
- •Тема 1. Об'єкт, предмет і завдання курсу
- •Загальна характеристика, предмет і метод курсу
- •Взаємозв'язок курсу "Економіка праці й соціально-трудові відносини" з іншими дисциплінами
- •Тема 2. Трудові ресурси й трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Загальна характеристика трудових ресурсів
- •2.2. Види зайнятості й баланси трудових ресурсів
- •2.3. Структура й показники оцінки трудових ресурсів
- •2.4. Відтворення трудових ресурсів, його характеристики
- •2.5. Керування трудовими ресурсами як система
- •2.6. Персонал підприємства як об'єкт керування
- •2.7. Трудовий потенціал суспільства як економічна категорія
- •2.8. Трудоресурсная ситуація в Україні і її регіональні особливості
- •Тема 3. Праця як частина життя людини й ведучий фактор економічної діяльності
- •3.1. Поняття й сутність категорії “праця”
- •3.2. Утримування й характер праці
- •3.4. Мотиви й стимули до праці
- •4.1. Історія формування, поняття й утримування трудових-соціально-трудових відносин
- •4.2. Система соціально-трудових відносин
- •4.3. Державна політика в сфері соціально-трудових відносин
- •4.4. Профспілки й соціально-трудові відносини
- •Тема 5. Соціальне партнерство
- •5.1. Теоретичні основи й об'єктивні передумови виникнення соціального партнерства
- •5.2. Суб'єкти соціального партнерства
- •5.3. Система колективно-договірного регулювання трудових-соціально-трудових відносин
- •Тема 6. Ринок праці і його регулювання
- •6.1. Ринок праці: суть, утримування, структура
- •6.2. Умови виникнення й ефективного функціонування ринку праці
- •6.3. Функції й сегментація ринку праці
- •6.4. Безробіття, її види й показники
- •6.5. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних
- •6.6. Державне регулювання ринку праці в Україні
- •Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •7.1. Зайнятість як соціально-економічна категорія. Концепції зайнятості
- •7.2. Державна політика зайнятості
- •7.3. Регулювання зайнятості населення
- •Тема 8. Організація й нормування праці
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Керування організацією праці на підприємстві
- •8.3. Робочий час, його класифікація й методи вивчення
- •8.4. Основи нормування праці
- •Тема 9. Продуктивність і ефективність праці
- •9.1. Продуктивність, ефективність праці й основні фактори їхнього росту
- •Слідства підвищення (зниження) продуктивності праці
- •9.2. Показники оцінки продуктивності й ефективності праці
- •9.3. Основні напрямки підвищення продуктивності й ефективності праці
- •Тема 10. Політика доходів і оплата праці
- •10.1. Поняття “доходи населення” і їхні види
- •10.2. Заробітна плата, її види, функції й принципи організації
- •10.3. Тарифна система оплати праці
- •Єдина тарифна сітка оплати праці робітників та службовців по загальним (наскрізним) професіях і посадам
- •11.4. Форми й системи оплати праці
- •Тема 11. Планування праці
- •11.1. Завдання, утримування й показники плану по праці
- •11.2. Планування чисельності й складу кадрів
- •11.3. Планування росту продуктивності праці
- •11.4. Планування фонду оплати праці
- •Тема 12. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •12.1. Основні завдання аналізу використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •12.2. Аналіз забезпеченості підприємства робочої силоміць і кваліфікаційного складу робітників
- •12.3. Аналіз руху й стабільності робочої сили
- •12.4. Аналіз використання робочого часу
- •12.5. Аналіз продуктивності праці
- •12.6. Аналіз використання фонду оплати праці
- •12.7. Аналіз соціального розвитку підприємства
- •12.8. Аудит праці
- •Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери, як інструмент регулювання й керування соціально-економічних відносин
- •13.1. Сутність і втримування соціального моніторингу
- •13.2. Моніторинг соціально-трудових відносин як тридцятилітній соціального моніторингу
- •Тема 14. Міжнародна організація праці і її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •14.1. Історія й причини створення Міжнародної організації праці
- •14.2. Керівні органи Міжнародної організації праці і їхня структура
- •1. Бюро по діяльності підприємців.
- •2. Бюро по діяльності трудящих.
- •3. Департамент урядової діяльності, законодавства й адміністрації праці.
- •14.3. Головні цілі й завдання Міжнародної організації праці
12.6. Аналіз використання фонду оплати праці
Вивчення витрат на заробітну плату починають із попередньої оцінки використання фонду оплати праці в цілому по підприємству, у тому числі в розрізі окремих категорій персоналу підприємства. Економія (перевитрати) фонду оплати праці виявляється зіставленням фактично нарахованого фонду оплати праці із плановим.
Далі аналізується склад і структура фонду оплати праці за елементами виплат
Після аналізу загальної суми фонду оплати праці i його структури потрібно оцінити вплив на розмір ФОП змiни чисельності персоналу (?Фопч) i середньої заробітної плати (?Фопсз).
