
- •1 Поняття міжнародного права та його особливості
- •2 Юридично обов'язкова сила норм міжнародного права
- •3 Сфера дії міжнародного права. Суб'єктна і об'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права
- •4 Виникнення міжнародного права та періодизація його історії
- •5 Сучасне міжнародне право та його ознаки
- •6 Функції міжнародного права
- •7 Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •8 Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнар. І внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
- •9 Система міжнародного права
- •10 Співвідношення міжнародного публічного і міжнародного приватного права
- •11 Поняття та перелік джерел міжнародного права
- •12 Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права
- •13 Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права
- •14 Загальні принципи права як джерело міжнародного права
- •15 Роль односторонніх актів держав в системі джерел міжнародного права
- •16 Акти міжнародних організацій як джерело міжнародного права
- •17 Засоби визначення норм міжнародного права
- •18 М'яке право
- •19 Кодифікація міжнародного права
- •20 Норми міжнародного права
- •21 Імплементація норм міжнародного права
- •22 Поняття та перелік основних принципів міжнародного права
- •23 Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •24 Поняття та види суб'єктів міжнародного права
- •25 Поняття та зміст міжнародної правосуб'єктності
- •26 Обмеження міжнародної правосуб'єктності
- •27 Міжнародна правосуб'єктність держав
- •28 Унітарні та складні держави
- •29 Правосуб'єктність націй і народів, що борються за національне визволення
- •30 Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- •33 Міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
- •34 Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичної особи
- •35 Поняття визнання в міжнародному праві
- •36 Теорії визнання
- •37 Види визнання
- •38 Форми визнання
- •39 Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. Джерела інституту правонаступництва
- •41 Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
- •42 Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав щодо державної власності, державних архівів, державних боргів
- •43 Правонаступництво України у зв'язку з розпадом срср
- •44 Поняття і види територій у міжнародному праві
- •45 Демілітаризовані та нейтралізовані території
- •46 Поняття та склад державної території
- •47 Способи придбання території
- •48 Державні кордони
- •49 Міжнародні річки
- •50 Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику
- •51 Режим Арктики. Секторальний принцип розподілу арктичних просторів
- •52 Концепція загальної спадщини людства
- •53 Населення та громадянство в міжнародному праві
- •54 Режим іноземців. Особи без громадянства
- •55 Біженці, вимушені переселенці. Право притулку
- •56 Поняття міжнародного права прав людини
- •57 Джерела міжнародного права прав людини:
- •58 Покоління прав людини:
- •59 Класифікація прав і свобод людини
- •60 Принцип поваги прав людини
- •61 Поняття і функції міжнародно-правових стандартів прав людини
- •62 Універсальні і регіональні механізми захисту прав людини
- •63 Роль головних органів 00н у захисті прав людини
- •64 Спеціалізовані органи 00н із захисту прав людини
- •65 Європейський суд з прав людини: загальна хар-ка діяльності та виконання рішень в у.
- •66 Поняття та джерела права міжнародних договорів
- •67 Поняття та види міжнародних договорів
- •68 Стадії укладання міжнародного договору
- •69 Застереження до міжнародного договору
- •70 Депозитарій міжнародного договору. Реєстрація договорів
- •71 Форма, найменування та структура міжнародного договору
- •72 Тлумачення міжнародного договору
- •73 Набрання міжнародним договором чинності
- •74 Дія міжнародного договору
- •75 Недійсність міжнародних договорів
- •76 Припинення і призупинення дії договорів
- •77 Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •78 Поняття, характерні риси та види міжнародних організацій
- •81 Функції міжнародних організацій
- •82 Створення і припинення діяльності міжнародних організацій
- •83 00Н: цілі і принципи діяльності, членство
- •88 Міжнародні конференції: поняття, правила процедури, порядок прийняття рішень
- •89 Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів
- •90 Поняття міжнародного спору
- •91 Види міжнародних спорів
- •94 Дипломатичні засоби вирішення міжнародних спорів
- •95 Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •96 Вирішення спорів у міжнародних організаціях
- •97 Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •98 Зовнішня політика, дипломатія і міжнародне право
- •99 Органи зовнішніх зносин держав
- •100 Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломат. Представництв
- •101 Голова дипломатичного представництва. Початок та закінчення місії голови дипломатичного представництва
- •102 Структура та персонал дипломатичних представництв.
- •103 Дипломатичний корпус
- •104 Дипломатичні привілеї та імунітети
- •105 Поняття та джерела консульського права.
- •106 Встановлення консульських відносин
- •107 Класи консульських установ. Функції консульських установ
- •108 Початок і закінчення консульської місії
- •109 Персонал консульської установи. Консульський корпус
- •110 Консульські імунітети та привілеї
- •111 Право спеціальних місій
- •112 Дипломатичне право міжнародних організацій
- •113 Поняття та кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів
- •114 Внутрішні морські води і їх правовий режим
- •115 Режим морських портів
- •116 Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу
- •117 Правовий режим територіальних вод
- •118 Правовий режим архіпелажних вод
- •119 Поняття та правовий режим прилеглої зони
- •120 Виключна економічна зона та її правовий режим
- •121 Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу
- •122 Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого моря
- •123 Правовий статус Міжнародного району морського дна
- •124 Використання ресурсів Міжнародного району морського дна
- •125 Міжнародний орган з морського дна
- •126 Поняття і види міжнародних проток
- •127 Правовий статус і режим міжнародних проток
- •128 Правовий режим Чорноморських проток
- •129 Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу
- •130 Поняття та джерела права міжнародної відповідальності
- •131 Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності
- •132 Обставини, що виключають протиправність діяння. Відповідальність держав у зв'язку з діяльністю, не забороненої міжнародним правом
- •133 Юридичні наслідки міжнародно-протиправного діяння
- •135 Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- •136 Відповідальність фізичних осіб за міжнародним кримінальним правом
- •137 Міжнародні кримінальні суди
- •138 Міжнародна співпраця в боротьбі із злочинністю. Екстрадиція
- •139 Поняття, цілі та принципи права міжнародної безпеки
- •140 Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція
- •141 Регіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки.
