36. Розкрийте сутність теорії соціальної стратифікації.

Теорія соціальної стратифікації. Соціально-стратифікаційний підхід є одночасно методологією і теорією розгляду соціальної структури суспільства.

Соціальна стратифікація – це розподіл суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і шари (страти), що мають різний престиж, власність, владу, освіту і т. ін.

Стратифікація є рисою будь-якого суспільства. Англійський соціолог Е. Гідденс розрізняє чотири основних історичних типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи (якщо для попередніх типів стратифікації досить було одного параметра, то класове структурування передбачає застосування сукупності критеріїв).

Класи не детерміновані віросповіданням або законом, належність до класу не є спадкоємною. Це – більш відкритий тип стратифікації, ніж інші, а його класові межі не настільки суворі.

Клас – це об’єднання людей на основі нерівного становища щодо основних соціальних ресурсів, які визначають їх життєві шанси, соціальні претензії і соціальні можливості спільно діяти.У західному індустріальному суспільстві розрізняють, як правило, три класи:

-вищий клас (роботодавці, керівники, топ-менеджери, усі, хто володіє виробничими потужностями або контролює їх);

-середній клас (сформувався в індустріальному суспільстві та розвився в постіндустріальному. Його ідентифікують за різними критеріями);

-нижчий клас (малокваліфіковані робітники, особи без професійної кваліфікації (так звані «сині комірці»).

36. Розкрийте сутність феномену девіантної поведінки з точки зору теорії аномії, теорії стигматизації, соціобіологічних концепцій.

Девіантна поведінка постійно привертає до себе увагу. Вона нестандартна, неоднозначна і часто незрозуміла. Результатом наукових досліджень у сфері девіантної поведінки став ряд концепцій девіації, що говорить про домінант-пояснення тієї чи іншої теорії щодо природи девіації.

Аномія(Дюркгейм) Девіація пов’язана з аномією – станом відсутності норм у суспільстві. Він використав теорію аномії для пояснення сутності самогубства. Р.Мертон вніс певні зміни в концепцію аномії. Він вважав, що головною причиною девіації є розрив між культурними цілями та соціально схваленими засобами їх досягнення.

Теорія стигматизації (Г. Беккер) Девіація – клеймо, ярлик, який групи, що мають владу ставлять на поведінку найменш захищених груп. До розряду біологічних слід віднести і пояснення девіації, яке було запропоновано В.Шелдоном (1940). Він твердив, що будова нашого тіла обумовлює наявність чи відсутність у індивідів деяких характерних рис, а відповідно і типів поведінки.

Біологічні та психологічні пояснення природи девіації пов'язані з аналізом природи девіантної особистості. Італієць Чезаре Ломброзо (1911р.) вважав, що люди народжуються злочинцями. Він зробив висновок, що злочинець - це атавістична істота, в якої відтворюються тваринний інстинкт агресії. Пізніше англієць Ч.Гор (1913) порівняв виміри злочинців і інших так би мовити нормальних людей і виявив, що фактично немає ніякої різниці.