Тема 11. Планування праці

0. 11.1. Завдання, утримування й показники плану по праці

План по праці – це один з розділів плану діяльності підприємства, його ціль – обґрунтувати показники по праці й забезпечити ефективне використання трудових ресурсів.

План по праці являє собою систему кількісних і якісних показників, які відображають потреба підприємства в трудових ресурсах і заробітній платі, їхнє використання.

Найважливішими завданнями планування соціально-трудових показників в умовах ринкової економіки є: забезпечення повної зайнятості трудових ресурсів, високої продуктивності праці; створення нормальних умов для роботи персоналу; підвищення рівня оплати праці, якості життя працівників.

Планування трудових показників дозволяє вирішувати такі завдання:

обґрунтування планової чисельності працівників;

розрахунок додаткової потреби кадрів, визначення джерел набору нових працівників, форм навчання й підвищення кваліфікації;

установлення оптимальних пропорцій у чисельності персоналу, зайнятого у виробництві, сфері обслуговування й керуванні;

виявлення резервів росту продуктивності праці, посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника й колективу в цілому в кінцевих результатах діяльності.

План із праці повинен розраховуватися на основі аналізу трудових показників за попередній період і враховувати виявлені резерви підвищення ефективності використання трудових ресурсів. План із праці розробляється на основі інших розділів плану: плану з виробництва продукції, інвестиційного плану, плану соціального розвитку й інших розділів.

В умовах ринкової економіки поруч із традиційними показниками плану із праці великого значення набувають і інші показники - у першу чергу такий показник, як величина витрат на персонал, віднесена одиниці виробу. Витрати на персонал - це інтегральний загальновизнаний у країнах ринкової економіки показник. Витрати на персонал містять всі витрати, пов'язані з функціонуванням людського фактору: витрати на заробітну плату, виплати роботодавця на різні витрати соціального страхування, соціальні виплати підприємства й пільги на утримання соціальних служб, на навчання й підвищення кваліфікації персоналу, на виплату дивідендів.

0. 11.2. Планування чисельності й складу кадрів

У ринкових умовах господарювання надзвичайно важливим є визначення оптимальної чисельності працівників, необхідних для виконання виробничої програми. Потреба в персоналі на підприємствах визначається попитом на продукцію (роботу або послуги), що виготовляється. Вихідними даними для визначення необхідної кількості працівників є: виробнича програма на плановий період часу; норми часу, норми виробітку; трудомісткість виробничої програми; організаційно-технічні заходи щодо зниження трудомісткості програми; звітні розрахунку дані про коефіцієнти виконання норм; баланс робочого часу одного працівника й деякі інші документи.

Існують різні методи планування чисельності працівників, основні з них такі:

на основі трудомісткості;

за нормами виробітку за одиницю часу;

за нормами обслуговування.

При обґрунтуванні чисельності працівників, необхідних для виконання планового обсягу робіт на основі планової трудомісткості виробничої програми. Планова трудомісткість виробничої програми визначається по плановому нормативі трудових витрат на одиницю продукції, помноженої на плановий випуск продукції. Планову чисельність працівників визначають шляхом розподілу трудомісткості виробничої програми на ефективний фонд робочого часу одного працівника за рік. При цьому враховується заплановане перевиконання норм часу:

Чпл = Т пл. / Фпл х Квн,

де Чпл - планова чисельність робітників-відрядників;

Тпл - планова трудомісткість виробничої, програми, норм-годин;

Фпл - плановий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

Квн - плановий коефіцієнт виконання норм.

Планова трудомісткість виробничої програми визначається по планових нормативах трудових витрат на одиницю продукції, помноженими на плановий випуск продукції.

Чисельність працівників для виконання заданого обсягу робіт у натуральному вираженні як правило, визначають за нормами виробітку. Для цього спочатку визначається необхідний фонд ресурсів праці, виходячи з норм виробітку:

Тв = Q /q,

де Тв - робочий час, необхідне для виконання обсягу робіт за нормами;

Q - обсяг і-їхніх робіт у прийнятих одиницях виміру;

q - планова норма виробітку й-тієї продукції за одиницю часу (у прийнятих одиницях виміру).

Коли відома кількість нормованого часу, що потрібна для виконання певного обсягу робіт, можна розрахувати необхідну чисельність працівників за формулою:

Чпл = Тв / Фпл х Квн,

де Чпл — чисельність працівників.

Чисельність працівників, необхідних для експлуатації агрегатів, апаратів і машин і ін., визначається відповідно до відповідних нормативів за формулою:

Чпл = А х Ч х S х Те / Фдн,

де А - число робочих агрегатів;

Ч - число робітників, необхідне для обслуговування одного агрегату протягом зміни (норма обслуговування);

S - число змін на пор;

Tе - число доби роботи агрегату в плановому періоді;

Фдн - число днів роботи за плановим балансом робочого часу.

Планування чисельності працівників за числом робочих місць і нормами обслуговування, які виконують роботи, на які є норми обслуговування, зводиться до визначення загальної кількості об'єктів обслуговування з урахуванням змінюваності. Явочне число працівників визначається розподілом цієї кількості об'єктів на норму обслуговування:

Чсп = Q х S х Ксп / Нобс,

де Q - кількість об'єктів обслуговування;

Нобс - норма обслуговування, тобто кількість одиниць устаткування, розмір виробничих площ і т.п., що обслуговуються одним або групою працівників;

Ксп - коефіцієнт среднесписочного складу, що визначається розподілом номінального фонду робочого часу на планове число робочих днів.

Розрахунок кількості робочих місць застосовується під час планування чисельності тих працівників, для яких не можуть бути встановлені ні обсяги робіт, ні норми обслуговування. Робота їх виконується на певних робочих місцях і пов'язана з обслуговуванням конкретного об'єкта.

Розрахунок чисельності працівників за кількістю робочих місць укладається в складанні переліку робочих місць і визначенні потреби в працівниках для кожного з них, що можна розрахувати за формулою:

Чсп = М х S х Ксп.

При плануванні загальної потреби керівників, фахівців і службовців на підприємствах використовується метод розрахунків за нормованими витратами праці.

Основою розрахунків планової чисельності служить схема керування підприємством, що визначає необхідний штат керівників і робочих цехів і відділів. Залежно від обсягів робіт, які виконують керівники, фахівці й службовці при плануванні їхньої чисельності, можливі розробки й використання нормативів чисельності.

Розробляючи нормативи чисельності для керівників, необхідно враховувати норми управляє мосту; для фахівців і службовців, роботу яких можна про нормувати прямим шляхом, - норми часу; для фахівців і службовців, праця яких залежить від багатьох показників, - норми обслуговування й норми чисельності.

На основі розрахунку потреби в персоналі розробляється штатний розклад підприємства, що затверджується керівником по згоді із профспілками.

Штатний розклад - це документ, що вказує обов'язкову чисельність робітників за кількістю, складом, професіями, спеціальностями, кваліфікацією, розміром постійної частки заробітної плати на одиницю часу й на рік, а також доплатою й надбавками щодо постійного характеру. Після визначення потреби в персоналі проводяться заходи щодо набору робітників необхідної кваліфікації. В обґрунтуванні розробки розрахунків чисельності персоналу підприємства й складається кадрова політика.