Тема 5: Технологія обробки і сушіння насіння соняшника

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури з теми

2. Характеристика господарства

2.1. Насіння соняшника як об’єкт сушіння

2.2. Характеристика насіння соняшника

2.3. Фізичні і теплофізичні властивості насіння соняшника

2.4. Технологія сушіння насіння соняшника

2.5. Особливості сушіння насіння соняшника в шахтних зерносушарках

2.6. Комбіноване сушіння соняшника з попереднім нагріванням в каскадному підігрівачі

2.7. Комбіноване сушіння соняшника з попереднім нагріванням в напірно-розподільчій камері

3. Сушіння насіння соняшника в рециркуляційних зерносушарках та його особливості

3.1. Рециркуляційне сушіння соняшника при збільшеній температурі агента сушіння

3.2. Сушіння соняшника в барабанних, камерних сушарках і у вентильованих бункерах

3.3. Особливості сушіння насіння соняшника в сушарках барабанного типу

3.4. Режими сушіння насіння соняшника у вентильованих бункерах

3.5. Режими сушіння насіннєвого соняшника в камерних кукурудзяних сушарках конструкції НДІ кукурудзи

4. Активне вентилювання насіння соняшника

4.1. Технологічна схема сушіння соняшника

Висновки

Література

3. Зміст курсової роботи

У вступі на 2 - 4 сторінках охарактеризувати актуальність і сучасний стан сільського господарства, а також завдання, які стоять в галузі зберігання і переробки високоякісної продукції, зменшення втрат на всіх етапах післязбиральної обробки, реалізації, зберіганні, переробці.

Характеристика господарства. Вказати короткі відомості про місцезнаходження, грунтово-кліматичні умови, спеціалізацію господарства, а також плани виробництва і реалізації продукції рослинництва, її зберігання і переробку.

Технологія післязбиральної обробки зерна в господарстві

В цьому розділі необхідно вказати технологічні способи, які застосовуються в господарстві при післязбиральній обробці партії зерна.

На основі даних добового надходження зерна і експлуатаційної продуктивності машин, зробити висновки по забезпеченню господарства зерноочисними машинами, зерносушарками і установками активного вентилювання. Основні машини і агрегати для післязбиральної обробки зерна в господарстві навести в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Машини і агрегати для післязбиральної обробки зерна в господарстві

Вид робіт	Обладнання	Марка машини	Планова продуктивність, т
Попередня очистка вороху
Первинна очистка
Вторинна очистка і сортування
Сушіння
Тимчасове консервування зерна (з вказівками і нормами консерванту)

Основні операції післязбиральної обробки зерна:

попереднє очищення свіжозібраної маси, первинне очищення, вторинне очищення, сушіння зерна і насіння.

З високою вологістю для зберігання зерна до сушіння використовують тимчасове консервування активним вентилюванням і крім цього, цією технологічною операцією піддають зерно культур, що пізно збираються в степових зонах.

Попереднє очищення зерна і насіння

Описати, які машини застосовують для попереднього очищення, завдання, особливості цієї операції. Ці машини повинні виконувати очищення свіжо зібраного зернового вороху вологістю 40% з вмістом смітної домішки до 20%, в тому числі фракції соломистої домішки -до 5%. В процесі очищення повинно виділятися не менше 50%) смітної домішки, в т. ч. практично вся соломиста.

В очищеному матеріалі вміст соломистих домішок довжиною частки до 50 мм повинно бути не більше 0,2%, а частки довжиною більше 50 мм не повинно бути. Вміст повноцінних зерен в відходах не повинен перевищувати 0,05% від маси зерна основної культури.

Первинне очищення зерна та насіння

Описати, які машини застосовують для цієї операції, завдання і технологічні схеми їх роботи.

Зернова маса, що надходить на первинне очищення повинна мати вологість не більше 18% і містити смітної домішки не більше 8%.

Вторинне очищення зерна (насіння)

Розкрити завдання і технологічний процес вторинного очищення. Вимоги до вторинного очищення: втрати насіння основної культури у всіх фракціях домішок не повинні перевищувати 1%. Загальне дроблення насіння допускається до 1%. В процесі триєрування вміст повноцінних зерен у відходах не повинен перевищувати 0,5%, при обробці продовольчого зерна і 3% - при очищенні насіння.

Оптимальний режим роботи зерносушарок і контроль за режимами сушіння

Описати технологічні процеси і режими сушіння зерна на зерносушарках в залежності від вихідної вологості зерна і типу сушарок. Основні матеріали по режимах сушіння насіння і зерна представити в табл. 1.2 та 1.3.

