
- •Методика навчання історії як наука і навчальний предмет.
- •Розвиток методики навчання історії як науки в Україні протягом хх – го століття.
- •Сучасні цілі і завдання шкільної історичної освіти в України.
- •5. Теоретичні та методологічні основи шкільного курсу історії
- •6. Структура історичних знань школярів
- •8. Історичні факти та їх класифікація. Емпіричний та теоретичний рівні засвоєння учнями історичного матеріалу.
- •7. Психолого- педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні.
- •9. Історичні поняття
- •11. Виконання виховних завдань засобами історичної освіти
- •12. Поняття методів навчання історії та іх класифікація.
- •14. Лабораторна система навчання історії
- •15. Проектна система в навчанні.
- •17. Характеристика засобів навчання історії.
- •18,19. Шк підручник з історії та його складові елементи. Методика роботи з підручником в процесі навчання історії.
- •20. Методика роботи з історичним документом. Проблема інтерпретації текстів.
- •21. Поняття наочності. Проблема класифікації видів наочності та їх загальна хар-ка. Образна наочність на уроках історії.
- •22. Методика роботи з умовно графічною наочністю
- •24. Поняття про систему методів усного викладу матеріалу
- •25. Засоби формування хронологічних знань та вмінь учнів
- •26. Засоби формування просторових знань та вмінь.
- •27. Засоби формування розумових вмінь та навичок.
- •28. Засоби формування мовленевих вмінь.
- •29. Проблемний метод у навчанні історії.
- •30. Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:
- •31. Структурні компоненти уроку історії.
- •32. Задачі і функції перевірки результатів навчання історії
- •33. Характеристика основних джерел історичних знань учнів.
- •34. Методичні засоби повторення та актуалізації опорних знань учнів з історії
- •35. Формування історичних знань школярів під час вивчення нового матеріалу.
- •36. Зміст, форми та основні напрямки позакласної роботи в школі
- •37. Професіограма вчителя історії
- •38. Основні етапи підготовки вчителем уроку історії
- •40. Характеристика основних державних документів для вчителя історії
- •41. Міжпредметні та міжкурсові зв’язки в навчання історії
- •42. Методика роботи з образними наочними засобами на уроках історії
- •Методика проведення гри на уроках історії
- •44. Форми організації навчального процесу: лекція, семінар, практичне заняття Шкільна лекція.
- •46. Поняття про поурочне, тематичне, та календарно – тематичне планування.
- •47. Вміння - це оволодіння способами (прийомами) використовувати засвоєні знання на практиці
- •48. Формування вмінь учнів на уроках в основній школі.
- •49. Формування вмінь учнів на уроках історії в старшій школі.
- •50 . Формування історичних уявлень
Сучасні цілі і завдання шкільної історичної освіти в України.
Цілі навч історії змін на різних етапах розвитку вітчизняної шк.. Вони, як прав, відбивають ті соц.-ек, політ, духовно-культур зміни, які відбув у сус-ві в ті чи ін. часи. Визнач цілей повинно враховувати загальні завд навч історії, розвитку і вихов учнів тощо, а також умови та забезпечення навч процесу, наявність підготовлених вчителів і т.д. З одного боку, цілі повинні бути реал за тих умов, що існують у сус-ві та освіті на тому чи ін. етапі, з ін. – вони завжд відбив певний педагог ідеал, прагнення суспільства до певного типу освіченої особистості як результат освіти.
Цілі навчання історії визначені у Держстандарті освіт галузі «Суспільствознавство». Завданнями освітньої галузі є:
підготовка учнів до взаємодії із соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій;
формув в учнів націонал та загально люд цінностей, толерантного ставлення та поваги до ін. народів, правової свідомості, економ мислення, формув в учнів критичного мислення, навичок оцінюваннясуспіл явищ і процесів, життєвих і прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелект-інформац навичок;
формув в учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистісного ставлення до подій та явищ суспіл життя, досвіду емоційно-ціннісної діяльності, здатності визнач власну актив життєтворчу позицію, робити самостійний вибір, встановлювати особисті цілі, спрямив на розвиток сус-ва, держави для забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини.
4. Хар-ка сучасної с-ми шк. істор освіти в Україні.
Головна мета сучасної шк. іст освіти – створ оптимал φ-пед умов для інтелектуал розвитку, саморозвитку та становл особистості учня як Ѕ істор розвитку та суспіл відносин, громадянина патріота, який керується в своїй діял-ті загальноприйнятими соціокультур нормами та цінностями.
Завд суч шк. істор освіти є забезпеч умов для:
набуття громадянами ключових та предметних компетентностей;
вихов повноправного громадянина – патріота України;
формування у школярів загальнолюд та націонал цінностей (толерантності, поваги до інших, верховенства права, соціал актив, морал свідомості);
оволодіння базовими про головні явища, процеси, події та тенденції в істор України та світу;
розвиток істор, творчого та критичного мислення учнів: умінь здійснювати істор аналіз, істор критику, реконструкцію істор подій, явищ, процесів;
розвиток загал культури учнів.
Компетентності людини – спец шляхом структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок, уявлень, які набувають учні в процесі навчання:
Ключова компетентність – сприяє досягненню успіхів у житті, розвитку якості сусп. Інститутів, застосов у широкій сфері діял-ті людини (уміння вчитись, громадянська, загально культур, соціал, компетентність з інформац та комунікац технологій).
