
- •Тема 1. Об'єкт, предмет і завдання курсу
- •Загальна характеристика, предмет і метод курсу
- •Взаємозв'язок курсу "Економіка праці й соціально-трудові відносини" з іншими дисциплінами
- •Тема 2. Трудові ресурси й трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Загальна характеристика трудових ресурсів
- •2.2. Види зайнятості й баланси трудових ресурсів
- •2.3. Структура й показники оцінки трудових ресурсів
- •2.4. Відтворення трудових ресурсів, його характеристики
- •2.5. Керування трудовими ресурсами як система
- •2.6. Персонал підприємства як об'єкт керування
- •2.7. Трудовий потенціал суспільства як економічна категорія
- •2.8. Трудоресурсная ситуація в Україні і її регіональні особливості
- •Тема 3. Праця як частина життя людини й ведучий фактор економічної діяльності
- •3.1. Поняття й сутність категорії “праця”
- •3.2. Утримування й характер праці
- •3.4. Мотиви й стимули до праці
- •4.1. Історія формування, поняття й утримування трудових-соціально-трудових відносин
- •4.2. Система соціально-трудових відносин
- •4.3. Державна політика в сфері соціально-трудових відносин
- •4.4. Профспілки й соціально-трудові відносини
- •Тема 5. Соціальне партнерство
- •5.1. Теоретичні основи й об'єктивні передумови виникнення соціального партнерства
- •5.2. Суб'єкти соціального партнерства
- •5.3. Система колективно-договірного регулювання трудових-соціально-трудових відносин
- •Тема 6. Ринок праці і його регулювання
- •6.1. Ринок праці: суть, утримування, структура
- •6.2. Умови виникнення й ефективного функціонування ринку праці
- •6.3. Функції й сегментація ринку праці
- •6.4. Безробіття, її види й показники
- •6.5. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних
- •6.6. Державне регулювання ринку праці в Україні
- •Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •7.1. Зайнятість як соціально-економічна категорія. Концепції зайнятості
- •7.2. Державна політика зайнятості
- •7.3. Регулювання зайнятості населення
- •Тема 8. Організація й нормування праці
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Керування організацією праці на підприємстві
- •8.3. Робочий час, його класифікація й методи вивчення
- •8.4. Основи нормування праці
- •Тема 9. Продуктивність і ефективність праці
- •9.1. Продуктивність, ефективність праці й основні фактори їхнього росту
- •Слідства підвищення (зниження) продуктивності праці
- •9.2. Показники оцінки продуктивності й ефективності праці
- •9.3. Основні напрямки підвищення продуктивності й ефективності праці
- •Тема 10. Політика доходів і оплата праці
- •10.1. Поняття “доходи населення” і їхні види
- •10.2. Заробітна плата, її види, функції й принципи організації
- •10.3. Тарифна система оплати праці
- •Єдина тарифна сітка оплати праці робітників та службовців по загальним (наскрізним) професіях і посадам
- •11.4. Форми й системи оплати праці
- •Тема 11. Планування праці
- •11.1. Завдання, утримування й показники плану по праці
- •11.2. Планування чисельності й складу кадрів
- •11.3. Планування росту продуктивності праці
- •11.4. Планування фонду оплати праці
- •Тема 12. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •12.1. Основні завдання аналізу використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •12.2. Аналіз забезпеченості підприємства робочої силоміць і кваліфікаційного складу робітників
- •12.3. Аналіз руху й стабільності робочої сили
- •12.4. Аналіз використання робочого часу
- •12.5. Аналіз продуктивності праці
- •12.6. Аналіз використання фонду оплати праці
- •12.7. Аналіз соціального розвитку підприємства
- •12.8. Аудит праці
- •Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери, як інструмент регулювання й керування соціально-економічних відносин
- •13.1. Сутність і втримування соціального моніторингу
- •13.2. Моніторинг соціально-трудових відносин як тридцятилітній соціального моніторингу
- •Тема 14. Міжнародна організація праці і її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •14.1. Історія й причини створення Міжнародної організації праці
- •14.2. Керівні органи Міжнародної організації праці і їхня структура
- •1. Бюро по діяльності підприємців.
- •2. Бюро по діяльності трудящих.
- •3. Департамент урядової діяльності, законодавства й адміністрації праці.
- •14.3. Головні цілі й завдання Міжнародної організації праці
10.3. Тарифна система оплати праці
Тарифна система оплати праці являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється диференціація й регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від складності, кваліфікаційного рівня, умов праці, особливостей і значення окремих виробництв, районів країни. Тарифна система - це сукупність взаємозалежних елементів: кваліфікаційний^-кваліфікаційні-тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки й ставки, схеми посадових окладів, надбавки й доплати до тарифних ставок і окладів, районні коефіцієнти й т.п..
За допомогою тарифної системи здійснюється єдина державна політика в області організації оплати праці.
Кваліфікаційний^-кваліфікаційні-тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій – це нормативні документи, у яких всі види робіт діляться на групи залежно від складності. Тепер діє в народному господарстві України Єдиний кваліфікаційний^-кваліфікаційний-тарифно-кваліфікаційний довідник (ЕТКС), що складається з 72 випусків, у яких передбачене більше 5 тисяч професій працівників і виконуваних ними робіт. Перший і другий випуск передбачають наскрізні професії й використовуються на підприємствах всіх областей народного господарства. Тарифно-кваликационные характеристики професій працівників розроблені щодо діючих тарифних сіток. Розряди робіт установлені за їхньою складністю без обліку умов праці. Включені в ЕТКД характеристики робіт служать для визначення тарифних розрядів за кожною професією й спеціальністю; для встановлення складності робіт (розрядів робіт) і присвоєння кваліфікації (тарифних розрядів) робітника; для складання навчальних програм по підготовці й підвищенню кваліфікації робітників.
