8.6. Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника

Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника - це захід примусового виконання, не пов'язаний з описом та арештом майна боржника.

Згідно з статтею 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Під іншими доходами боржника слід розуміти прибуток від підприємницької діяльності боржника, прибуток за цивільно-правовими договорами (підряду, оренди, доручення), дивіденти, відсотки за користування внесками, доходи від цінних паперів, виграші у лотерею тощо.

Заробітна плата та інші соціальні виплати (пенсії, стипендії, авторська винагорода) є основним джерелом фінансового забезпечення існування переважної більшості населення України. Тому звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника провадиться лише у обмеженому колі випадків, зокрема:

- за відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах та за відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум;

- у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів (аліменти, періодичне відшкодування збитків, заподіяних здоров'ю громадянина тощо);

- у разі здійснення стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець також вправі звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, однак лише за письмовою заявою стягувана та за погодженням з боржником.

Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів та розпорядження державного виконавця встановленої форми.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин, винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої Законом.

Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії, зокрема відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Правила звернення стягнення на заробітну плату поширюються також І на випадки звернення стягнення на:

- прибутки, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності;

- прибутки за працю в колективному сільськогосподарському (фермерському) господарстві;

- авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва;

- винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію;

- суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

• у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника;

• за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, — двадцять відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати (навіть за умови наявності на виконанні кількох виконавчих документів) не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Відрахування із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком.

Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також з осіб, які знаходяться в наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування провадиться установами виконання покарань з усієї заробітної плати без урахування відрахувань на витрати з їх утримання в цих закладах.

На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачувану у разі тимчасової непрацездатності та інших випадках, і допомогу по безробіттю стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Стягнення не може бути звернено на такі виплати:

• вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника;

• компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

• компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

• польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

• матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

• допомогу по вагітності та пологах;

• одноразову допомогу при народженні дитини;

• допомогу по догляду за дитиною;

• допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

• допомогу на лікування;

• допомогу на поховання;

• щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;

• дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання;

• суми неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

• грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

• вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Ключовим моментом та головною проблемою у процедурі звернення стягнення на заробітну плату боржника є встановлення державним виконавцем місця роботи боржника-фізичної особи.

Нерідко місце роботи боржника зазначено у виконавчому листі, однак встановлення місця роботи боржника (яке, до речі, може часто змінюватись), можливе шляхом опитування самого боржника, членів його родини, сусідів, знайомих, шляхом огляду трудової книжки боржника тощо.

У разі наявності у державного виконавця індивідуального податкового ідентифікаційного номера боржника, відомості про місце працевлаштування останнього можна отримати через органи державної податкової служби, які ведуть персоніфікований облік робітників за формою 8ДР.

Крім того, боржник за законом зобов'язаний повідомляти державного виконавця про місце власного працевлаштування та невиконання такої вимоги державного виконавця тягне за собою адміністративну відповідальність.