24. Поняття про систему методів усного викладу матеріалу

Словесні методи навчання займають центральне місце в процесі викладання історії. Від того, яким буде живе слово вчителя, багато в чому залежить успіх вивчення історії.

За допомогою живої мови вчителя можна відтворити картини історичного минулого, уявити картини сучасності, розкрити логічну послідовність історичних подій, зрозуміти не тільки значення факту чи події, але й піднятися до усвідомлення закономірностей історичного процесу. Великий внесок у розробку питання про види усного викладання і їх використання в навчальному процесі внесли А. А. Вагін, Б. І. Краснобаєв і інші. Розрізняють такі види усного викладання: оповідання, опис, характеристика, пояснення, бесіда, лекція.

Що являє собою розповідь як одна із основних монологічних форм усного викладання? Розповідь – це яскраве, образне, розповідне сюжетне викладання історичних процесів або подій. Характерними рисами для розповіді є наявність сюжету, динамічність дії, участь в подіях історичних діячів і народних мас. Так, у формі розповіді можна подати матеріал про повстання Спартака, відкриття Колумбом Америки, узяття Бастилії, героїчну оборону Одеси, Севастополя, звільнення Києва і ін.. За допомогою розповіді вчитель може показати значимість історичної події, сформувати образне уявлення про діючих історичних героїв, нові історичні явища, озброїти школярів новими фактами і висновками про історичні події.

Для того, щоб розповідь була яскравою, виразною, захоплюючою необхідно у відповідності до вимог риторики відібрати яскраві та цікаві матеріали, відтворити в композиції розповіді стратегічний задум і використати необхідні тактичні засоби усного викладання

Важливими методичними елементами усного висловлювання на уроці є опис та характеристика історичних подій. Опис використовується для розкриття суттєвих рис та ознак історичних явищ. Він може бути картинним або аналітичним. Опис має об’єкт, але не має сюжету. Так, при вивченні теми: «Природа та населення Давньої Греції» доцільно використовувати опис природно-кліматичних особливостей Давньої Греції, населення Греції, їх заняття, побут, засоби праці.

Аналітичне описання буде доречним при висвітленні політичного устрою та управління Давньої Греції. У цьому випадку аналітичний опис буде наближатись до пояснення, необхідно звернути увагу на те, що опис має бути яскравим, емоційним, а також логічно послідовним, ясним та точним.

Характеристика є різновидом опису. Вона буває короткою та розгорнутою для конкретизації та узагальнення. Частіше вона включає точне лаконічне перерахування особливостей історичного явища, його суттєві риси та внутрішні зв’язки. Використовуючи такий вид усного висловлювання як характеристика, вчитель історії впливає як на розум, так і на почуття школярів, що, в свою чергу, сприяє формуванню в учнях відповідного відношення до історичних явищ та подій.

Різновидом усного методу вивчення історії є бесіда. Вона представляє діалогічну форму словесного методу навчання. Бесіда націлена на залучення учнів до процесу обговорення історичного матеріалу, виявлення ступеню та якості їхнього самостійного мислення, на розвиток пізнавальної діяльності школярів на уроці. Вона служить розширенню і поглибленню історичних знань та є методом перевірки засвоєння історичного матеріалу.

На уроці історії можуть використовувати різні види бесіди: вступна, аналітична, заключна, контрольна та перевірочна.

Слід пам’ятати, що вступна бесіда проводиться перед початком вивчення нової теми з метою виявлення об’єму знань учнів, на які можна спиратися при вивченні нового матеріалу; систематизації та актуалізації отриманих знань раніше. Слід пам’ятати, що аналітична та узагальнююча бесіда проводиться в кінці уроку. Викладач може використовувати цей вид бесід, щоб залучити самих учнів до розбору, аналізу та оцінювання висловлених фактів. Аналітична бесіда  дозволить систематизувати отримані знання і зробити потрібні висновки з вивченої теми.

Перевірочна або контрольна бесіда може проводитись на різних етапах процесу навчання: по завершенню викладання  нового матеріалу на уроці, під час опитування раніше вивченого матеріалу, для з’ясування підсумків самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Заключну бесіду вчителю слід проводити після завершення цілої теми або розділу для підведення висновків вивченого матеріалу.