РЕФЕРАТ
На тему:
Договір позики та кредитний договір. Розрахункові відносини. План
Загальна характеристика договору позики. Сфера застосування та джерела правового регулювання.
Укладення та форма договору позики. Сторони договору.
Зміст договору позики.
Права та обов’язки сторін за договором позики. Наслідки порушення договору.
Кредитний договір.
6. Поняття і зміст розрахункових правовідносин.
1. Належить до групи договорів про надання послуг.
Стаття 1046. Договір позики
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За загальною характеристикою договір позики є:
- односторонній;
- реальний (є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками);
Особливості передання грошей готівкою або у безготівковій формі.
- відплатний (може бути безвідплатним, або безпроцентним)
Сфера застосування договору позики визначається з урахуванням його суб’єктного складу (позикодавцем та позичальником можуть бути будь-які учасники цивільних відносин) та об’єктів, які передаються за договором позики (грошові кошти та інші речі, визначені родовими ознаками – не можуть передаватися за договором позики індивідуально-визначені речі).
За цими критеріями у законодавстві України виділяються окремий різновид договору позики: кредитний договір.
До джерел правового регулювання договору позики належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства):
Цивільний кодекс;
Господарський кодекс України;
Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.;
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р.
Підзаконні правові акти Національного банку України.
2. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору позики.
Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.
Стаття 1047. Форма договору позики
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Недотримання письмової форми договору позики не означає його недійсності.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким іншим документом може бути борговий цінний папір, наприклад, вексель або облігація.
Сторони у договорі позики.
Сторонами у договорі є позикодавець та позичальник.
Ними можуть бути будь-які учасники цивільних відносин у межах свого рівня дієздатності.
3. Зміст договору позики складають його умови.
Істотними умовами договору позики є:
предмет договору позики;
об’єкт, що передається у позику;
проценти за користування позикою;
строк договору позики.
Предмет договору.
Предметом договору є послуга фактичного характеру, яка полягає у переданні у власність позичальника грошових коштів або інших речей визначених родовими ознаками.
Незважаючи на те, що за договором позики майно передається у власність він не належить до групи договорів про передання майна у власність, оскільки за цим договором інша сторона (позичальник) зобов’язується повернути відповідне майно.
Об’єкт, що передається у позику.
Таких об’єктів може бути два:
грошові кошти;
інші речі визначені родовими ознаками.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошові кошти за договором позики, за загальними правилом, мають надаватися у гривнях.
Якщо за договором позики визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.
Використання іноземної валюти за договором позики допускається на підставі індивідуальної ліцензії НБУ.
Проценти за користування позикою.
Стаття 1048. Проценти за договором позики
1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Строк договору позики.
Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику
1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
4. Залежно від сторони у договорі позики, права та обов’язки за ним поділяються на два види:
- права позикодавця;
- права та обов’язки позичальника.
- Права позикодавця.
1) на повернення предмету позики у такій самій сумі, а щодо речей визначених родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем;
2) на отримання розписки від позичальника про отримання предмету позики;
3) на одержання від позичальника процентів.
- Права позичальника:
1) не надавати позикодавцеві винагороди за отриману позику, якщо вона є безпроцентною;
2) на пільговий 30 денний строк на повернення позики;
3) дострокове повернення позики, якщо вона була безпроцентною;
4) оспорювання договору позики.
Стаття 1051. Оспорювання договору позики
1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Обов’язки позичальника.
Повернути позику.
Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу:
1) суму боргу;
2) встановлений індекс інфляції;
3) три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
5. Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості кредитного договору:
1) особливість у розподілі прав та обов’язків:
- кредитний договір є двостороннім;
2) особливість у моменті укладення:
- кредитний договір є косенсуальним;
3) особливість у від платності:
- кредитний договір є завжди відплатним;
4) особливість у формі:
- кредитний договір завжди укладається у письмовій формі (недотримання письмової форми має своїм наслідком його нікчемність);
5) особливість у суб’єктному складі:
- позичальником за кредитним договором (кредитодавцем) може бути лише банк або інша фінансова установа.
Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.
До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг;
6) особливість в об’єкті, що передається за договором:
- за кредитним договором позичальнику передаються лише грошові кошти (кредит);
7) особливість в умовах надання кредиту:
- для кредиту, як правило, характерні такі умови надання:
повернення;
строковості (характерна відстрочка або розстрочка платежу);
відплатності;
забезпеченості;
цільового використання.
Види кредитів (ч.2 ст. 347 ГК України).
І За строками користування:
1) короткострокові (до одного року);
2) середньострокові (до трьох років);
3) довгострокові (понад три роки).
ІІ За способом забезпечення:
1) забезпечені;
2) незабезпечені (бланкові).
ІІІ За ступенем ризику
1) стандартні кредити;
2) кредити з підвищеним ризиком.