Таблиця 1.2

Режими сушіння насіннєвого матеріалу

Культура	Початкова вологість зерна до сушіння, %	Пропуски через зерносушарку		Типи сушарок
				Шахтні		Барабанні
		всього	номер пропуску	температура, ºС		температура, ºС
				агента сушіння	насіння	агента сушіння	насіння
Озима пшениця
Ячмінь
Просо
Кукурудза

Таблиця 1.3

Режими сушіння продовольчого зерна

Культура	Початкова вологість зерна до сушіння, %	Пропуски через зерносушарку		Типи сушарок
				Шахтні			Барабанні
		всього	номер пропуску		Температура, ºС			Температура, ºС
					агента сушіння	максимальна нагріву зерна	агента сушіння		максимальна нагріву зерна
Озима пшениця
Ячмінь
Просо
Кукурудза

Вивчити особливості сушіння нерухомої зернової маси в камерних сушарках. Визначити вплив температури і вологості зерна на час сушіння шару насіння.

Технологічний процес сушіння включає наступні операції: підготовчий (організаційний період), початок роботи і встановлення заданого режиму, роботу при встановленому режимі завершення сушіння. Режим сушіння встановлюють в залежності від виду культури, цільового призначення зерна, його вихідної і кінцевої вологості. В залежності від початкової вологості зерна встановлюють число пропусків його через сушарку. При використанні шахтної сушарки визначають схеми роботи шахт (послідовно або паралельно). Зерно вологістю до 20% включно сушать за один пропуск через шахти. При вологості більше 20% потрібні два пропуски і більше. При зніманні за один пропуск 4-6% вологи забезпечується достатньо рівномірний рух зерна в шахті.

При збільшенні часу знаходження зерна в шахті і з відповідним зниженням швидкості його переміщення збільшується нерівномірність сушіння зерна на площі і висоті шахти.

При послідовній роботі шахт потрібна підвищена увага до синхронності роботи розвантажувальних пристроїв першої та другої шахт.

В шахтних сушарках перевіряють рівномірність розподілу агенту сушіння по коробам шахти і його швидкість, температуру нагріву по горизонтальному перерізу шахти і по вертикалі (якщо представляється технічна можливість), кількість агенту сушіння, продуктивність сушарки, облік витрат палива та електроенергії, якість зерна в процесі сушіння.

Швидкість і рівномірний рух агента по коробам визначають чашечним анемометром або крильчатим анемометром на трьох рівнях по вертикалі шахти і в трьох коробах по горизонталі - в двох крайніх і в одному середньому. При вимірах швидкості агента сушіння при вході або виході із короба анемометр встановлюють вертикально впродовж стінки шахти так, щоб чашки знаходились напроти отвору короба. Тривалість кожного заміру 60 секунд. По графіку, що додається до приладу, число оборотів крильчатки анемометру переводять в показники швидкості повітряного потоку в метрах за секунду.

Рівномірність нагріву зерна в шахті визначають порівнянням температури нагріву його в шести коробах відібраних на початку і в кінці трьох коробів в нижній частині шахти - двох крайніх і одного середнього. Проби поміщають в дерев'яні ящики, і температуру зерна визначають через 6 – 8 хв, спиртовим або ртутним термометром. Таким же способом визначають температуру зерна після охолоджуваної колонки. Замір температури зерна проводять через кожну годину при неустановленому режимі сушіння і раз в дві години при установленому режимі роботи сушарки. Температуру агенту сушки контролюють в підведеному дифузорі термометром опору або ртутним термометром через кожні 15 хв, а потім вираховують її середньоарифметичну на протязі всієї роботи. Реєстрація температури теплоносіїв може виконуватись автоматично за допомогою спеціальної системи датчиків.

Температуру і відносну вологість відпрацьованого агенту сушіння вимірюють психрометром в відведеному дифузорі шахти. Показники по психрометру Асмана відраховують через 10 – 12 хв. Після його розміщення в дифузорі.

Проби зерна для визначення вологості та інших показників якості відбирають через кожну годину роботи сушарки і після сушіння. Проби просушеного зерна відбирають після охолоджувача одночасно з відбором проб для визначення температури охолодженого зерна.

Відхилення температури нагрівання від середнього значення в зоні максимального нагріву не повинно перевищувати ±5% по окремим каналам шахтної зерносушарки. Відхилення вологості насіння від середнього значення по окремим коробам шахтної сушарки не повинно перевищувати ±2%. Відхилення температури агенту сушіння від заданих значень не повинно бути більше ±3°С.

