1. Методика дослідження

У експериментальному дослідженні успішності та мотивації навчання студентів представлено загальну програму експериментального дослідження та результати констатуючого експерименту.

У результаті констатуючої діагностики за допомогою психологічних тестів було обстежено 25 студентів факультету психології Київського національного університету внутрішніх справ.

Вибір комплексу методів дослідження був зумовлений об’єктивною необхідністю охоплення значної кількості мотиваційних параметрів, що вимагало застосування психодіагностичних методик, спрямованих на дослідження мотиваційної сфери студентів ВНЗ.

Метою нашого дослідження було виявлення мотиваційної сфери у студентів та її взаємозв’язок з успішною навчальною діяльністю.

Діагностика включала в себе опитувальник “Мотиви учіння” М.І.Алексєєвої. Окрім психологічних тестів у констатуючому експерименті  використовувалися методи аналізу продуктів діяльності, спостереження, порівняння.

Цей опитувальник складається з 48 запитань, які необхідно оцінити за шкалою від -2 до +2. До цих запитань пропонується спеціальний ключ, згідно якого виділяють вісім мотиваційних сфер. Згідно даного коду підсумовуються поставлені бали та виділяється домінуюча мотиваційна сфера у досліджуваного (додаток А).

2. Результати дослідження та їх аналіз

За результатами обстеження було встановлено особливості і структуру мотивації учіння студентів.

Результати дослідження мотиваційної сфери студентської молоді за методикою М.І.Алексєєвої свідчать, що у структурі мотивації учіння студентів 1 курсу домінують мотиви соціального престижу та суспільно - політичні (по 20%). Показники утилітарної та комунікативної мотивації є дещо нижчими (по 16%). Далі опускаються професійно – ціннісні мотиви (12%), пізнавальні мотиви (8%). На останньому місці виявились соціальний та мотив самовиховання (по 4%).

Рис.2.1

Аналіз результатів констатуючого експерименту дає підстави стверджувати, що у студентів з високим рівнем успішності мотиви навчання дещо різніяться порівняно зі студентами з гіршим рівнем успішності.

У студентів, які навчаються на оцінки 4 – 5 (8 осіб), на першому місці виявились професійно – ціннісні мотиви. На нижчому щаблі домінують мотиви соціального престижу та суспільно – політичні. І заключне місце посідають соціальні мотиви.

Рис.2.2

Серед студентів, середня успішність яких це оцінки 3 – 4 (9 осіб), ієрархія мотивів вибудовується по-іншому. Серед переважаючих – комунікативний мотив, потім – мотив утилітарного порядку, і порівну розділились пізнавальний мотив, самовиховання, соціального престижу та суспільно – політичний.

Рис.2.3

Стійко домінуючі мотиви у студентів з рівнем успішності на оцінки 2-3 (8 осіб) не проявляються, на одному рівні розмістились мотиви соціального престижу, суспільно – політичні та утилітарні. Під ними виявились пізнавальний та комунікативний мотиви.

Рис.2.4

Як показав аналіз результатів, які ми отримали, студентам в більшості притаманні мотиви соціального престижу та суспільно – політичні. Завдяки їм навчання розглядається як високий суспільний обов’язок, як шлях оволодіння культурним надбанням людства, один із засобів реалізації свого суспільного призначення. Студент прагне ствердитись як особистість, намагається посісти певне місце в колективі, проявити власну гідність.

Лише студентам з високою успішністю (середній бал 4-5) притаманні соціальний та професійно – ціннісний мотиви навчання. Високий рівень успішності є результатом того, що ці студенти дійсно серйозно готуються до майбутньої трудової діяльності, йдуть до набуття знань, умінь та навичок з обраної професії. Мотиви навчання формуються під впливом навколишньої дійсності, сім’ї, навчально – виховної роботи. Виявляється загальна спрямовуюча «позиція» щодо навчання у вузі.

Але цим же студентам не притаманний комунікативний мотив у навчанні, на відміну від інших груп студентів, які під час навчання задовольняють свою потребу у спілкуванні, здобувають оцінку та схвалення інших або прагнуть наслідувати їх.

