2.6. Персонал підприємства як об'єкт керування

Персонал (трудові ресурси) підприємства — це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку й досвід практичної роботи.

Персонал підприємства класифікується по наступних ознаках:

по участі у виробничій діяльності – персонал, зайнятий в основній діяльності (виробничий персонал) і персонал, зайнятий у неосновній діяльності (невиробничий персонал);

по характері виконуваних функцій – керівники, фахівці, що служать, робітники.

Персонал, зайнятий основною діяльністю — сукупність працівників основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і заводоуправлінь, тобто всі працівники, які зайняті в сфері виробництва або його обслуговуванні.

Персонал неосновної діяльності — працівники організаційних утворень, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом, працівники житлово-комунального господарства, дитячих дошкільних і медичних установ, палаців і будинків культури, навчальних центрів і інших установ соціального напрямку.

Управлінський персонал — працівники, які займають посади керівників підприємств і їхніх структурних підрозділів, заступники керівників і головних фахівців.

Фахівці — працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні й інші роботи, зокрема інженери, економісти, нормувальники, юрисконсульти, соціологи, менеджери різних видів діяльності.

Службовці — працівники, які здійснюють підготовку й оформлення управлінської документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують сугубо технічну роботу (діловоди, обліковці, архіваріуси, креслярі, стенографісти й т.п.).

Робітники — працівники, які безпосередньо створюють матеріальні блага або надають різноманітні послуги.

Робітники по ступені участі у виробництві підрозділяються на робітників, зайнятих виробництвом продукції й обслуговуючих робітників. За рівнем кваліфікації – на робітників високої кваліфікації, кваліфікованих, низкою кваліфікації й некваліфікованих.

Висококваліфіковані робітники — робітники зі строком професійної підготовки понад 2 років і більшим практичним досвідом, які можуть виконувати найбільш складну й відповідальну роботу.

Кваліфіковані робітники — робітники зі строком професійної підготовки від 1 до 2 років і певним досвідом, які можуть виконувати досить складні роботи виробничого характеру.

Низкоквалифицированные робітники — робітники зі строком професійної підготовки до року й невеликим досвідом, які виконують нескложные роботи виробничого характеру.

Некваліфіковані робітники — допоміжний і обслуговуючий персонал без спеціальної підготовки.

Структура персоналу підприємства — відносне (процентне) співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності.

Для аналізу персоналу використовуються наступні характеристики.

Чисельність працівників – найважливіший кількісний показник, що характеризує стан і рух трудових ресурсів підприємства. Чисельність виміряється такими показниками, як облікова, явочна й середньооблікова чисельність працівників.

Облікова чисельність працівників підприємства — це показник чисельності працівників облікового складу на певне число або дату. Цей показник ураховує чисельність всіх працівників підприємства, прийнятих на постійну, сезонну й тимчасову роботу згідно укладеним трудовим договорам (контрактів).

Явочний склад характеризує число працівників облікового складу, які з'явилися на роботу в даний день, включаючи відряджених. Це необхідна чисельність робітників для виконання виробничого змінного завдання по випуску продукції.

Середньооблікова чисельність — це чисельність працівників у середньому за певний період (місяць, квартал, з початку року, за рік). Середньооблікова чисельність працівників за місяць визначається як відношення сумарної чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, включаючи святкові й вихідні дні, і числа календарних днів місяця.

Склад і структура трудових ресурсів підприємства не є постійною величиною й міняються відповідно до змін умов господарювання. Це характеризують показники руху трудових ресурсів: коефіцієнт обороту по вибуттю; коефіцієнт обороту по прийому; коефіцієнт плинності кадрів.

Коефіцієнт обороту по вибуттю визначається відношенням кількості працівників, звільнених із всіх причин за звітний період, до середньооблікової чисельності працівників за той же період.

Коефіцієнт обороту по прийому визначається відношенням кількості працівників, прийнятих на роботу за звітний період, до середньооблікової чисельності працівників за той же період.

Коефіцієнт плинності кадрів визначається відношенням чисельності працівників, які вибули за власним бажанням або звільнені за порушення трудової дисципліни за даний період, до середньооблікової чисельності за той же період.

Кадрова політика повинна передбачати виконання певних заходів. Основні з них:

розробка відповідно до умов господарювання стратегії формування й використання трудового потенціалу;

набір і формування необхідних категорій персоналу (відбір, професійна орієнтація, найм, адаптація);

підготовка персоналу до відповідної професійної діяльності (виробничо-технічне учнівство, загальна підготовка, підвищення кваліфікації, просування по службі);

оцінка персоналу (контроль відповідності персоналу конкретним потребам виробництва, контроль просування й службових переміщень);

мотивація дотримання режиму трудової діяльності й високопродуктивної праці;

постійний моніторинг безпеки праці;

забезпечення соціальної захищеності персоналу на підприємстві;

реалізація постійних зв'язків між керівництвом підприємства й представниками трудових колективів.