Тема 12. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці

12.1. Основні завдання аналізу використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання є важливим чинником підвищення ефективності виробництва. Аналіз використання трудових ресурсів спрямований на забезпечення повної зайнятості персоналу підприємства, високої продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи персоналу й підвищення рівня оплати праці. Від ефективності використання трудових ресурсів залежить своєчасність виготовлення продукції, Її якість, раціональне використання основних і оборотних коштів, що знаходить відображення в таких узагальнюючих показниках, як собівартість, витрати, прибуток. Заробітна плата, з одного боку, є складовою частиною витрат операційної діяльності, з іншого боку - одним з найважливіших елементів мотивації праці. Аналіз витрат на оплату праці повинен бути спрямований на оцінку того, чи виконує заробітна плата свої функції на даному підприємстві.

При аналізі використання трудових ресурсів і коштів на оплату праці на підприємствах вивчаються:

забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів робочою силою по категоріях, професійним і кваліфікаційним складом;

показники руху робочої сили і його причини;

використання робочого часу з метою виявлення невиправданих втрат і непродуктивних витрат;

темпи росту продуктивності праці й вплив науково-технічного прогресу на рівень і динаміку продуктивності праці;

організація, нормування праці;

організація оплати праці, форми й системи мотивації праці;

використання коштів на оплату праці;

діюча практика організації внутрівиробничого госпрозрахунку і його ефективність;

розвиток соціальної сфери;

резерви підвищення використання трудових ресурсів і напрямку їхньої реалізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Джерелом інформації для аналізу трудових ресурсів є план із праці, дані табельного обліку, матеріали спостережень -і хронометражі й фотографії робочого дня, статистична звітність.

Важливо залучати й додаткову інформацію про використання трудових ресурсів: матеріали спеціальних соціологічних досліджень, виробничих нарад і т.п..

12.2. Аналіз забезпеченості підприємства робочої силоміць і кваліфікаційного складу робітників

Аналіз трудових показників варто починати з оцінки трудового потенціалу підприємства й тих змін, які відбулися в ньому за минулий період.

Якісна структура трудового потенціалу підприємства характеризується рядом угруповань працівників підприємства за такими ознаками, як стать, вік, стаж роботи на підприємстві, утворення, кваліфікація, характер механізації праці й ін.

При рішенні питань про напрямки інвестицій у зв'язку з необхідністю реконструкції, модернізації, технічного озброєння виробництва можна використовувати такий розподіл працюючих за ступенем механізації й автоматизації праці:

1. робітники, які працюють вручну без застосування машин і механізмів;

2. робітники, які виконують роботу при машинах і механізмах вручну;

3. робітники, які виконують роботу за допомогою машин і механізмів, а також ті, що спостерігають за роботою автоматичного встаткування;

4. робітники, які виконують роботу з налагодження й регулювання машин і механізмів вручну.

На основі такого групування визначається коефіцієнт механізації й автоматизації праці (Км):

,

де Чм - чисельність робітників, які виконують роботу за допомогою машин і механізмів, а також ті, що спостерігають за роботою автоматичного встаткування, чіл.;

Чсп - середньооблікова чисельність робітників.

Аналіз кваліфікації службовців може вестися за такими критеріями:

складні, баклаги роботи;

конкретні, спеціалізовані роботи;

проста технічна допомога.

Загальна оцінка забезпеченості підприємства працівниками визначається шляхом зіставлення фактичної й планової чисельності в цілому по підприємству й у розрізі його внутрішніх підрозділів. Перевищення (або недокомплект) і зміна чисельності працівників аналізується за всім складом працюючих, по категоріях, а також з'ясовуються причини цих змін.

У виробничому процесі окремі категорії працівників промислово-виробничого персоналу підприємства зіграють різну роль. Тому й співвідношення, обмірюване питомою вагою окремих категорій працівників у загальній їхній чисельності у відсотках, служить важливим показником для якісної характеристики трудових ресурсів підприємства.

Найважливішою вимогою правильної організації праці й нормальних умов роботи виступає відповідність складу працюючого характеру робіт. Для підприємства необхідні робітники певної професії й спеціальності. Рівень професійної забезпеченості підприємства характеризується відповідністю фактичної чисельності робочі потреби в них відповідно до виробничої програми за кожною професією окремо. Наявність цих даних показує надлишок або недолік певної професії робітників і дозволяє вживати заходів до поліпшення комплектування підприємства трудовими ресурсами.

Узагальнюючим показником рівня кваліфікації робітників є середній тарифний розряд, що визначається в розрізі цехів і по підприємству в цілому. Він обчислюється по формулі середньої арифметичної з тарифних розрядів, зважених за числом робітників, які мають відповідні розряди:

,

де –– середній тарифний розряд;

Рі -і й-і розряд;

Чі -і чисельність робітників і-го розряду;

n -і кількість розрядів.

Середній тарифний розряд за звітний період необхідно зрівняти із середнім тарифним розрядом, розрахованим за плановими даними, що дозволяє визначити, чи відповідає кваліфікація робочих вимогам виробництва. Порівняння ж цього показника тільки з даними за попередні звітні періоди може надати можливість визначити, підвищився або знизився рівень кваліфікації робітників за період, що розглядається, але не дозволяє зробити однозначні висновки про достатній рівень кваліфікації робітників.