Загальногалузева компентність – набувається учнем впродовж засвоєння змісту тієї чи ін. галузі у всіх класах серед шк..;
Предмет компетент – набув учнем впродовж вивчення того чи ін. предмета в усіх кл серед шк..
У 5 – 11 кл загальноосвіт навч закладах з укр. Мовою навч істор виклад, виходячи з цілей, вимог і змісту навч у шк., закладених у Держстандарті освіти (освіт галузь «Суспільствознавство»): представлено курси історії Укр і Вс іст з давніх часів до сьогодення, які складають хронолог послідовну лінійну с-му шк. істор освіти.
Зміст навч істор матеріалу побудов на основі синтезу культуролог, цивілізац та соціоантропоцентричного підходів. Людина розгляд як Ѕ і творець істор процесу.
Вітчизняну і Всі стор представл у вигляді 2 курсів, при цьому процеси, події та явища вітчизн історії висвітл у контексті загальноєвроп та світової історії. При планув навч процесу педагог може сам визначити оптимал для конкрет пед. Ситуації послідовність розгляду окремих тем, сюжетів, місце включ тем з курсів вітчизняної та вс істор (н., істор іжнарод відносин і зовн політ у ХХ ст., істор І і ІІ св..в, окремих ? історії культури).
Зміст курсів інтегрує соц., економ, політ та духовну істор та висвітл тісний взаємозв’язок усіх сфер люд буття. Певну увагу приділено регіонал та місцевій історії, такі теми потребують широкого залучення учнів до сам ост пізнавал діял-ті, зокрема з елементами дослідж.
С-му побудовано на основі часових норм базового навчал плану загальноосвіт шк.:
Клас |
Курс |
К-ть год |
5 |
Вступ до історії. Пропедевтичний (підготовчий) курс. Гол завд: - викликати захопл минулим Укр, прищепити інтерес до його вивч; - сформув у дітей початкові уявл про істор як науку та про істор Укр як її складову; - сформув у дітей елементар предмет-істор вміння та навички; - поглибл загальнодидакт вміння, потрібні для успішного засвоєння істор інформації в подальшому; Істор знання 5-клпочаткові, елементар знання та найпростіші вміння. |
35 |
6 |
Стародав іст світу та Укр. Інтегрований курс. Курс істор стародав світу вивч паралельно і синхронно з курсом стародав істор Укр. Хронолог межі курсу Вс істор – від появи людини на землі до падіння Зх Рим імпер. Хронолог межі курсу стаодав іст Укр – від появи людини на т-ії Укр до виник І держ утвор сх. словян. Уявл учнів 6 кл. – початковий рівень розум учнями загальноістор процесів і тенденцій, які склад картину розвитку людства, зокрема синтезують знання місцевої, регіонал, вітчизн, європ та світової історії.На початков рівні формув понять та загал уявлень, усвідомл учнями найпростіших причинно-наслідкових зв’язків. |
70 |
7 |
Історія України (від виник держ Київ Русь(ІХст.) до серед ХVІст. Історія Серед віків (V – ХVст.). У 7 кл поч форм власне дослідницьких умінь шк., вчаться аналіз істор процеси, виділ головне і другоряд у навч інформац, встановл причинно-наслідкові зв’язки, порівн. Істор процеси у р країнах, узагал та практик застосов знання, набуті на попередніх уроках та в ін. шк. курсах. |
35 35 |
8 |
Істор Укр (від ІІ пол. ХVІ до кін ХVІІІ ст.). Вс істор (кін ХV – кін ХVІІІ ст. – від Вел географ відер до визнання незалежн США). У 8кл діти знайомл з подіями та процесами, які скл суть епохи, перехідної до індустріал сус-ва. Важливі економ ? розгляд в контексті розвитку НТП, досягнень сусп. думки, особлив розвитку кожної кр. Дослідницькі вміння, поглибл проблем ?, розшир дж база, з якою повинні працювати учні, вдосконал хронолог, картограф вміння. Знач увага приділ практик застосов вмінь. |
52 35 |
9 |
Істор Укр (ХІХст.). Вс істор (кін ХVІІІ – поч. ХХ ст.). Учні вивч процеси формув індустріал сус-ва, демократизації, економ ? розгляд в контексті розвитку НТР, досягнеь сусп. думку, особлив розвитку кожної кр. Семінари, практик заняття, дискусії + підготовка учнями усних і письмових доповідей, рефератів, їх взаємне рецензування та перевірка. |
52 35 |
Навчальний матеріал кожного курсу у програмі розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Кожну тему завершує урок тематичного оцінювання, на який виділено окрему годину. У програмі передбачено вступні уроки до кожного курсу інтегрованого змісту, які сприяють формуванню в учнів цілісних історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні української та всесвітньої історії, кращій організації пізнавальної діяльності учнів. На таких уроках учні мають познайомитись зі структурою та методичним апаратом відповідного підручника та іншими видами джерел інформації з курсу (текстами, фрагментами історичної літератури, письмовими та речовими історичними джерелами, ілюстраціями, фондами та експонатами музеїв, історичними пам’ятками). Наприкінці кожного курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.