Мотиви учіння	Успішність навчання (оцінка)
	4.0 – 5.0	3.0 – 4.0	2.0 – 3.0
Соціальний	1ст/ 4%
Пізнавальний		1ст/ 4%	1ст/ 4%
Професійно ціннісний	3ст/ 12%
Самовиховання		1ст/ 4%
Соціального престижу	2ст/ 8%	1ст/ 4%	2ст/ 8%
Суспільно політичний	2ст/ 8%	1ст/ 4%	2ст/ 8%
Утилітарний		2ст/ 8%	2ст/ 8%
Комунікативний		3ст/ 12%	1ст/ 4%

Таблиця 2.1.Результати дослідження мотиваційної сфери

Успіх у будь-якій діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто від прагнення самоутверджуватись, досягти високих результатів, наслідувати кумирів тощо. Чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають людину до діяльності, тим більше зусиль вона схильна докладати.

Висновки до розділу

Студентів 1 курсу Київського національного університету внутрішніх справ ми поділили на три групи за рівнем успішності навчання:

-з середньою оцінкою 4-5 (8осіб/32%);

- середньою оцінкою 3-4 (9осіб/36%);

- з середньою оцінкою 2-3 (8осіб/32%).

Після 5 місяців навчання у вузі ми дослідили у цих студентів стійко домінуючі мотиви та їх зв’язок з успішністю у навчанні. У кожній групі осіб присутні та переважаючі мотиви відрізнялись, що і вплинуло на якість навчання студентів.

Як показав аналіз результатів, які ми отримали, студентам в більшості притаманні мотиви соціального престижу та суспільно – політичні. Завдяки їм навчання розглядається як високий суспільний обов’язок, як шлях оволодіння культурним надбанням людства, один із засобів реалізації свого суспільного призначення. Студент прагне ствердитись як особистість, намагається посісти певне місце в колективі, проявити власну гідність.

Лише студентам з високою успішністю притаманні соціальний та професійно – ціннісний мотиви навчання. Високий рівень успішності є результатом того, що ці студенти дійсно серйозно готуються до майбутньої трудової діяльності, йдуть до набуття знань, умінь та навичок з обраної професії. Мотиви навчання формуються під впливом навколишньої дійсності, сім’ї, навчально – виховної роботи.

Але цим же студентам не притаманний комунікативний мотив у навчанні, на відміну від інших груп студентів, які під час навчання задовольняють свою потребу у спілкуванні, здобувають оцінку та схвалення інших або прагнуть наслідувати їх. Натомість індивіди з низьким показником сили мотиву досягнення байдужі до успіхів, не бажають напружуватися і досягати високих результатів.

Студенти з високим показником мотиву досягнення прагнуть досягти високих результатів, успіхів у діяльності. Віра у власний успіх залежить від успішності в попередніх спробах, від відповідного налаштування на успіх. Коли особа часто досягала успіхів у минулому, це позитивно впливає на формування в неї надії на успіх, вона вірить у себе й у свою спроможність досягти успіху.

ВИСНОВКИ

Будь – яка дія виходить з мотиву, тобто з переживання чогось значущого, у чому розкривається сенс дії особистості. Терміном «мотив» означають сукупність факторів, що визначають поведінку та підтримують психічну активність на певному рівні. Мотиви - це спонукання до діяльності, що пов'язане із задоволенням потреб, в яких виявляється активність суб'єкта, а також визначається його спрямованість.

Певним мотивом мотивація діяльності не вичерпується. Необхідно враховувати вплив факторів конкретної ситуації. Мотиви навчальної активності студентів як свідомо здійснюваної діяльності надзвичайно різноманітні Тому класифікація мотивів – це одне з найскладніших і спірних питань у педагогічній психології.

Усі мотиви навчальної діяльності не існують окремо один від одного і не належать тільки тій чи іншій групі студентів, а перебувають у складному взаємозв’язку.

Здебільшого для кожної особи характерні кілька мотивів: зацікавленість змістом знань, усвідомлення важливості освіти в самостійному житті й почуття обов’язку, радість від особистого успіху, бажання не відставати від інших і навіть побоювання невдачі та неприємностей від незадовільних оцінок. Це, як правило, нормальний мотиваційний комплекс.

Мотивація – це один із найважливіших факторів, поряд зі здібностями, знаннями, навичками, який забезпечує успіх у діяльності. Таким чином, мотивація – важливий фактор, який забезпечує успіх у діяльності.

Результати дослідження мотиваційної сфери свідчать, що у структурі мотивації учіння студентів 1 курсу домінують мотиви соціального престижу та суспільно - політичні (по 20%). Показники утилітарної та комунікативної мотивації є дещо нижчими (по 16%). Далі опускаються професійно – ціннісні мотиви (12%), пізнавальні мотиви (8%). На останньому місці виявились соціальний та мотив самовиховання (по 4%).

