- •Методика навчання історії як наука і навчальний предмет.
- •Розвиток методики навчання історії як науки в Україні протягом хх – го століття.
- •Сучасні цілі і завдання шкільної історичної освіти в України.
- •5. Теоретичні та методологічні основи шкільного курсу історії
- •6. Структура історичних знань школярів
- •8. Історичні факти та їх класифікація. Емпіричний та теоретичний рівні засвоєння учнями історичного матеріалу.
- •7. Психолого- педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні.
- •9. Історичні поняття
- •11. Виконання виховних завдань засобами історичної освіти
- •12. Поняття методів навчання історії та іх класифікація.
- •14. Лабораторна система навчання історії
- •15. Проектна система в навчанні.
- •17. Характеристика засобів навчання історії.
- •18,19. Шк підручник з історії та його складові елементи. Методика роботи з підручником в процесі навчання історії.
- •20. Методика роботи з історичним документом. Проблема інтерпретації текстів.
- •21. Поняття наочності. Проблема класифікації видів наочності та їх загальна хар-ка. Образна наочність на уроках історії.
- •22. Методика роботи з умовно графічною наочністю
- •24. Поняття про систему методів усного викладу матеріалу
- •25. Засоби формування хронологічних знань та вмінь учнів
- •26. Засоби формування просторових знань та вмінь.
- •27. Засоби формування розумових вмінь та навичок.
- •28. Засоби формування мовленевих вмінь.
- •29. Проблемний метод у навчанні історії.
- •30. Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:
- •31. Структурні компоненти уроку історії.
- •32. Задачі і функції перевірки результатів навчання історії
- •33. Характеристика основних джерел історичних знань учнів.
- •34. Методичні засоби повторення та актуалізації опорних знань учнів з історії
- •35. Формування історичних знань школярів під час вивчення нового матеріалу.
- •36. Зміст, форми та основні напрямки позакласної роботи в школі
- •37. Професіограма вчителя історії
- •38. Основні етапи підготовки вчителем уроку історії
- •40. Характеристика основних державних документів для вчителя історії
- •41. Міжпредметні та міжкурсові зв’язки в навчання історії
- •42. Методика роботи з образними наочними засобами на уроках історії
- •Методика проведення гри на уроках історії
- •44. Форми організації навчального процесу: лекція, семінар, практичне заняття Шкільна лекція.
- •46. Поняття про поурочне, тематичне, та календарно – тематичне планування.
- •47. Вміння - це оволодіння способами (прийомами) використовувати засвоєні знання на практиці
- •48. Формування вмінь учнів на уроках в основній школі.
- •49. Формування вмінь учнів на уроках історії в старшій школі.
- •50 . Формування історичних уявлень
32. Задачі і функції перевірки результатів навчання історії
функції перевірки та оцінювання (контролю) результатів навчання історії: діагностичну, прогностичну, коригуючу, навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотиваційну.
Діагностична функція перевірки та оцінювання результатів навчання історії пов'язана із визначенням видів знань і вмінь, їх якісних характеристик, властивостей та рівнів оволодіння ними відповідно до поставлених цілей. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях, з'ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати навчально-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею. Отримані результати перевірки та оцінювання результатів навчання історії використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, перед-
бачення рівня її результативності у варіативних умовах, тобто забезпечують можливість корекції навчальних впливів учителя.
Навчальна функція перевірки та оцінювання результатів навчання історії полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності, з одного боку, та вимога повноти й обгрунтованості відповідей - з іншого - забезпечують систематизацію й узагальнення учнями засвоєного змісту. Спонукання учнів до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання завдань на перевірку зумовлює осмислення, усвідомлення та закріплення матеріалу, практичне і теоретичне застосування знань за зразком у подібних та нових ситуаціях.
Перевірка та оцінювання результатів навчання сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам'яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності, тобто маєрозвивальну функцію. У процесі перевірки та оцінювання результатів навчання історії можна цілеспрямовано формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, а також розвивати розумову рефлексію, тобто вміння обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомо ставитися до учіння.
Виховна функція перевірки та оцінювання результатів навчання історії, яка реалізується через правильну організацію цього процесу, розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. Адже результати індивідуальних зусиль під час перевірки стають предметом суспільного обговорення й оцінювання.
Оцінка у процесі навчання школярів є й одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності. Цю функцію у поєднанні з іншими мотивами учіння вона виконує, якщо розкриває перед школярами перспективи успіху, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.
33. Характеристика основних джерел історичних знань учнів.
1. Слово вчителя;
2. Підручник;
3. Наочність;
4. Першоджерела ( хрестоматія);
5. Художня історична література.
6. Публицистика.