7.2. Звернення стягнення на грошові кошти боржника

Грошові кошти є найбільш високоліквідним видом майна, своєчасне звернення стягнення на яке гарантує повне виконання рішення суду у майнових відносинах. Тому не дивно, що Закон України „Про виконавче провадження" вказує, що стягнення за виконавчими документами, в першу чергу, звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Державний виконавець вправі перевірити наявність в касах та інших сховищах (приміщеннях) боржника готівкових коштів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за участю понятих, боржника, його представника (для юридичних осіб); представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складається у двох примірниках, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, а другий вручається боржнику під розписку в першому примірнику. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного робочого дня здається на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби для покриггя витрат на проведення виконавчих дій та на покриття боргу за виконавчими документами, а також на повернення авансового внеску, якщо такий мав місце. Кошти, що залишилися після покриття всіх вимог стягувачів, повертаються боржникові.

Готівка в іноземній валюті у той самий строк здається державним виконавцем в банк або іншу кредитну установу, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. При цьому, державний виконавець зобов'язує банк здійснити продаж і зарахувати кошти від продажу на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби протягом семи днів.

За наявності у державного виконавця даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валюті.

З 1 січня 2004 року банки нерідко відмовляють державним виконавцям в накладенні арешту на грошові кошти боржника у разі, якщо примусове виконання здійснюється не на підставі рішення суду, а на підставі іншого, несудового рішення - виконавчого напису нотаріуса, постанови про стягнення виконавчого збору та ін. При цьому банківські установи обгрунтовуть власну позицію вимогами статті 1074 Цивільного Кодексу України, згідно з якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Така позиція не є вірною, якщо знов звернутися до предмета правового регулювання Цивільного кодексу, яким є особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Разом з тим, у виконавчому провадженні державний виконавець не вступає ані з банком, ані зі сторонами виконавчого провадження у цивільні відносини, крім того, у виконавчому провадженні не можуть існувати принципи юридичної рівності та вільного волевиявлення між його участниками, тому для накладення арешту на грошові кошти боржників мають застосовуватися виключно норми Закону України „Про виконавче провадження".

За відсутності у виконавчому документі про стягнення грошових коштів певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

За умов, коли кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі, необхідному для погашення боргу.

Якщо, такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої статті 51 Закону України „Про виконавче провадження".