
- •1 Поняття міжнародного права та його особливості
- •2 Юридично обов'язкова сила норм міжнародного права
- •3 Сфера дії міжнародного права. Суб'єктна і об'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права
- •4 Виникнення міжнародного права та періодизація його історії
- •5 Сучасне міжнародне право та його ознаки
- •6 Функції міжнародного права
- •7 Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •8 Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнар. І внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
- •9 Система міжнародного права
- •10 Співвідношення міжнародного публічного і міжнародного приватного права
- •11 Поняття та перелік джерел міжнародного права
- •12 Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права
- •13 Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права
- •14 Загальні принципи права як джерело міжнародного права
- •15 Роль односторонніх актів держав в системі джерел міжнародного права
- •16 Акти міжнародних організацій як джерело міжнародного права
- •17 Засоби визначення норм міжнародного права
- •18 М'яке право
- •19 Кодифікація міжнародного права
- •20 Норми міжнародного права
- •21 Імплементація норм міжнародного права
- •22 Поняття та перелік основних принципів міжнародного права
- •23 Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •24 Поняття та види суб'єктів міжнародного права
- •25 Поняття та зміст міжнародної правосуб'єктності
- •26 Обмеження міжнародної правосуб'єктності
- •27 Міжнародна правосуб'єктність держав
- •28 Унітарні та складні держави
- •29 Правосуб'єктність націй і народів, що борються за національне визволення
- •30 Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- •33 Міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
- •34 Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичної особи
- •35 Поняття визнання в міжнародному праві
- •36 Теорії визнання
- •37 Види визнання
- •38 Форми визнання
- •39 Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. Джерела інституту правонаступництва
- •41 Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
- •42 Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав щодо державної власності, державних архівів, державних боргів
- •43 Правонаступництво України у зв'язку з розпадом срср
- •44 Поняття і види територій у міжнародному праві
- •45 Демілітаризовані та нейтралізовані території
- •46 Поняття та склад державної території
- •47 Способи придбання території
- •48 Державні кордони
- •49 Міжнародні річки
- •50 Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику
- •51 Режим Арктики. Секторальний принцип розподілу арктичних просторів
- •52 Концепція загальної спадщини людства
- •53 Населення та громадянство в міжнародному праві
- •54 Режим іноземців. Особи без громадянства
- •55 Біженці, вимушені переселенці. Право притулку
- •56 Поняття міжнародного права прав людини
- •57 Джерела міжнародного права прав людини:
- •58 Покоління прав людини:
- •59 Класифікація прав і свобод людини
- •60 Принцип поваги прав людини
- •61 Поняття і функції міжнародно-правових стандартів прав людини
- •62 Універсальні і регіональні механізми захисту прав людини
- •63 Роль головних органів 00н у захисті прав людини
- •64 Спеціалізовані органи 00н із захисту прав людини
- •65 Європейський суд з прав людини: загальна хар-ка діяльності та виконання рішень в у.
- •66 Поняття та джерела права міжнародних договорів
- •67 Поняття та види міжнародних договорів
- •68 Стадії укладання міжнародного договору
- •69 Застереження до міжнародного договору
- •70 Депозитарій міжнародного договору. Реєстрація договорів
- •71 Форма, найменування та структура міжнародного договору
- •72 Тлумачення міжнародного договору
- •73 Набрання міжнародним договором чинності
- •74 Дія міжнародного договору
- •75 Недійсність міжнародних договорів
- •76 Припинення і призупинення дії договорів
- •77 Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •78 Поняття, характерні риси та види міжнародних організацій
- •81 Функції міжнародних організацій
- •82 Створення і припинення діяльності міжнародних організацій
- •83 00Н: цілі і принципи діяльності, членство
- •88 Міжнародні конференції: поняття, правила процедури, порядок прийняття рішень
- •89 Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів
- •90 Поняття міжнародного спору
- •91 Види міжнародних спорів
- •94 Дипломатичні засоби вирішення міжнародних спорів
- •95 Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •96 Вирішення спорів у міжнародних організаціях
- •97 Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •98 Зовнішня політика, дипломатія і міжнародне право
- •99 Органи зовнішніх зносин держав
- •100 Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломат. Представництв
- •101 Голова дипломатичного представництва. Початок та закінчення місії голови дипломатичного представництва
- •102 Структура та персонал дипломатичних представництв.
- •103 Дипломатичний корпус
- •104 Дипломатичні привілеї та імунітети
- •105 Поняття та джерела консульського права.
- •106 Встановлення консульських відносин
- •107 Класи консульських установ. Функції консульських установ
- •108 Початок і закінчення консульської місії
- •109 Персонал консульської установи. Консульський корпус
- •110 Консульські імунітети та привілеї
- •111 Право спеціальних місій
- •112 Дипломатичне право міжнародних організацій
- •113 Поняття та кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів
- •114 Внутрішні морські води і їх правовий режим
- •115 Режим морських портів
- •116 Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу
- •117 Правовий режим територіальних вод
- •118 Правовий режим архіпелажних вод
- •119 Поняття та правовий режим прилеглої зони
- •120 Виключна економічна зона та її правовий режим
- •121 Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу
- •122 Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого моря
- •123 Правовий статус Міжнародного району морського дна
- •124 Використання ресурсів Міжнародного району морського дна
- •125 Міжнародний орган з морського дна
- •126 Поняття і види міжнародних проток
- •127 Правовий статус і режим міжнародних проток
- •128 Правовий режим Чорноморських проток
- •129 Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу
- •130 Поняття та джерела права міжнародної відповідальності
- •131 Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності
- •132 Обставини, що виключають протиправність діяння. Відповідальність держав у зв'язку з діяльністю, не забороненої міжнародним правом
- •133 Юридичні наслідки міжнародно-протиправного діяння
- •135 Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- •136 Відповідальність фізичних осіб за міжнародним кримінальним правом
- •137 Міжнародні кримінальні суди
- •138 Міжнародна співпраця в боротьбі із злочинністю. Екстрадиція
- •139 Поняття, цілі та принципи права міжнародної безпеки
- •140 Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція
- •141 Регіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки.