Охолоджувальний пристрій зерносушарок повинен забезпечувати охолодження насіння після сушіння до температури нижче 25°С. Якщо температура зовнішнього повітря більше 15°С, то температура насіння після сушіння не повинна більше, як на 10°С перевищувати температуру атмосферного повітря. Дроблення насіння механізмами сушильної установки не повинно перевищувати 0,25%.

Фактичну продуктивність сушарки визначають збиранням і зважуванням просушеного зерна за визначений відрізок часу в залежності від пропускної спроможності (0,5; 1…5 хв). Облік проводять три рази і розраховують середню продуктивність сушарки по фізичній масі сирого зерна у планових одиницях. Для підрахування годинної продуктивності сушарки по сухому зерну, масу облікової проби зерна множать на 60 і ділять на час, за який вона була одержана.

Продуктивність сушарки по сирому зерну визначають по формулі:

,

де , і - маса зерна до і після сушіння;

а і Б - вологість зерна до і після сушіння.

Продуктивність сушарок в планових одиницях розраховують множенням фактичної продуктивності сушарки по сирому зерну на коефіцієнт:

,

де - маса просушеного зерна в планових тоннах;

- фізична маса сирого зерна, яке поступило в зерносушарку, т;

, - коефіцієнти перерахунку маси зерна в планові одиниці відповідно в залежності від вологості зерна до і після сушіння і культури (є спеціальні таблиці для зерна різних культур).

Економічну ефективність роботи сушарки визначають по питомій витраті умовного палива і кількістю витраченої електроенергії на планову одиницю сушіння.

Витрату палива при сушінні зерна необхідно враховувати за показниками лічильника або мірної лінійки.

Питому витрату (кг/т) умовного палива на планову одиницю визначають:

,

де - питома витрата умовного палива;

- коефіцієнт і перерахування натурального палива в умовне, для дизельного пального солярного масла і тракторного керосину =1,45.

- маса натурального палива, витраченого на сушіння, кг;

- маса просушеного зерна в плановому обчисленні, т.

Витрати електроенергії при сушінні розраховують по показанням лічильника, а при його відсутності - на основі установленої потужності електродвигунів і фактичного часу роботи сушарки. Шляхом ділення кількості витраченої електроенергії (кВттод) на масу просушеного зерна в плановому обчисленні підраховують питому витрату електроенергії на планову одиницю сушки (кВттод/т).

Активне вентилювання зерна (насіння)

Описати роботу установок активного вентилювання, правила їх експлуатації в господарстві, головне призначення. Привести режими охолодження зерна. Дані занести в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Режими охолодження зерна на установках

активного вентилювання

Тип установки	Культура	Вологість, %	Маса зерна на установці, т	Висота шару, м	Питома подача повітря, м3/год	Тривалість охолодження, год

Питому подачу повітря визначають діленням продуктивності вентилятора (м³/год) на масу зерна на установці (т). Щоб визначити масу зерна на вентиляційній установці, треба знати площу секції (м²), висоту шару зерна і масу зерна в 1 м³. Розрахунки оформити у вигляді табл. 1.5.

Таблиця 1.5

Режими охолодження зерна на установках активного вентилювання

Тип установки	Ширина, м	Довжина, м	Висота шару, м	Місткість зерна, м3	Маса 1 м3 зерна, кг/м3	Маса зерна н6а установці, т

Перед проведенням вентилювання необхідно встановити його доцільність. При цьому треба враховувати, що зерно вологістю більше 20% необхідно вентилювати цілодобово при любій вологості повітря. Вентилювання зерна доцільно завжди у всіх випадках, коли температура його вище температури атмосферного повітря на 8-10°С, зерно при цьому нормально охолоджується і не зволожується.

Для визначення можливості вентилювання зернової маси вологістю менше 20% необхідно визначити або відносну вологість повітря за показниками психрометра з використанням відповідних таблиць, або абсолютну вологість повітря по номограмі ВНДІЗ. Визначити рівноважну вологість і зрівняти її з фактичною вологістю. Якщо рівноважна вологість нижча фактичної, то технологічний прийом є доцільним.

Оцінка якості роботи механізованого току

На основі намолоченого, оприходованого (реалізованого), очищеного зерна засипаного на зберігання або використаних зернових відходів (зернофуражу), актів списання не зернових відходів і сушіння зерна скласти таблицю результатів обробки зернових мас (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Результати обробки зернової маси на току

Культура	Намолочено, т	Одержано, т.				Усушка, %
		чистого зерна	зернових відходів	незернових відходів

Проаналізувавши отримані дані, зробити висновки про ефективність застосовуваних в господарстві технологій.