- •142 Обоє. Нато
- •143 Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль
- •144 Роззброєння. Договір про
- •145 Поняття та джерела права збройних конфліктів
- •146 Поняття та види збройних конфліктів
- •147 Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни
- •148 Правове положення учасників збройних конфліктів
- •149 Нейтралітет під час війни
- •150 Захист поранених і хворих під час війни
- •151 Військовополонені. Найманці
- •152 Захист мирного населення під час війни. Режим військової окупації
- •153 Особливості ведення морської війни
- •154 Правове регулювання повітряної війни
- •155 Захист цивільних об'єктів та культурних цінностей в період збройного конфлікту
- •156 Заборонені засоби і методи ведення війни. Декларація Мартенса
- •157 Закінчення війни та його міжнародно-правові наслідки
- •158 Поняття та принципи міжнародного повітряного права
- •159 Правовий режим повітряного простору. Свободи повітря
- •160 Боротьба з актами незаконного втручання у діяльність цивільної авіації
- •161 Поняття та принципи міжнародного космічного права
- •163 Правовий режим космічних об'єктів і космонавтів
- •164 Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •165 Поняття та джерела міжнародного економічного права
- •166 Сучасна система міжнародних економічних організацій
- •167 Поняття та джерела міжнародного екологічного права
35 Поняття визнання в міжнародному праві
Проблема признания госа возникала в случае ее образования на бывшей зависимой территории в результате деколонизации. В настоящее время она возникает чаще всего при территориальных изменениях: при объединении двух и более госов или при их распаде (разделении, выделении). Особенно актуально признание при получении независимости, при соцных революциях, а также при нелегитимных средствах изменения полит. режима (в результате военного переворота, при установлении диктатуры или возникновении нового государства в результате вооруженной интервенции другого государства - например, «Турецкой Республики Северного Кипра»).
Признание нового госа явл. политическим актом и не регламентируется МП. Оно осущ-ся обычно посредством заявления гос-ва, признает, адресованной признанной государстве, о намерении вступить с ней во взаимоотношения как с суверенным государством, в частности - установить с ней дипломатические отношения. Правоотношения признания и дипломатические, консульские правоотношения вытекают из различных норм международного публичного права. В то же время, признание как юридический факт является базой для всех последующих отношений между субъектами международного права, и дипломатические, и консульские отношения устанавливаются после признания
36 Теорії визнання
Существует две противоположные теории на проблему признания государств: конститутивная и декларативная
Согласно конститутивной теории только признание придает дестинаторам (адресату) соответствующую конституирующую (правопорождающие) качество : государству - международную правосубъектность, правительству - способность представят субъекта международного права в межгосударственных отношениях .Без признания со стороны группы ведущих государств новое государство быть не может считаться субъектом международного права.
Согласно декларативной теории признания НЕ предоставляет дестинаторам соответствующего качества, а лишь констатирует его появление и служит средством, облегчающий осуществление с ним контактов. Иными словами, признание носит декларативный (явочный) характер и направлено на установление стабильных, постоянных международных правоотношений между субъектами международного права. Признание предполагает внутреннюю независимость вновь возникшего государства, ки не создает ее.
Декларативная теория нашла свое закрепление в международно-правовых документах: статья 9 Устава Организации американских государств, например, закрепляет, что политическое существование государства НЕ зависит от признания его другими государствами. Даже в признания государство имеет право на защиту своей целостности и независимости.
.
37 Види визнання
Различают признание государств и признание правительств.
Признание государств происходит, когда на межд. арену выходит новое независимое госво, возникшее в результате революции, войны, объединения или раздела гос-в и т.д. Осн. критерий признания в данном случае — независимость признаваемого государства и самостоятельность в осуществлении госной власти.
Признание правительства происходит, как правило, одновременно с признанием нового государства. Однако возможно признание правительства без признания госа, Н: в случае прихода правительства к власти в уже признанном госе неконституц. путем (гражданские войны, перевороты и т.п.). Осн. критерий для признания нового правительства — это его эффективность, т.е. действительное фактическое обладание госной властью на соотв-ей терр. и независимое ее осуществление. В этом случае правительство признается единственным представителем данного госа в межд. отношениях.
Особым видом признания правительств является признание эмигрантских правительств или правительств в изгнании. Практика их признания была широко распространена во время Второй мировой войны. Однако эмигрантское правительство часто теряет связь с соответствующей территорией и населением и поэтому перестает представлять данное государство в международных отношениях. В настоящее время признание правительств в изгнании используется достаточно редко.
В середине XX в. получил широкое распространение и такой вид признания, как признание органов сопротивления и национально-освободительных движений. Это признание не было ни признанием государства, ни признанием правительства. Органы сопротивления создавались внутри уже признанных государств, а их полномочия отличались от традиционных полномочий правительств. Как правило, признание органов сопротивления предшествовало признанию правительства и имело задачей представить борющийся за освобождение народ в международных отношениях, обеспечить ему международную защиту и возможность получения помощи.
В современных условиях наблюдается стремление отдельных лидеров национально-сепаратистских движений получить статус органов сопротивления и соответственно права и преимущества, вытекающие из этого..