Лекція №

Тема 1.6. Огляд драматургії м.Старицького.

План

1. Михайло Старицький. Загальний огляд творчого шляху.

2. Подвижницька діяльність М.Старицького.

3. Новаторство М.Старицького - поета.

4. Драма “Талан” – перлина драматургії Старицького.

Література:

1. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень)/ Г. Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.В. Слоньовська; за заг. ред. Г.Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – С. 83-96.

2. Хропко п. Українська література: Підручник для 10 кл. – к.: Освіта, 1998 с. 94-98

3. Левчик Н. Історична проза М. Старицького: далекі образи — близькі ідеї // Слово і час.— 1990.— № 12.

4. Левчик Н., Мороз Л. Михайло Старицький // Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

Михайло Старицький прожив величезне життя – не за кількістю літ, а за їхньої наповненістю. Сучасників дивувала, а нас вражає багатоликість таланту письменника. Куди не кинь погляд в українській культурі – скрізь він лишив слід. Свого часу деякі письменники закидали йому етнографізм (описом побуту українського селянства, його звичаїв, обрядів, тощо) і побутовізм, т.з. народність у його творах, особливо в п’єсах. Це можна зрозуміти: життя не стоїть на місці. Але все в ньому відносне. Той, хто вчора був модерним, сьогодні вже традиціоналіст. У своєму часі Старицький був теж модерним.

Старицький – автор 33 п’єс. Більшість з них оригінальні, але в цьому числі чимало переробок творів інших авторів. Можливо, М. Старицький перший, хто взявся до такої праці. «За двома зайцями» – переробка твору Івана Нечуя-Левицького «На кожум’яках», «Циганка Аза» – переробка повісті польського письменника Ігнасія Крашевського, «Сорочинський ярмарок», «Різдвяна ніч», «Утоплена» – за Гоголем, «Чорноморці» – переробка п’єси Якова Кухаренка, «Юрко Довбиш» – за австрійем Француозом, «Зимовий вечір» – за повістю Елізи Ожешко, «Ніч під Івана Купала» – за повістю російської письменниці Шабельської (Записати у зошит).

Серед оригінальних творів Старицького є драми соціально-психологічні «Не судилось», 1881, «У темряві», 1892, «Талан», 1893, соціально-побутові – «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», 1892, історичні – «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші». Писав і водевілі (різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику) – «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «По-модньому», «Чарівний сон».

Старицький написав тексти до оперет і опер Миколи Лисенка «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба».

У романах «Руїна» і «Молодість Мазепи» виводить неспотворений образ майбутнього гетьмана.

Старицький перший відтворив укр. мовою повний текст «Гамлета» і перший поставив на сцені. Він був перекладачем «Казок» Андерсена (1873), «Байок» Івана Крилова (1874), «Пісня про купця Калашникова» Михайла Лермонтова (1875), «Сербських народних дум і пісень» (1876) (Записати у зошит).

Це був один з перших українських меценатів. Старицький ризикнув продати власний маєток і вкласти гроші в український театр – славнозвісну групу корифеїв: Кропивницького, Садовського, Саксаганського, Заньковецької. І за кілька років на тому збанкрутував.

Саме Михайлу Старицькому належить чимало неологізмів – нових словоутворень, які він увів в обіг в українській літературі і які тоді шокували багатьох, а нині звичні в нашій мові, наприклад: потужний, мрійливий, бойовище, хутчій, чарівливий, пестливий, чудовий, маєво, млявий, страдниця, байдужість, приємність...

М. Старицький дав початок цілому творчому родові Старицьких, що разом з ним становить три покоління. Три доньки: Марія Старицька – актриса, театральний педагог, Людмила Старицька-Черняхівська – письменниця у багатьох жанрах, громадська діячка, Оксана Стешенко (за чоловіком, першим міністром освіти в уряді УНР) – видавець, освітянка, письменниця. Троє онуків: Ірина Стешенко – актриса, перекладачка з багатьох європейський мов на українську; Вероніка Черняхівська – поет, перекладачка, Ярослав Стешенко – бібліограф, мистецтвознавець. Четверо з шести стали жертвами комунобільшовицьких репресій...

Зауважу, що М. Старицький рано залишився сиротою, що привело його у родину, в якій виховувався майбутній славетний композитор – в сім’ї Віталія Лисенка, двоюрідного брата його матері. Троюрідний брат Микола Лисенко – найкращий товариш.

Високо оцінили Михайла Старицького Микола Зеров, Іван Франко, Євген Сверстюк. Новаторство письменника першим означив Іван Франко: «В тих перших поезіях Старицького і всіх пізніших бачимо виразно, що це говорить український інтелігент до рівних інтелектуалів про свої погляди та почування».

Розповідь з елементами бесіди

– Чи чули ви коли-небудь пісню «Ніч яка місячна»?

Прослухати запис пісні.

Насправді ж, слова цієї пісні – це вірш Старицького під назвою «Виклик», на музику який поклав М. Лисенко.

«Виклик» Завдяки щирості висловлених почуттів, емоційно-схвильованій тональності, яскравій образності став народною піснею Сьогодні її співали навіть О. Пономарьов і О. Малінін, Дмитро Гнатюк, В. Гришко та багато-багато інших.

«Виклик» – взірець романсової пісенної лірики, поетичну красу і художню досконалість якого творить передовсім вишукана народнопоетична образність. Літературна майстерність цього романтичного твору доповнена народнопісенними символічними порівняннями дівчини з лебедонькою, рибонькою; фольклорними фразеологічними зворотами – ясно, хоч голки збирай, пан над панами; усталеними народнопоетичними епітетами й метафорами – холодна роса, дівчина вірная, а також широким вживанням пестливих, зменшувальних форм (рибонька, хвилиночка, ніженьки, серденько), що так характерно для українських народних пісень про кохання.

Уперше твір прозвучав як арія Левка з оперети «Утоплена». Пісня-арія передавала душевний стан героя, його думки та почуття, мала жанрові ознаки не лише пісенної лірики, а й романсу, виразною жанровою особливістю якого є, наприклад, численні звертання ліричного героя до адресата в спонукальній формі – вийди, не лякайсь, глянь.

– Як ви думаєте, чому вірш, написаний 1870 року хвилює читача і в ХХІ ст.?

Вірш М. Старицького «Виклик» – це емоціний сплеск. Авторське «Я» тут зливається з духовним світом ліричного героя. Це поезія-мелодія чистого високого почуття до коханої. Дівчини нема. Але все осяяне любов’ю до неї. Текст промовляєтья на єдиному подиху. Нічний пейзаж вражає своєю неповторною, якоюсь космічною і водночас дуже камерною інтимною красою.

Теорія літератури

Антрепренер – власник, орендар, утримувач приватного видовищного закладу.

Інтелігенція – соціальна група, що складається з осіб, зайнятих переважно розумовою працею. Інтеліггенцією може бути будь-яка інша людина, зайнята розумовим чи фізичним видом діяльності, аби лише вона була високодуховною, вихованою, інтелектуально багатою.

Талан – синонім слова «доля». Проте у Старицького талан те ж саме, що талант, високий рівень обдарованості.