- •Лекція № 1. Примусове виконання рішень
- •1.2. Становлення вітчизняної системи примусового виконання рішень з часів Київської Русі
- •1.3. Примусове виконання рішень в Україні радянського періоду
- •1.4. Примусове виконання рішень в незалежній Україні як державна функція
- •1.5. Правовідносини, що супроводжують виконавче провадження
- •1.6 Правова основа діяльності державної виконавчої служби України
- •1.7. Юрисдикція органів державної виконавчої служби
- •1.8. Органи державної виконавчої служби України: правовий статус, функції, повноваження
- •1.9. Світова практика примусового виконання рішень. Принципові відмінності у підходах до проблеми примусового виконання рішень
- •1.10. Виконавче провадження Російської Федерації
- •Лекція № 2. Державний виконавець
- •2.2. Повноваження, обов'язки, права державного виконавця
- •2.3. Соціальний захист державного виконавця
- •2.4. Контроль за діяльністю державних виконавців . Деонтологічні аспекти виконавчого провадження
- •2.5. Відомчий контроль за діяльністю державних виконавців
- •2.6. Позавідомчий контроль діяльності державних виконавців
- •Лекція № 3.Виконавче провадження в україні
- •3.1. Поняття і правова основа виконавчого провадження
- •3.2. Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження
- •3.1. Поняття і правова основа виконавчого провадження
- •3.2. Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження
- •Лекція № 4. Учасники виконавчого провадження
- •4.2. Сторони виконавчого провадження
- •4.3. Інші учасники виконавчого провадження
- •Лекція № 5. Здійснення виконавчого провадження
- •5.2. Зупинення виконавчого провадження, відкладення проведення виконавчих дій
- •5.3. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення, роз'яснення рішення, що підлягає виконанню
- •5.4. Поняття і підстави завершення виконавчого провадження
- •5.5. Повернення виконавчого документа без виконання
- •5.6. Відновлення виконавчого провадження
- •Лекція № 6. Операції з грошовими коштами
- •6.2. Операції з безготівковими коштами, фінансовий облік цих коштів та
- •6.3. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум
- •6.4. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, діяльність виконавчих груп
- •6.5. Розшук у виконавчому провадженні
- •Лекція № 7. Заходи примусового виконання рішень
- •7.2. Звернення стягнення на грошові кошти боржника
- •7.3. Звернення стягнення на майно боржника
- •7.4. Підстави і порядок арешту майна
- •7.5. Опис і арешт майна боржника
- •7.6. Оцінка і зберігання майна боржника
- •8.2. Звернення стягнення на інше майно боржника-юридичної особи
- •8.3. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи
- •8.4. Підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна
- •8.5. Особливості звернення стягнення на окремі види майна боржника
- •8.6. Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника
- •8.7. Порядок стягнення аліментів
- •Лекція № 9. Процедурні особливості виконання окремих видів рішень
- •9.2. Виконання рішення про поновлення на роботі
- •9.3. Виконання рішення про відібрання дитини
- •9.4. Виконання рішень по спорах, що виникають у житлових правовідносинах
- •9.5. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об'єднання громадян
- •9.6. Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження
- •9.7. Мораторій на примусову реалізацію майна: невідповідність положенням Конституції України
- •9.8. Негативна судова практика на захист несумлінних боржників
- •9.9. Проблемні питання стягнення боргів за житлово-комунальні послуги
- •9.10. Проблеми виконання рішень судів про стягнення боргу з державних установ та організацій
- •9.11. Шляхи удосконалення процедури примусового виконання рішень
- •9.12. Етичні проблеми виконавчого провадження
- •Список основної та додаткової літератури
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
7.4. Підстави і порядок арешту майна
Арешт майна боржника є однією з ключьових виконавчих дій, в якій виражається примусова функція діяльності державного виконавця, та якою в основному забезпечується виконання рішення суду.
Зміст та мета накладення арешту державним виконавцем полягає в:
1. забезпеченні збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2. виконанні рішення про конфіскацію майна боржника;
3. виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
• винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження (у разі наявності відповідної заяви стягувача, за винятком накладення арешту на грошові кошти);
• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах (зазвичай застосовується для запобігання відчуженню майна, наявність яких на момент накладення арешту ще не встановлено);
• винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
• проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту, зі складенням відповідного акту опису та арешту (зазвичай проводиться стосовно майна, наявність якого реально встановлено та яке безпосередньо оглянуте державним виконавцем).
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, що здійснюють реєстрацію майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Перший примірник акта опису й арешту майна складається з використанням бланка документів виконавчого провадження, для Інших примірників використовуються бланки для копій документів виконавчого провадження.
В акті опису і арешту повинні бути вказані:
а) час і місце складання акта;
б) назва відділу державної виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, а також прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця та осіб, що були присутні при складанні акта із зазначенням їх процесуального стану;
в) назва органу чи посадової особи, якими видано виконавчий документ, що підлягає виконанню, його резолютивна частина; назва стягувача та боржника; назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
г) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем, учасниками акта опису й опечатуються печаткою відповідного відділу державної виконавчої служби;
д) оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна; якщо проводилось опечатування предмета-які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
є) строк, після закінчення якого майно може бути передане для реалізації; назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її адреса; відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків щодо збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або підміну;
ж) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при опису і розпорядження за ним державного виконавця.
Якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, то це також зазначається в акті опису і арешту майна із зазначенням виду, обсягів і строку обмеження.
При потребі, водночас з арештом майна в акті повинні бути перелічені предмети, які залишені боржнику, із зазначенням їх вартості як кожного окремо, так і загальної кількості, а також перелічено інше майно, у тому числі те, яке перебуває у спільній власності боржника з іншими особами І на яке не було накладено арешт. Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Акт опису і арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові, а іншій особі, то акт опису й арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку (на першому примірнику).
При конфіскації майна або при виконанні рішення про передачу майна державі акт опису складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, два інші вручаються під розписку (на першому примірнику) боржнику, представнику державних податкових органів (якщо він був присутній) або надсилаються їм.
У разі виконання рішень (ухвал про забезпечення позову), передбачених статтею 156 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 67 Господарського процесуального кодексу України складається акт у трьох примірниках, один з яких разом з виконавчим документом надсилається до суду, перший залишається у виконавчому провадженні, а інший вручається зберігачеві майна або боржнику під розписку (на першому примірнику). На цьому виконавче провадження закінчується.