- •142 Обоє. Нато
- •143 Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль
- •144 Роззброєння. Договір про
- •145 Поняття та джерела права збройних конфліктів
- •146 Поняття та види збройних конфліктів
- •147 Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни
- •148 Правове положення учасників збройних конфліктів
- •149 Нейтралітет під час війни
- •150 Захист поранених і хворих під час війни
- •151 Військовополонені. Найманці
- •152 Захист мирного населення під час війни. Режим військової окупації
- •153 Особливості ведення морської війни
- •154 Правове регулювання повітряної війни
- •155 Захист цивільних об'єктів та культурних цінностей в період збройного конфлікту
- •156 Заборонені засоби і методи ведення війни. Декларація Мартенса
- •157 Закінчення війни та його міжнародно-правові наслідки
- •158 Поняття та принципи міжнародного повітряного права
- •159 Правовий режим повітряного простору. Свободи повітря
- •160 Боротьба з актами незаконного втручання у діяльність цивільної авіації
- •161 Поняття та принципи міжнародного космічного права
- •163 Правовий режим космічних об'єктів і космонавтів
- •164 Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •165 Поняття та джерела міжнародного економічного права
- •166 Сучасна система міжнародних економічних організацій
- •167 Поняття та джерела міжнародного екологічного права
135 Поняття та джерела міжнародного кримінального права
Международное уголовное право - это система принципов и норм, регулирующих сотрудничество государств в борьбе с преступлениями, предусмотренными международными договорами, как отрасль международного права оно стало формироваться в XIX в. и совершенствоваться по мере обобщения опыта государств в борьбе против рабства, фальшивомонетничества, наркопреступлений, нарушений законов и обычаев войны и т. д. Круг его норм первоначально ограничивался вопросами подсудности, действием национальных норм уголовного права в пространстве и недопустимости их распространения на территории других государств, выдачи преступников и т. п.
Среди основных принципов международного уголовного права выделяются следующие:
запрещение агрессивной войны;
неотвратимость уголовного наказания за совершение любого деяния, которое по международному праву считается преступным;
если государство не устанавливает наказания за действия, которые международным правом отнесены к категории преступлений против мира и человечества, то это не является обстоятельством, освобождающим виновное лицо от международной уголовной ответственности;
должностное положение лица, совершившего международное преступление, не освобождает его от личной ответственности;
исполнение лицом преступного приказа своего правительства или начальника не освобождает это лицо от ответственности, если сознательный выбор был фактически возможен;
В настоящее время создана целая система многосторонних универсальных договоров в области международного уголовного права:
Конвенция о предупреждении преступлений геноцида и наказании за него 1948 г.;
Конвенция о борьбе с торговлей людьми и с эксплуатацией проституции третьими людьми 1949 г.;
Дополнительная конвенция об упразднении рабства, работорговли и институтов и обычаев, сходных с рабством, 1956 г.;
Международная конвенция о пресечении преступления апартеида и наказании за него 1973 г.;
Гаагская конвенция о борьбе с незаконным захватом воздушных судов 1970 г.;
Конвенция о наркотических веществах 1961 г.;
Конвенция о психотропных веществах 1971 г.;
136 Відповідальність фізичних осіб за міжнародним кримінальним правом
В современном международном праве признается индивидуальная уголовная ответственность физических лиц за совершенные ими преступления против мира и безопасности человечества.
Ответственность физических лиц за международные преступления чаще всего наступает при условии, что их преступные деяния связаны с преступной деятельностью государства. Государства, виновные в совершении преступления, несут международную ответственность, а физические лица — уголовную ответственность. Совершение лицом преступных действий во исполнение приказа (своего правительства или начальника) не освобождает его от уголовной ответственности. Для наказания таких лиц применяется как международная, так и национальная юрисдикция.
Официальный статус лица (глава государства или правительства) не освобождает его от уголовной ответственности.
После окончания второй мировой войны для суда над главными военными преступниками были созданы два Международных военных трибунала: в Нюрнберге и Токио. Решением Совета Безопасности (1993 г.) предусмотрено создание Международного трибунала для осуждения лиц, виновных в совершении преступлений на территории бывшей Югославии после 25 июня 1991 г. Возможность создания международных уголовных судов предусмотрена и в некоторых конвенциях, например в Конвенции о предупреждении преступления геноцида и наказании за него 1948 года и Международной конвенции о пресечении преступления апартеида и наказании за него 1973 года. В вязи с разработкой проекта Кодекса преступлении против мира и безопасности человечества в Комиссии международного права ставится вопрос о создании Международного уголовного суда.
Международное право исходит из неприменения срока давности к ответственности за международные преступления. Конвенция о неприменимости срока давности к военным преступлениям и преступлениям против человечества 1968 года указывает, что представители государственных властей и частные лица, виновные в совершении указанных преступлений и соучастии в них, несут ответственность независимо от времени совершения преступления.
Если по соответствующему соглашению не создано специального международного суда, государство, на территории которого находится преступник, обязано либо предать его суду, либо выдать другому государству, на территории которого было совершено преступление и которое явилось основной жертвой преступления.