ( учень аналізує документи і робить висновки , продумує альтернативні ситуації в розвитку життєвих події.)

5 рівень планує опитування, складає чи підбирає пізнавальні завдання в залежності від рівня навченості учнів класу.

Шостий етап передбачає визначення типу уроку та його структури. Реалізуючи його, учитель продумує:

• як почати урок (оргмомент);

• якою буде послідовність розташування елементів уроку навчан­ня, скільки часу варто відвести на кожен етап уроку;

• чим учні будуть займатися на різних етапах уроку;

• як мотивувати пізнавальну діяльність на сприйняття нового;

• до яких видів робіт залучити учнів;

• яка діяльність може викликати інтерес;

• які дати пізнавальні завдання;

• з якого приводу будуть висловлені особисті думки;

• як поставити проблемні питання;

• як організувати домашнє завдання і як воно буде враховува засвоєння знань уроку.

Результати цієї роботи фіксуються у конспекті уроку.

39 . Лінійній та концентричний підходи до побудови навчальних програм з історії. «+» і «-« сторони кожного з цих підходів.

Основні зміст домінанти і складові шк. курсу в Укр – вітчизняна історія та вс історія. Цілі навчання історії поряд з ін. факторами (рівень розвитку сус-ва, можливості держ підтримки освіти) визначають організацію істор змісту, тобто його стр-ру. Під стр-ою розуміють порядок, послідовність виклад курсів вс і вітчизн історії. У методиці розроблені лінійна і концентрична стр-ри істор освіти.

Протягом ХХ ст. вітчизняна шк. тричі переходила від крнцентрич до лінійного принципу навч історії і назад: у 1934 р., 1958 р., 1965 р..

Лінійний принцип стр-ри істор освіти передбач однократне, хронолог послідовне вивч істор минулого з найдавн часів до сучасності. Шк. протягом декількох років, відведених у навчал закладах історії, у хронолог послідовн знайомл з найбільш важливими і значними фактами вітчизняної і заруб історії. Лінійна стр-ра припускає вивч послідовних етапів історії людства з найдавн часів протягом усього шк. курсу – кожен етап 1 раз.

«+» моменти:

1. Відповідає стр-рі істор науки; Розташування матеріалу природно щодо розгорт істор руху.

2. Стр-ра дозволяє дотрим вимог послідовності, історизму, систематичності, наступності.

3. Дає можливість формув поняття, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, яскраво і жваво викладати істор факти, вносити зміни в зміст істор освіти.

4. Зміст навч істор матеріалу легко піддається коректуванню.

5. Дозволяє уникнути повторень = економія часу.

6. Вивчення нового матеріалу підтримує інтерес учнів до предмета.

«-« стр-ри:

1. Історія давнього світу і серед віків, що вивч у молодших класах, застосовуються на елементар рівні. Немає можливості повернутися до вивч цих періодів на більш високому рівні.

2. Навчання розтягується на 6-7 років, носить екстенсив хар-ер.

Концентрична стр-ра вивч істор розрахована на 2-, 3-раз розгляд одних і тих же хронолог відрізків істор мин, кожного разу підвищуючи рівень аналізу. Концентрична стр-ра припускає повернення додослідж матеріалу. На І ступенях навч даються елементар уявл, що поступово поглибл і розшир, збагачуються новою інформацією.

Переваги:

1. Правильно визначений обсяг, специфіка змісту і форми викладу істор матеріалу в кожному концентрі відповідно до вікових особлив.

2. Між відповідними розділами існує розрив у часі (3-4 р), недоцільним є введення більше 2 концентрів (крім пропедевтики).

3. Є відповідні підручники і навіть навч-метод комплекси, що враховують особливості концентричного викладання історії.

Концентрична стр-ра дозволяє:

1. Інтенсифікувати процес вивчення історії;

2. Більш чітко синхронізувати курси вітчизняної і загал істор, а також створити єдиний інтегрований курс;

3. Враховувати можливість у ІІ концентрі систематизувати і узагальнити весь істор матеріал на основі формаційного, цивілізац, культуролог та ін. підходів.

4. Від подійно-хронолог принципу вивчення минулого перейти до проблемного, між предметного, тематичного.

5. Активно використовувати р методи історичного дослідж в роботі з автентичними текстами.

6. Стає можливим природне введення в ІІ концентрі профільного і модульного навчання, орієнтованого на інтереси і профорієнтацію учнів старших класів.

Ці стр-ри не існують у чистому вигляді: всередині концентрів вивч істор минулого переважно будується за лінійним принципом, а поєдн елементар (пропедевтичних) і системат курсів істор вказує на присутність елементів концентрів усередині лінійної с-ми.