Кваліфікаційні характеристики професій складені за кожним тарифним розрядом і, як правило, складаються із трьох розділів: “Характеристика робіт”, “Повинен знати”, “Приклади робіт”.
“Характеристика робіт” - у даному розділі наведений опис роботи, тобто те, що робітник певного розряду повинен уміти виконувати, регламентується вибір і визначення режимів роботи, порядок підготовки матеріалів до обробки й т.п.
“Повинен знати” - мінімальний перелік теоретичних і практичних знань, необхідних для виконання конкретного завдання.
“Приклади робіт” - перелік конкретних робіт, які відповідають певному розряду.
Кваліфікаційний довідник для фахівців містить 132 запровадити кваліфікаційні характеристики посад керівників, фахівців і службовців, призначений для підбора й розміщення кадрів, визначення посадових обов'язків, кваліфікаційних вимог, пред'явлених до керівників, фахівцям і службовцям.
У кваліфікаційних характеристиках вказуються посадові обов'язки, вимоги до знань, рівню й профілю підготовки керівників, фахівців і службовців. Кваліфікаційні характеристики за кожною посадою складаються із трьох розділів: “Посадові обов'язки”, “Повинен знати”, “Кваліфікаційних вимог”.
Передбачене також внутріпосадове категорирование фахівців з оплати праці. Кваліфікаційна категорія відображає ступінь фактичної кваліфікації фахівця, його ділові якості, уміння самостійно й творчо виконувати доручену роботу. Вона не є посадовим найменуванням. Кваліфікаційна категорія фахівців установлюється в межах однієї й тієї ж посади, наприклад, інженер з організації й нормування праці, інженери з організації й нормування праці ІІ й І категорії, провідний інженер з організації й нормування праці, тобто передбачені чотири ступені категорирование. Для інженерів-конструкторів, технолог^-технологів-інженерів-технологів (дизайнерів), інженерів-програмістів, інженерів з електроніки, інших фахівців, які в першу чергу забезпечують прискорення науково-технічного прогресу й підвищення якості продукції на виробництві, передбачено п'ять ступенів категорирование з оплати праці, наприклад, інженер-конструктор, інженери-конструктори ІІІ, ІІ й І категорій, провідний інженер-конструктор. Техніки всіх спеціальностей діляться на три категорії: технік, техніки ІІІ й І категорії.
Тарифна сітка являє собою сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність оплати праці від кваліфікації робітників. Тарифні сітки характеризуються числом розрядів, діапазоном тарифної сітки й межразрядными співвідношеннями.
Діапазон тарифної сітки являє собою співвідношення між тарифними коефіцієнтами крайніх розрядів. Діапазон тарифної сітки встановлюється з урахуванням вимог до робітником нижчого й вищого розрядів. Він не повинен бути як необґрунтовано широким, що викликало б невиправданий розрив в оплаті праці нижчого й вищого розрядів, так і заниженим, що привело б до зрівнялівки в оплаті праці працівників високої й низької кваліфікації. Діапазон тарифної сітки залежить головним чином від максимальних розбіжностей у складності виконуваних робіт.
Межразрядное співвідношення - це абсолютне й відносне (у відсотках) наростання тарифних коефіцієнтів. Абсолютне наростання визначається шляхом вирахування з тарифного коефіцієнта одного розряду тарифного коефіцієнта попереднього розряду. Відносне наростання кожного наступного тарифного коефіцієнта в порівнянні з попереднім показує, на скільки відсотків рівень оплати робіт (робітників) даного розряду перевищує рівень оплати робіт (робітників) попереднього розряду.
В існуючих умовах на більшості підприємств використовуються шести- і восьмиразрядные тарифні сітки. Розрізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, що диференційовані за наступними галузями економіки:
для оплати праці працівників цехів основного виробництва підприємств чорної металургії встановлена восьмиразрядная сітка з діапазоном 1:2,4;
для оплати праці працівників машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість, установлена шестиразрядная й восьмиразрядная сітки з діапазоном відповідно 1:1,8; 1:2,01.
Нижче приводиться характеристика сітки, що діє в машинобудуванні (табл. ).
Таблиця
Характеристика тарифної сітки, що діє в машинобудуванні
Показники тарифної сітки |
розряди |
|||||||
1-і |
2-і |
3-і |
4-і |
5-і |
6-і |
7-і |
8-і |
|
Тарифні коефіцієнти |
1,0 |
1,08 |
1,23 |
1,35 |
1,54 |
1,8 |
1,89 |
2,01 |
Ріст тарифних коефіцієнтів: - відносне, % - абсолютне |
|
8,00 0,08 |
11,1 0,12 |
12,5 0,15 |
14,1 0,19 |
16,9 0,26 |
5,00 0,09 |
6,80 0,13 |
Розмір тарифної ставки (окладу) першого тарифного розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.
Тарифні ставки (оклади) інших розрядів і груп визначаються множенням тарифної ставки (окладу) першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду.
Крім перерахованих сіток, розроблена єдина тарифна сітка (ЕТС) для оплати праці робітників та службовців за загальними (наскрізними) професіями й посадами (табл. ).
Таблиця