В тих випадках, коли господарство доставляє на хлібоприймальні пункти або елеватор одиничні партії зерна, лабораторія визначає якість кожної партії, що поступила і видає приймальну квитанцію із заповненням всіх показників про кількість і якість та вартість прийнятого зерна.

На основі аналізу накладних і реєстрів на зерно різних культур і партій складають і розраховують економічну ефективність реалізації зерна різної якості (табл. 1.7).

На основі кількості насіння, що підлягає на зберігання, розрахувати потребу в складській площі для зерна насіннєвого, а також продовольчо-фуражного.

При розрахунку складських місткостей для зберігання насіннєвого матеріалу треба мати на увазі, що насіння зберігають в мішках (супереліта, еліта, репродукції) і насипом. Партії дрібнонасінних культур, як правило, також зберігають затареними. В табл. 1.8 вказати рекомендовану висоту насипу і висоту укладки мішків при зберіганні.

В насіннєсховищах, обладнаних установками активного вентилювання, висота насипу насіння зернових культур може бути збільшена до 5 м, для інших культур висота насипу повинна бути зменшена приблизно на 30%.

В теперішній час спеціалізовані і універсальні сховища будують по типовим проектам місткістю 500, 1000, 1500, 2000, 2300, 2500, 5000 ті ін. як правило, всі сховища секційного типу. Місткість однієї секції 500т в перерахунку на пшеницю. її довжина і ширина 18 м. П’ятсоттонна секція умовно підрозділяється на 6 підсекцій розмірами 6×6 м та центральним проходом, і має такі ж самі параметри.

Таблиця 1.7

Ефективність реалізації зерна різної якості

Культура

Фізична маса партії зерна, т

Ціна грн/т за клас

Якість партії зерна, що реалізується

Фактична маса партії зерна, т

Виплачено, грн

Вологість, %

Смітна домішка, %

Зернова домішка, %

Натурна маса, г/л

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

Таблиця 1.8

Культура	Вологість насіння	Пора року
		Холодна		Тепла
		висота насипу, м	число рядів мішків в штабелі, шт.	висота насипу, м	число рядів мішків в штабелі, шт.

В одній підсекції можна розмістити чотири штабеля мішків, які укладають п'ятериком і два трійником, зі стороною 2,1 м та проходами 1,1 і 0,7 м.

З обліком умовного розміру заповнюваного стандартного мішка (70×35×30), об'ємної маси збереженого насіння і числа рядів мішків в штабелі неважко вичислити масу в однім штабелі, а звідси і в одній секції насіннєсховища. Так, для пшениці місткість секції складе:

70×35×30×752×15×8×4×6=160 т

70×35×30×752×9×8×2×6=48 т

Всього =208 т

Так розраховують місткість секції для всіх культур і роблять висновки про погрібну кількість сховищ для насіння в тарі.

При розрахунку місткості складу для зберігання насіння насипом, а також фуражного зерна теж необхідно спочатку визначити, скільки зерна розміститься в одній підсекції (зі сторонами 6 м) і секції. Для цього об'єм підсекції (6×6×h) множать на об'ємну масу культури.

З розрахунком наявних сховищ в господарстві складають схему розміщення в них продукції і, якщо є необхідність, роблять пропозиції щодо будування нових типових сховищ.

На основі результатів аналізів скласти характеристики на зерно і насіння, що зберігається, а результати записати в табл. 1.9.

Таблиця 1.9

Результати зберігання зерна (насіння) в умовах господарства

Культура, призначення	Маса партії, т	Дата завантаження в сховище	Якість зерна (насіння)
			вологість, %	натурна маса, г/л	смітна домішка, %	зернова домішка, %	енергія проростання, %

Описати, як проводиться в господарстві контроль за продукцією, що зберігається. Відмітити періодичність спостережень за зерном і насінням по окремим показникам. Скласти графік періодичності контролю за якістю зерна і насіння, що зберігається (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Спостереження за станом зерна (насіння) при зберіганні

Дата перевірки	Маса партії, т	Висота насипу, м	Температура, ºС					Вологість, %	Зараженість, шт/кг	Відхилення від заданого ркжиму
			Зерна по шарам			Повітря
			верхній	середній	нижній	усередині сховища	поза сховищем

Охарактеризувати і дати об'єктивну оцінку зерносховищам, що є в даному господарстві, способів і режимів зберігання зерна.

Скласти рекомендації по поліпшенню зберігання зерна і насіння в умовах господарства.

На форматі А4 накреслити план реально існуючого в господарстві току: основний тік, резервний, зерно - і насіннєсховища, вагові пристрої, зерноочисні - сушильні агрегати, контора, лабораторія, завод.