?Фопч = Ч1 ? СЗ0 - Ч0 ? СЗ0;
?Фопсз = Ч1 ? СЗ1 - Ч1 ? СЗ0,
де Ч1, Ч0 -і чисельність персоналу у звітному й базовому періодах;
СЗ1,СЗ2 -і середня заробітна плата працюючих у звітному й базовому періодах.
У процесі аналізу ефективності використання коштів на оплату праці необхідно оцінити динаміку середньої заробітної плати i співвідношення темпів її ріст i ріст продуктивності праці, Для забезпечення розширеного виробництва потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці випередити темпи росту його оплати.
В умовах інфляції при аналізі індексу реальної середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс інфляції (Iі) за період, що аналізується.
,
де Ізпр -і індекс росту реальної заробітної плати;
Іі -і індекс інфляції;
СЗ1, СЗ0 -і середня заробітна плата працівників за звітний і базовий періоди.
Після загального аналізу використання фонду оплати праці по підприємству подібний аналіз здійснюється за його структурними підрозділами. Особлива увага треба приділити порівняльному аналізу середньої заробітної плати працюючих, у тому числі й по категоріях у розрізі структурних підрозділів підприємства.
Для оцінки ефективності використання коштів на оплату праці застосовуються також такі показники, як обсяг товарної продукції в діючих цінах, сума прибутку на 1 грн. заробітної плати й ін. У процесі аналізу варто вивчити динаміку цих показників
12.7. Аналіз соціального розвитку підприємства
Завданнями аналізу соціального розвитку підприємства є:
оцінка рівня виконання плану соціального розвитку й соціальної захищеності;
оцінка забезпеченості виконання плану фінансовими ресурсами;
вивчення динаміки показників соціального розвитку й соціальної захищеності;
виявлення й розробка заходів реалізації резервів підвищення соціальної захищеності й соціального розвитку.
Показники соціального розвитку вивчаються за наступними основними групами:
соціально-кваліфікаційна структура персоналу;
підвищення кваліфікації й загальноосвітнього рівня працюючих;
удосконалення умов праці й посилення охорони здоров'я працюючих;
поліпшення соціально-культурних і житло-побутових умов.
Аналіз соціально-кваліфікаційної структури здійснюється з використанням показників:
загальної чисельності працівників, у тому числі по категоріях працюючих;
із загальної чисельності чоловіків і жінок;
робітників, зайнятих кваліфікованою й некваліфікованою працею;
середнього кваліфікаційного розряду робітників.
Рівень загальноосвітньої підготовки й підвищення кваліфікації характеризують показники, які відображають чисельність працюючих на підприємстві з вищим, среднеспециальным, середньою освітою і їхня питома вага в загальній чисельності відповідної категорії працюючих; кількість працівників, які вчаться, здійснюють підвищення кваліфікації й перепідготовку як на підприємстві, так і в різних навчальних закладах, а також чисельність працівників, які беруть участь у раціоналізаторстві.
Аналіз умов праці здійснюється за кожним цехом, ділянкою, робітником місцем. Це дає можливість виявити ділянки з несприятливими умовами праці. Умови праці характеризуються такими показниками:
забезпеченість працівників санітарно-побутовими приміщеннями;
рівень санітарно-гігієнічних умов праці: рівень висвітлення, температурних умов, запиленості, загазованості, шуму, вібрації й т.п.;
рівень частоти травматизму розраховуючи на 100 працюючим;
відсоток працівників, які мають професійні захворювання;
кількість випадків захворювання на 100 працюючим;
число днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючим.
Умови праці вивчаються з погляду відповідності діючим нормативам.
Для оцінки заходів щодо зміцнення здоров'я працівників визначається кількість путівок у санаторії, профілакторії, будинку відпочинку й відсоток працюючих, що одержали путівки.
Соціально-психологічну атмосферу оцінюють із урахуванням симпатій і антипатій, тісноти контактів, активного ядра й т.ін. За результатами аналізу визначають мотиваційне поводження окремих працівників для реалізації цілей підприємства. Більшу роль у цьому зіграє встановлення нормативних взаємин між керівниками й підлеглими, дотримання етичних норм поводження.
Соціально-культурні й житло-побутові умови працюючих і членів їхніх родин характеризуються:
часток працівників, забезпечених житлом за діючими нормами;
кількістю посадкових місць у їдальні розраховуючи на 100 працівників;
забезпеченістю дітей працюючими дитячими рибниками, оздоровчими таборами.
Для узагальненої характеристики рівня соціального розвитку колективу може використовуватися інтегральний показник, що розраховується як середнє арифметичне на основі одиночних показників.
Всі наведені показники розглядаються в динаміку. Доцільне їхнє порівняння з показниками інших підприємств.
Аналіз виконання всіх позицій плану соціального розвитку необхідно проводити з одночасним аналізом фінансування заходів плану соціального розвитку й окремих його напрямків.