Аналіз результатів констатуючого експерименту дає підстави стверджувати, що у студентів з високим рівнем успішності мотиви навчання дещо різняться порівняно зі студентами з гіршим рівнем успішності.

Студенти з високим показником мотиву досягнення прагнуть досягти високих результатів, успіхів у діяльності. Віра у власний успіх залежить від успішності в попередніх спробах, від відповідного налаштування на успіх. Коли особа часто досягала успіхів у минулому, це позитивно впливає на формування в неї надії на успіх, вона вірить у себе й у свою спроможність досягти успіху.

Прагнення досягти успіху, високих результатів у діяльності свідчить про наявність у суб’єкта сильної мотивації досягнення. Для когось особистісно досягнення успіхів у діяльності є дуже значущим, для інших – менш важливим.

Успіх у навчанні залежить не тільки від здібностей студента, а й від прагнення досягти мети, від цілеспрямованої й наполегливої праці задля досягнення успіху, тобто від мотивації досягнення.

Очікування успіху – це ступінь суб’єктивної впевненості в тому, що діяльність матиме успіх. Від того, наскільки людина впевнена в успіху, залежить мотивація її діяльності. Чим більше людина сподівається на успіх, тим більше зусиль вона схильна докладати, тим сильнішою буде мотивація її досягнення.

Студенти з високим показником мотиву досягнення прагнуть досягти високих результатів, успіхів у діяльності. Натомість індивіди з низьким показником сили мотиву досягнення байдужі до успіхів, не бажають напружуватися і досягати високих результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів. Посібник для вчителів. К.:Рад.школа,1994.-117с.

2. Вартанова В.В. Развитие учебной мотивации и методы обучения// Вестн.Моск.ун-та. Сер.14, Психология.-2001.-№2.-с.16-24.

3. Виготський Л. С. Вопросы детской (возрастной) психологии (написана в 1932 - 1934 гг).-Собрание сочинений: В 6-ти томах. // Т. 4. Детская психология / Под ред. Д. Б. Зльконина. -М.: Педагогика, 1984.- С. 243 - 385.

4. Вилюнас Витис. Психология развития митивации: Современные и класические исследования.-СП6.:Речь,2006.-458с.

5. Волошина В.В.Психологічні детермінанти навчальної успішності: Автореф.дис…канд.психол.наук: 19.00.07/ Нац.пед.ун-т ім.М.П.Драгоманова.- К.:1999.-19с.

6. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч.посіб. для студ.вищ.навч.закл.- К.:Либідь,2002.-303с.

7. Копець Л.В. Психологія особистості: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл./ Національний ун-т “Києво-Мог.акад. “,2007.-460с.

8. Майерс Д. Социальная психология. Питер, Ст.-Петербург, 1997. – 682 с.

9. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч.посібник.-К.:МАУП, 2000.-256с.

10. Неймарк М. С. Направленность личности и аффект неадекватности у подростков / Изучение мотивации поведения детей и подростков. М., 1972. – С. 87.

11. Основы психологии.8-е изд., перераб. и доп. Учебное пособие. (Серия “Высшее образование “.)- Ростов н/Д: Феникс, 2003.-672с.

12. Основы психологических знаний: Учеб.пособие/Авт.-сост.Г.В.Щекин.- 3-е изд.,стереотип.-К.:МАУП, 1999.-128с.

13. Психологічний словник/За ред.В.І.Войтка- К.: Видавн.об’єдн.”Вища школа”, 1982.-215с.

14. Психология.В 3-х кн.Кн.1.: Общие основы психологии: учеб.для студ. высш.пед.учеб.заведений./Р.С.Немов.-5-е изд.-М.: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС,2006.-687с.

15. Психологія: Підручник/Ю.Л.Трофімов ,В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін.; за ред.Ю.Л.Трофімова.- 5-те вид.,стереотип.- К.:Либідь, 2005.-560с.

16. Райгородський Д.Я. Психология личности. Т.2.Хрестоматия. – Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М»,2000. – 544с.

17. Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 416 с.

18. Уніят С.Я. Як добитися успіхів у навчанні і житті: Практичні поради старшокласникам і студентам.- Т.: Навчальна книга – Богдан, 1999.-31с.

ДОДАТКИ

А

Методика разработана Алексеевой Майей Ивановной