
- •Методика навчання історії як наука і навчальний предмет.
- •Розвиток методики навчання історії як науки в Україні протягом хх – го століття.
- •Сучасні цілі і завдання шкільної історичної освіти в України.
- •5. Теоретичні та методологічні основи шкільного курсу історії
- •6. Структура історичних знань школярів
- •8. Історичні факти та їх класифікація. Емпіричний та теоретичний рівні засвоєння учнями історичного матеріалу.
- •7. Психолого- педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні.
- •9. Історичні поняття
- •11. Виконання виховних завдань засобами історичної освіти
- •12. Поняття методів навчання історії та іх класифікація.
- •14. Лабораторна система навчання історії
- •15. Проектна система в навчанні.
- •17. Характеристика засобів навчання історії.
- •18,19. Шк підручник з історії та його складові елементи. Методика роботи з підручником в процесі навчання історії.
- •20. Методика роботи з історичним документом. Проблема інтерпретації текстів.
- •21. Поняття наочності. Проблема класифікації видів наочності та їх загальна хар-ка. Образна наочність на уроках історії.
- •22. Методика роботи з умовно графічною наочністю
- •24. Поняття про систему методів усного викладу матеріалу
- •25. Засоби формування хронологічних знань та вмінь учнів
- •26. Засоби формування просторових знань та вмінь.
- •27. Засоби формування розумових вмінь та навичок.
- •28. Засоби формування мовленевих вмінь.
- •29. Проблемний метод у навчанні історії.
- •30. Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:
- •31. Структурні компоненти уроку історії.
- •32. Задачі і функції перевірки результатів навчання історії
- •33. Характеристика основних джерел історичних знань учнів.
- •34. Методичні засоби повторення та актуалізації опорних знань учнів з історії
- •35. Формування історичних знань школярів під час вивчення нового матеріалу.
- •36. Зміст, форми та основні напрямки позакласної роботи в школі
- •37. Професіограма вчителя історії
- •38. Основні етапи підготовки вчителем уроку історії
- •40. Характеристика основних державних документів для вчителя історії
- •41. Міжпредметні та міжкурсові зв’язки в навчання історії
- •42. Методика роботи з образними наочними засобами на уроках історії
- •Методика проведення гри на уроках історії
- •44. Форми організації навчального процесу: лекція, семінар, практичне заняття Шкільна лекція.
- •46. Поняття про поурочне, тематичне, та календарно – тематичне планування.
- •47. Вміння - це оволодіння способами (прийомами) використовувати засвоєні знання на практиці
- •48. Формування вмінь учнів на уроках в основній школі.
- •49. Формування вмінь учнів на уроках історії в старшій школі.
- •50 . Формування історичних уявлень
30. Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:
1. Головною метою уроку є розвиток кожної особистості, у процесі навчання й виховання.
2. На уроці реалізується особистісно-ориєнтований підхід до навчання.
3. На уроці реалізуються ідеї гуманізації й гуманітаризації навчання.
4. На уроці реалізується діяльності підхід до навчання.
5. Організація уроку динамічна й варіативна.
6. На уроці використовуються сучасні педагогічні технології.
Можна виділити наступні функції уроку: навчальна функція, що виховує й розвиває функції.
Загальною функцією сучасного уроку є цілісне формування й розвиток особистості школяра на основі розвиваючого й навчання, що виховує.
Звідси треба, що основною ідеєю сучасного уроку є єдність навчання, виховання й розвитку.
Загальна мета уроку (триєдина мета уроку) конкретизується в дидактичних цілях: освітньої, розвиваючої й що виховує.
урок - це організаційна форма навчання, яка забезпечує навчання, виховання і розвиток постійного складу учнів упродовж визначеного проміжку часу на основі вивчення конкретної і однакової для всіх теми. За Пометун існує така класифікація: 1) урок засвоєння навчального матеріалу, 2)урок формування і удосконалення умінь і навичок, 3) закріплення та застосування знань, умінь і навичок, 4) урок узагальнення та систематизації знань, 5) урок контролю і корекції знань, умінь і навичок. В.Г. Карцовим і П.С. Лейбенгрубом вони заявляли про розмаїття типів уроку історії і перелічували понад десяток можливих варіантів: «1. Комбінований урок звичайного типу. 2. Урок у формі розповіді чи шкільної лекції. 3. Урок-бесіда. 4. Урок повторювально-узагальнюючий. 5. Повторювально-контрольний урок у формі опитування. 6. Урок контролю шляхом контрольної письмової роботи. 7. Урок роботи над джерелом - документально-дослідницький урок. 8. Кіноурок чи урок з діапозитивами. 9. Урок-екскурсія. 10. Урок самостійної роботи учнів. 11. Урок з рефератами (повідомленнями) учнів». Типологія Вагіна в к. ХХ ст. : 1) урок вивчення нового матеріалу( викладає вчитель) формуємо знання, 2) урок обговорення нового матеріалу ( готують самостійно д.з), 3)компінований, 4)урок засвоєння знань умінь і навичок, 5) повторювально - узагальнюючий ( урок узагальнення), 6)урок повторення , перевірка д.з. Типологія Вагіна враховує вікові пізнавальні особливості учнів, основні закономірності процесу навчання. Жодна з типологій уроків історії, створених у ЗО—80-ті pp., не стала у вітчизняній теорії і практиці загальноприйнятою. У сучасних виданнях плутанина у критеріях характеристики уроків історії особливо очевидна. Дидактична мета є найважливішою складовою, пусковим моментом процесу навчання, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:
уроки засвоєння нового навчального матеріалу;
уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;
уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;
уроки узагальнення та систематизації знань;
уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;
комбіновані уроки.